Рішення № 12356298, 05.11.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2010 р.Справа № 5/58 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 5/58

за позовом: публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ВАТ "Фінанси та кредит",

до відповідачів:

1 - закритого акціонерного товариства "АгроДар", м. Кіровоград,

2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика і склад", м. Київ,

з участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, м. Кіровоград,

про звільнення майна з-під арешту.

Представники сторін:

від позивача - Антонова С.Ю., довіреність № 3482 від 21.10.2009р.;

від відповідачів участі не брали.

Публічне акціонерне товариство (надалі - ПАТ) "Банк "Фінанси та кредит", від імені якого діє філія "Придніпровське регіональне управління" ВАТ "Фінанси та кредит" (далі - Банк), звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до закритого акціонерного товариства "АгроДар" (далі - ЗАТ "АгроДар") та закритого акціонерного товариства "Логістика і склад" (далі - ЗАТ "Логістика і склад") про звільнення з-під арешту грошових кошті у межах суми 168251,89 грн., що належать ЗАТ "АгроДар", накладеного згідно постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 30.04.2010 року.

Позов ґрунтується на тому, що постановою про арешт коштів боржника від 30.04.2010р. накладено арешт на грошові кошти закритого акціонерного товариства "АгроДар", в тому числі на кошти, які розміщені на депозитних рахунках №26156003670903 та № 26158003670901 у філії "Придніпровське регіональне управління" АТ "Фінанси та кредит". Із змісту даної постанови вбачається, що арешт накладено в ході примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 9/113 від 17.12.2009 року про стягнення з ЗАТ "АгроДар" на користь ТОВ "Логістика і склад" 168251,89 грн. заборгованості та судових витрат.

ЗАТ "АгроДар" 06.08.2010 року подав суду відзив на позовну заяву у якому зазначив про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки майнові права вимоги грошових коштів, які розміщенні на рахунках у філії "Придніпровське регіональне управління" АТ "Фінанси та кредит" передані позивачу в заставу для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ЗАТ "АгроДар".

ЗАТ "Логістика і склад" 06.09.2010 року подав суду відзив на позовну заяву № 380/ЮР від 04.09.2010 року у якому зазначив, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, оскільки відповідно до укладених договорів застави №59МП/0408 від 25.04.2008 року та № 79МП/0808 від 18.08.2008 року, на які посилається позивач, як на правову підставу звільнення майна з-під арешту, позивачеві передані в заставу не самі грошові кошти, які розміщені на депозитних рахунках ЗАТ "АгроДар", а лише майнові права вимоги повернення на них, з узгодженою сторонами договірною вартістю, що на момент укладення договорів застави дорівнювала сумам відповідних депозитних вкладів.

У судовому засіданні 29.09.2010 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги, та подав доповнення до правового обґрунтування позовної заяви про звільнення майна з-під арешту, тобто доповнення до позовної заяви (№ 705 від 29/09-10).

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши докази у справі, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов є обгрунтованим, поданим правомірно за наступних обставин.

Між Банком та ЗАТ "АгроДар" - позичальник укладено: договір невідновлювальної кредитної лінії № 56-01-08 від 25.04.2008 року у сумі 18 620 000,0 грн. строком до 22.04.2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 17 % річних; договір невідновлювальної кредитної лінії № 80-01-08 від 18.08.2008 року у сумі 2 009 000,0 грн. строком до 17.08.2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20 % річних.

Додатковою угодою № 1 від 12.11.2008 року до договору невідновлювальної кредитної лінії № 56-01-08 змінено п.п. 1.1., 3.1. договору. На виконання кредитного договору Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 18 620 000,00 грн. строком до 22.04.2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 19%.

Додатковою угодою № 1 від 12.11.2008 року до договору невідновлювальної кредитної лінії № 80-01-08 змінено п.п. 1.1., 3.1. договору. Так, Банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на загальну суму 3 920 000,00 грн. строком до 22.04.2011 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20,5%.

Між Банком та ЗАТ "АгроДар" укладено: договір про банківський строковий вклад (депозит) № Ю-25-2008С від 24 квітня 2008 року, та № Ю-79-2008С від 18 серпня 2008 року, на рахунках розміщені грошові кошти ЗАТ "АгроДар". Станом на 14.07.2010 року залишки грошових коштів становили 21 000 000,0 грн., в тому числі: на рахунку № 26156003670903 - 4 000 000,0 грн. та на рахунку №26158003670901 - 17 000 000,0 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунків (а. с. 46-47).

