Рішення № 12356260, 25.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" жовтня 2010 р. Справа № 21/191-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ

до Селянського (фермерського) господарства «Рекорд-плюс», Київська обл., с. Софіївська Борщагівка

про стягнення 20295,53 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Набок Ю.В. (посвідчення №196)

від позивача: Кирієнко С.С. (довіреність №15 від 06.08.2010р.)

від відповідача: Ільницький П.Ф. (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі-УДФПФГ/позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Рекорд-плюс»(далі-СФГ «Рекорд-плюс»/відповідач) про стягнення 20295,53 грн., з яких: 10000,00 грн. неповернутої фінансової допомоги за договором №18/03 від 27.06.2003р., 1020,00 грн. пені, 1150,00 грн. 3% річних та 8125,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у пояснення на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2010р. порушено провадження у справі №21/191-10 та призначено її до розгляду на 15.09.2010р.

В судовому засіданні 15.09.2010р. оголошувалась перерва до 04.10.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.10.2010р. розгляд даної справи відкладено на 25.10.2010р.

В судовому засіданні 25.10.2010р. представником позивача подано суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1150,00 грн. 3% річних та 8125,53 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2003р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством «Рекорд»(перейменовано на СФГ «Рекорд-плюс») укладено договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі №18/03 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.1, 3.1.2, 4.1, 7.1 та 7.3 Договору передбачено, що УДФПФГ зобов’язується надати цільову фінансову допомогу на зворотній основі ФГ «Рекорд»у сумі 10000,00 грн. а останнє зобов’язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк.

На підставі рішення конкурсної комісії №2/1 від 19.06.2003р. та Порядку надання та використання коштів фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №162/426/181 від 17.06.2002р., фінансова допомога на зворотній основі із бюджетних коштів надається для придбання сільськогосподарської техніки.

УДФПФГ має право вимагати з селянського господарства повернення фінансової допомоги на зворотній основі відповідно до графіка.

Фінансова допомога надається терміном до 27.06.2006р.

Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін, та діє до повного повернення селянським господарством коштів фінансової допомоги та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов’язань, передбачених цим договором.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за Договором в частині надання зворотної фінансової допомоги виконав належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №19 від 18.08.2003р. на суму 10000,00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення УДФПФГ умов Договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за Договором в частині своєчасного повернення наданої фінансової допомоги належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 10000,00 грн. заборгованості.

Факт неповернення відповідачем отриманої за Договором фінансової допомоги підтверджується поясненнями представника відповідача, наданими в судових засіданнях.

З метою досудового врегулювання даного спору, 25.03.2009р. та 09.07.2010р. позивачем направлено відповідачу претензії №53/35-10 та №53/146-10, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором на вимагав її погашення.

На зазначені претензії відповідач не відповів, суму отриманої фінансової допомоги за Договором не повернув.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн. неповернутої фінансової допомоги за Договором.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1.22.2 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. Поворотна фінансова допомога за своєю цивільно-правовою природою є позикою (лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.03.2008р. №2944/11-11).

Операції із запозичення коштів оформляється згідно із вимогами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2.6 Порядку надання та використання коштів фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №162/426/181 від 17.06.2002р., чинного на момент виникнення спірних правовідносин, кошти фінансової підтримки селянських (фермерських) господарств, що надаються на зворотній основі, виділяються на конкурсних засадах для господарської діяльності селянських (фермерських) господарств, з терміном повернення до трьох років.

Пунктами 1.1, 3.1.2 Договору передбачено, що УДФПФГ зобов’язується надати цільову фінансову допомогу на зворотній основі ФГ «Рекорд»у сумі 10000,00 грн. а останнє зобов’язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову допомогу у визначений даним договором строк.

УДФПФГ має право вимагати з селянського господарства повернення фінансової допомоги на зворотній основі відповідно до графіка.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 13 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №1102, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідні рахунки Фонду і його регіональних відділень, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що фінансова допомога надається терміном до 27.06.2006р.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не повернув отриману за Договором фінансову допомогу, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем у повному обсязі, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 10000,00 грн. неповернутої фінансової допомоги за Договором підлягає задоволенню.

Посилання ж відповідача на відсутність в нього обов’язку сплати заборгованості за Договором у зв’язку з підписанням спірного договору не головою правління Господарства Ільницьким П.Ф., а Ільницьким В.П., спростовується дорученням від 24.07.2003р., виданим СФГ «Рекорд»в особі Ільницького П.Ф. на право Ільницькому В.П. бути представником Господарства в державних, громадських, кооперативних, господарських та інших органах. Копія зазначеного доручення міститься в матеріалах справи.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за Договором в частині своєчасного повернення отриманої допомоги, позивач просить суд стягнути з відповідача 1020,00 грн. пені, нарахованої з 01.11.2009р. по 01.05.2010р. на 10000,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що фінансова допомога надається терміном до 27.06.2006р.

Водночас, пунктом 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, у відповідності до приписів Договору, право на нарахування пені за несвоєчасне повернення отриманої допомоги у позивача виникло 27.06.2006р., а припинилось, з урахуванням вимог ст. 232 ГК України - 27.12.2006р. відповідно.

Оскільки право на нарахування пені за прострочення строків повернення отриманої фінансової допомоги за Договором у позивача припинилось 27.12.2006р., а доказів погодження сторонами іншого порядку/строків нарахування пені за порушення умов Договору суду не надано, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1020,00 грн. пені, нарахованої з 01.11.2009р. по 01.05.2010р. на 10000,00 грн. заборгованості, тобто після закінчення шестимісячного терміну від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (27.06.2006р.), не відповідає вимогам ст. 232 ГК України, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, в судовому засіданні 25.10.2010р. представником позивача подано суду клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1150,00 грн. 3% річних та 8125,53 грн. інфляційних втрат.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов у даній справі в частині вимог про стягнення з відповідача 1150,00 грн. 3% річних та 8125,53 грн. інфляційних втрат підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 6 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193, 230, 232 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Києво-Святошинського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у справі №21/191-10 в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства «Рекорд-плюс»1150,00 грн. 3% річних та 8125,53 грн. інфляційних втрат залишити без розгляду.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Рекорд-плюс»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щорса, 62, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30709644) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 8, кім. 58А, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20029342) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. неповернутої фінансової допомоги.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Рекорд-плюс»(08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Щорса, 62, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30709644) на користь Державного бюджету України 100 (сто) грн. 00 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                    В.А. Ярема

Повне рішення складено 27.10.2010р.