Рішення № 12356353, 05.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2010 р.Справа № 18/96 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №18/96

за позовом: Знам'янського комунального підприємства теплових мереж, м. Знам'янка Кіровоградської області

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровоград, м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Знам'янсько-Олександрівського об'єднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області, м. Знам'янка Кіровоградської області

про стягнення 127 292,22 грн.

Представники сторін:

від позивача - Кравчук О.Л., довіреність № 3 від 16.09.2010р.;

від позивача - Бондар Р.В., довіреність № 10 від 01.12.2009р.;

від відповідача - Полонець О.А., довіреність № 1577 від 09.08.2010р.;

від 3-ї особи - Бондаренко В.В., довіреність № 1495 від 13.09.2010р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Знам'янським комунальним підприємством теплових мереж подано позовну заяву № 555 від 17.08.2010 року про стягнення із Знам'янсько-Олександрівського об'єднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області заборгованості в сумі 113349,31 грн. за надані послуги з теплопостачання за договором № 77 від 02.01.2006 року.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 77 від 02.01.2006 року щодо своєчасної оплати за послуги теплопостачання.

30.09.2010 року позивачем подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог, згідно якого позивач крім суми основного боргу просить стягнути з відповідача 7% штрафу в розмірі 7934,45 грн., 4395,43 грн. індексу інфляції, 3400,47 грн. 3% річних та пені в сумі 13430,51 грн., а всього: 29160,86 грн. (а.с. 73-74).

В клопотанні від 05.11.2010 року позивач відмовився від стягнення 7% штрафу в сумі 7934,45 грн. та просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 113349,31 грн. та пеню в розмірі 10093,07 грн., 2036,76 грн. індексу інфляції і 1813,08 грн. 3% річних (а.с. 113), а всього - 127292,22 грн.

Враховуючи положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, господарський суд розглядає справу з урахуванням клопотання позивача від 05.11.2010 року (а.с. 113).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2010 року здійснено заміну первісного відповідача Знам'янсько-Олександрівського об'єднаного міського військового комісаріату Кіровоградської області належним відповідачем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда та до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні належного відповідача - Знам'янсько-Олександрівський об'єднаний міський військовий комісаріат Кіровоградської області.

Відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда позов в частині стягнення суми основного боргу визнав (а.с. 80), а нараховані відповідачем штрафні санкції заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву № 2253 від 05.11.2010 року, та просить зменшити розмір пені (а.с. 108).

Розгляд справи в судових засіданнях 16.09.2010 року та 30.09.2010 року відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду.

В судовому засіданні 05.11.2010 року представники позивача позовні вимоги з урахуванням поданого клопотання від 05.11.2010 року підтримали в повному обсязі; відповідач повідомив про сплату суми основного боргу та заперечив нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2006 року між Знам'янським комунальним підприємством теплових мереж (Постачальник) та Знам'янсько-Олександрівським об'єднаним міським військовим комісаріатом Кіровоградської області (Споживач) укладено договір № 77 (далі - Договір, а.с. 15).

За умовами вказаного Договору Постачальник зобов'язується надавати Споживачеві послуги з теплопостачання, а Споживач зобов'язався своєчасно здійснювати сплату за споживання і користування послугами, на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

Вартість послуг визначено сторонами в договорі на рівні 48203,16 грн. плати за одиницю приєднаного теплового навантаження 1 Гкал./год. та 74,05 грн. плати за одиницю фактично спожитої теплової енергії 1 Гкал (п. 3.1. Договору).

Пунктом 3.2. Договору передбачено можливість зміни вартості послуг відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, які наділенні правом встановлювати тариф.

Згідно узгодженого між сторонами порядку розрахунку, оплата послуг з теплопостачання здійснюється Споживачем до 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 4.1. Договору).

01.01.2010 року між Знам'янським комунальним підприємством теплових мереж (Постачальник) з однієї сторони, Знам'янсько-Олександрівським об'єднаним міським військовим комісаріатом Кіровоградської області (Споживач) з другої сторони та Квартирно - експлуатаційним відділом м. Кіровоград (Платник) укладено додаткову угоду до договору №77 від 02.01.2006 року, у відповідності до якої платником послуг з теплопостачання за основним Договором визначено Квартирно - експлуатаційний відділ м. Кіровоград.

Так, згідно з пунктом 2 додаткової угоди рахунки, виставлені Постачальником, отримує Споживач; оплату рахунків здійснює Платник, який надає копії платіжних доручень Споживачу.

Названою додатковою угодою узгоджено пролонгацію договору № 77 від 02.01.2006 року до 31.12.2010 року.

Додаткова угода підписана всіма сторонами (Постачальник, Споживач, Платник) і скріплена печатками підприємств.

Як передбачає стаття 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договір про постачання енергії та інших ресурсів є консенсуальним, двостороннім та оплатним. Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 25 названого Закону теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

Як зазначає позивач, ним у відповідності до умов Договору в період з січня по квітень 2010 року здійснювалось постачання теплової енергії Споживачеві.