З метою забезпечення повернення кредитів між Банком та ЗАТ "АгроДар" укладено договори застави майнових прав №59МП/0408 від 25.04.2008 року та № 79МП/0808 від 18.08.2008 року (далі - договори застави).

Згідно пунктів 1 вказаних договорів застави та додаткових угод до них від 12.11.2008 року та від 19.08.2008 року заставодавець передає в заставу заставодержателю належні йому майнові права вимоги грошових коштів - "Предмет застави", які виникли на підставі договору № Ю-25-2008С від 24 квітня 2008 року, та договору № Ю-79-2008С від 18 серпня 2008 року та додаткових угод до них, а саме право вимоги повернення депозитних вкладів в сумі 4 000 000,00 грн., та 19 000 000,00 грн.

Майнові права вимоги грошових коштів, що розміщені на рахунках № 26156003670903 та № 26158003670901 у філії "Придніпровське регіональне управління" ПАТ "Фінанси та кредит", передані в заставу для забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитними договорами між Банком та ЗАТ "АгроДар" відповідно до укладених договорів застави майнових прав № 59МП/0408 від 25 квітня 2008 року та № 79МП/0808 від 18 серпня 2008 р.

Відомості про обтяження - заставу майнових прав вимоги грошових коштів, які виникли на підставі договорів про банківський строковий вклад (депозит) внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами № 18409399 від 05.05.2008 року, № 20319450 від 19.08.2008 року, № 20359733 від 20.08.2008 року, наданим Кіровоградською філією державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (а. с. 41-42).

Ленінським відділом державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції 30.04. 2010 року винесено постанову про арешт коштів боржника на виконання наказу господарського суду Кіровоградської області у справі №9/113 від 17.12.2009 року, накладено арешт на грошові кошти ЗАТ "АгроДар" у межах суми 168 251,89 грн., зокрема, на ті кошти, що розміщені на рахунках № 26156003670903 та №26158003670901 у філії "Придніпровське регіональне управління" АТ "Фінанси та кредит".

Відповідно до положень пунктів 1.2 та 1.3 Статуту ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", зареєстрованого державним реєстратором 30.09.2009 року, з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінено найменування Банку на Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" згідно із рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (протокол від 02.09.2009 р. за № 4). Банк є правонаступником всіх прав та зобов'язань ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", Банку "Фінанси та Кредит" товариства з обмеженою відповідальністю. Отже, всі права та обов'язки за кредитними договорами та договорами застави відповідно до статті 512, 514 ЦК України переходять до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит".

Господарським судом враховується, що відповідно до п. 3.3. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про заставу" від 04.12.1999 № 02-5/602, виходячи з правової природи коштів, що знаходяться на рахунках банківських установ, вони не можуть бути предметом застави за правилами, які регулюють заставу речей. Водночас питання про заставу таких коштів може вирішуватись за правилами розділу 5 Закону "Про заставу", що стосуються застави майнових прав.

В обґрунтування позовних вимог у доповненнях до позовної заяви Банк зазначив, що він не є власником грошових коштів на депозитному рахунку і не просить суд визнати право власності на вказане майно, а звернувся до суду за захистом свого права як заставодержателя.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та у порядку, встановленому договором (ст. 1058 ЦК України). Аналогічні положення містяться у ст. 340 ГК України. Отже, зміст договору становить право вимоги вкладника та обов'язок банку (іншої кредитно-фінансової установи) повернути суму вкладу та проценти.

Так як згідно укладених договорів застави майнових прав ЗАТ "АгроДар (вкладник) передав Банку право вимоги грошових коштів, які виникли на підставі договорів про банківський строковий вклад (депозит), у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитними договорами, у забезпечення яких вони укладені, накладенням арешту на грошові кошти право вимоги грошових коштів, що перейшло до позивача, останній у порядку, передбаченими пунктами 6.2, 7 та 11 договорів застави, реалізувати не може.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

З матеріалів справи (довідка Банку від 29.09.10 № 704, виписки з особового рахунку) вбачається, що загальна заборгованість за кредитними договорами ЗАТ "АгроДар" перед Банком станом на 29.09.2010 р. становить 3 347 949,87 грн., а загальна сума коштів, розміщених на депозитних рахунках, право вимоги яких передано в заставу Банку та на які накладено арешт становить 336 503,78 грн.

Отже, грошових коштів, належних ЗАТ "АгроДар" та розміщених на депозитних рахунках у загальній сумі 336 503,78 грн., недостатньо для задоволення вимог Банку до ЗАТ "АгроДар".

Позивач не є власником грошових коштів на депозитному рахунку і не просить суд визнати право власності на вказане майно. Позивач звернувся до суду за захистом права заставодержателя з підстав ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно вказаній нормі просить суд вирішити справу.

Позивач надав договір застави майнових прав № 82МП/0808 від 29.08.08 та кредитний договір відновлюваної кредитної лінії №83-01-08 від 29.08.2008, в погашення якого здійснювалося списання коштів з депозитних рахунків ЗАТ "АгроДар" згідно виписок з особового рахунку від 06.09.2010 р., угоду про зарахування зустрічних вимог від 30.07.2010 р., укладену між Банком та ЗАТ "АгроДар", докази на підтвердження реального накладання арешту на грошові кошти в розмірі 168 251,89 грн., що розміщені на рахунку №26156003670903 та рахунку №26158003670901 ЗАТ "АгроДар" (виписки з депозитних рахунків, довідку банку про накладання арешту на певну суму, відповідь державному виконавцю щодо виконання постанови про накладання арешту).

При розгляді спору господарським судом враховуються наступні положення цивільного законодавства.

Згідно статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами. (Статтю 190 доповнено частиною другою згідно із Законом 3201-IV від 15.12.2005)

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).

Як встановлено статтею 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

Згідно норм статті 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18 листопада 2003 року № 1255-IV, відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин:

1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження;

2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.

Стаття 26 зазначеного Закону визначає позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, згідно якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Відповідно до пункту 1.38 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 06.10.2004 р. N 2056-ІУ договірним списанням коштів є списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом. У даному випадку такі дії передбачено договорами застави між Банком та ЗАТ "АгроДар".

При цьому, договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком (пункт 26.3 статті 26 у редакції Закону України від 06.10.2004 р. № 2056-ІV).

Як вбачається з умов п. 6.2 договорів застави сторони встановили можливість звернення стягнення заставодержателем на предмет застави самостійно позасудовим способом у порядку договірного списання коштів з відповідних депозитних рахунків. У зв'язку з неправомірним накладенням арешту на грошові кошти на депозитних рахунках своє право Банк як заставодержатель і кредитор реалізувати не може.

Відповідно частин 1-4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження":

"Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту."

Отже, відповідно до приписів вказаної статті стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено лише у вказаних випадках. Між тим, на момент розгляду справи докази виникнення та реєстрації права застави після винесення господарським судом рішення про стягнення з ЗАТ "АгроДар" коштів на користь ТОВ "Логістика і склад" відсутні. Вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості ЗАТ "АгроДар" перед Банком - заставодержателем.

Частиною 7 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що спори які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Відповідно до частини 1 статті 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пункт 5 роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 № 04-5/365 містить правову позицію про те, що відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник.

Зазначена правова позиція кореспондується з правовою позицією, викладеною у п. 4 постанови Верховного Суду України від 27.08.1976 № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (у редакції з 25.05.1998).

Виходячи з вказаної правової позиції та приписів ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" позивач правомірно подав позов до відповідачів про звільнення з-під арешту заставленого майна, оскільки майном як особливим об'єктом вважаються, у тому числі, і майнові права та обов'язки.

Заперечення ТОВ "Логістика і склад" відхиляються з підстав, що викладені вище, а також, що позивач не є власником спірних грошових коштів, що розміщені на депозитних рахунках ЗАТ "АгроДар" і не вимагає визнати право власності на вказані кошти. Позивач звернувся до господарського суду за захистом свого права як заставодержателя з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Позивач не заявляв вимоги про відшкодування з відповідачів судових витрат у справі. Водночас позивач подав господарському суду листа від 05.11.2010 року, із змісту якого слідує, що судові витрати позивач бере на себе, тобто, між сторонами відсутній спір стосовно судових витрат у справі.

На підставі частини 2 статті 49 ГПК України судові витрати - державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Звільнити з-під арешту грошові кошти у межах суми 168 251,89 грн., що належать закритому акціонерному товариству "АгроДар" (25006, м. Кіровоград, просп. Винниченка,1, ідентифікаційний код 06686234) та розміщені на рахунках № 26156003670903 та № 26158003670901 у філії "Придніпровське регіональне управління" ВАТ "Фінанси та кредит", накладеного згідно постанови Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 30 квітня 2010 року.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його оголошення господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 10.11.2010