Теплопостачальною організацією виставлялись відповідні рахунки - фактури на оплату наданих послуг теплопостачання, а саме:

- рахунок-фактура № 1197 від 22.01.2010 року на суму 35 983,60 грн.;

- рахунок-фактура № 1234 від 25.02.2010року на суму 38 178,84 грн.;

- рахунок-фактура № 1273 від 19.03.2010 року на суму 34 555,50 грн.;

- рахунок-фактура № 1301 від 16.04.2010 року на суму 4 630,67 грн.

А всього на загальну суму 113 348,61 грн. (а.с. 51-54).

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда наявність заборгованості з оплати послуг теплопостачання, наданих з січня по квітень 2010 року в розмірі 113 348,61 грн. не заперечив та в процесі розгляду справи сплатив борг згідно платіжного доручення №925 від 06.10.2010 року (а.с. 109).

Сплата відповідачем вартості послуг теплопостачання в розмірі 113 348,61 грн. також підтверджується позивачем у поясненні від 05.11.2010 р. (а.с. 113).

Оскільки борг в розмірі 113 348,61 грн. сплачений відповідачем, господарський суд приходить до висновку про відсутність предмету спору, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Поміж тим, позивач просить стягнути з відповідача 113 349,31 грн., що перевищує обліковані в рахунках-фактурах показники. Інші докази, які б підтверджували надання послуг саме на суму 113 349,31 грн. матеріали справи не містять. Оскільки різниця між заявленою до стягнення та фактичною сумою за надані в січні - квітні 2010 р. послуги теплопостачання, яка становить 0,70 грн., документально позивачем не підтверджується, господарський суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 0,70 грн.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії сплачується пеня за встановленими законодавством або договором розмірами.

Сторонами в пункті 3 Додаткової угоди від 01.01.2010 року передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної ставки НБУ.

Вказані положення угоди відповідають, зокрема, вимогам статті 230 Господарського кодексу України та статей 547, 549, 551 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене та встановлення прострочення відповідачем термінів оплати вартості фактично спожитої теплової енергії, заявлена позивачем до стягнення сума пені згідно наданого розрахунку в загальному розмірі 10 093,07 грн. підлягає стягненню з відповідача (а.с. 111,113).

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказане право кредитора є самостійним способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Наявність підстав для стягнення зазначених платежів не потребує обов'язкового їх зазначення в умовах договору.

За даних обставин є обґрунтованим та підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних за період з 20.02.2010 року по 31.08.2010 року в сумі 2 036,76 грн. (а.с. 110), а також 3% річних в розмірі 1 813,08 грн. (а.с. 112) за період прострочення :

з 20.02.2010 року по 08.10.2010 року на суму 35 983,60 грн. в розмірі 664,98 грн.;

з 20.03.2010 року по 08.10.2010 року на суму 38 178,84 грн. в розмірі 620,02 грн.;

з 20.04.2010 року по 08.10.2010 року на суму 34 555,50 грн. в розмірі 475,48 грн.;

з 20.05.2010 року по 08.10.2010 року на суму 4 630,67 грн. в розмірі 52,60 грн.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 942,91 грн., з яких: 10 093,07 грн. пені, 2 036,76 грн. інфляційних та 1 813,08 грн. 3% річних. В задоволенні вимог в частині стягнення 0,70 грн. суми основного боргу господарський суд відмовляє. Провадження у справі щодо стягнення 113 348,61 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутності предмета спору, а в частинні стягнення 7 934,45 грн. штрафу - у зв'язку з відмовою позивача від позову. При цьому, господарським судом роз'яснено, що відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, господарський суд зазначає наступне.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин для зменшення розміру пені.

Підстав для задоволення клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу м.Кіровограда та зменшення розміру пені господарський суд не вбачає.

При цьому, господарським судом враховано добросовісність позивача, що полягає у належному виконанні ним, як Постачальником, своїх зобов'язань за договором по наданню послуг з теплопостачання. Недотримання відповідачем узгодженого між сторонами порядку розрахунку та відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів до виконання зобов'язання належним чином у встановлений строк та недопущення його порушення.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до розміру задоволених позовних вимог та заявленої суми основного боргу, яка була сплачена відповідачем вже після звернення до суду з позовом.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (25002, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код 08541051, р/р 35216005000459 в ГУДКУ в Кіровоградській області, МФО 823016) на користь Знам'янського комунального підприємства теплових мереж (27400, Кіровоградська область, м. Знам"янка, вул. Свердлова, 47, ідентифікаційний код 23897748, р/р 26004302656 в ВАТ "Ощадбанк" м. Знам"янка, МФО 323851) заборгованість в розмірі 13 942,91 грн., з якої: 10 093,07 грн. пені, 2 036,76 грн. інфляційних та 1 813,08 грн. 3% річних, а також 1 272,91 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,70 грн. суми основного боргу відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 113 348,61 грн. суми основного боргу та 7 934,45 грн. штрафу припинити.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено - 10.11.2010 року.