Єдиний державний реєстр судових рішень
ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
_______________
2/381/2135/24
381/5129/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Слюсар Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
Ужовтні 2024 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у сумі 56335,94 грн., а також витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 12.11.2020 року кредитний договір №20117324564, за яким позичальнику видано кредит у сумі 24000,00 грн.; 10.08.2021 року кредитний договір №1010177234, за яким позичальнику видано кредит у сумі 7 500,00 грн.; 10.11.2021 року кредитний договір №1010288759, за яким позичальнику видано кредит у сумі 7000,00 грн. Між тим, відповідач порушила умови договорів кредиту, не повертала отримані кошти своєчасно, не сплачувала кошти (відсотки) за користування ними. В зв`язку із порушенням умов договору, відповідач станом на09.09.2024року має заборгованість по кредитному договору від 12.11.2020 року №20117324564 у сумі 37404,71 грн., з яких 23985,49 грн. заборгованість за кредитом та 13419,22 грн. заборгованість за процентами; по кредитному договору від 10.08.2021 року №1010177234 у сумі 9332,31 грн., з яких 5602,60 грн. заборгованість за кредитом, 1,18 грн. заборгованість за процентами та 3728,53 грн. заборгованість за комісією; по кредитному договору від 10.11.2021 року №1010288759 у сумі 9598,92 грн., з яких 6116,35 грн. заборгованість за кредитом, 1,34 грн. заборгованість за процентами та 3481,23 грн. заборгованість за комісією. Таким чином, загальна сума боргу складає 56335,94 грн., що змушує позивача звернутись до суду з даним позовом.
Відзиву на позовну заяву не надходило.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, але у позовній заяві представник просить провести розгляд справи за його відсутності, зазначає, що підтримує позов та просить його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 6ст. 128 ЦПК Українисудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Як передбачено п.2 ч. 7ст. 128 ЦПК Україниу разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно п.3 ч.8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК Україниднем вручення судової повістки є:день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважаєтьсяналежним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти росії» №12307 учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно дост. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 06.11.2024 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 10.08.2021 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписала Заяву №1010177234 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просила АТ «ПУМБ» видати їй кредит у сумі 7 500,00 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% (а.с. 10-13), а також паспорт споживчого кредиту (а.с. 14).
Фактичне надання кредитних коштів за вказаним договором підтверджується платіжною інструкцією №TR.51329648.62180.8810 від 10.08.2021 року (а.с. 90) та випискою по особовому рахунку за період з 10.08.2021 року по 09.09.2024 року (а.с. 103-106).
10.11.2021 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису підписала Заяву №1010288759 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просила АТ «ПУМБ» видати їй кредит у сумі 7000,00 грн. на строк 24 місяці, розмір процентної ставки 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% (а.с. 15-17), а також паспорт споживчого кредиту (а.с. 18).
Фактичне надання кредитних коштів за вказаним договором підтверджується платіжною інструкцією №TR.53558078.84628.25578 від 10.11.2021 року (а.с. 91) та випискою по особовому рахунку за період з 10.11.2021 року по 09.09.2024 року (а.с. 107-109).
12.11.2020 року ОСОБА_1 підписала Заяву №20117324564 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за якою просила АТ «ПУМБ» встановити на рахунок кредитний ліміт на суму 3000,00 грн. на 12 місяців. Зі спливом зазначеного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень. Розмір процентів за користування кредитом 47,88% (а.с. 20). Також позичальником підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 21).
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №20117324564 від 12.11.2020 року кредитний ліміт неодноразово збільшувався, зокрема, 03.03.2022 року збільшено до 24000,00 грн. (а.с. 89).
Фактичне надання кредитних коштів за вказаним договором підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 12.10.2020 року по 09.09.2024 року (а.с. 110-126).
Відповідно до частин 1, 2статті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1статті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістомстатті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).
Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Устатті 3 цього Закону «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно доч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положеннястатті 12 Закону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Проте, враховуючи, що взяті на себе зобов`язання позичальник не виконує належним чином, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.
У зв`язку з неналежним виконанням умов договору, банк на адресу позичальника направив вимогу від 09.09.2024 року вих. № КНО-44.2.2/555, у якій просив погасити борг станом на 09.09.2024 року у загальному розмірі 56335,94 грн., яка було проігнорована відповідачем.
За наданими розрахунками, відповідач станом на09.09.2024року має заборгованість по кредитному договору від 12.11.2020 року №20117324564 у сумі 37404,71 грн., з яких 23985,49 грн. заборгованість за кредитом та 13419,22 грн. заборгованість за процентами;
по кредитному договору від 10.08.2021 року №1010177234 у сумі 9332,31 грн., з яких 5602,60 грн. заборгованість за кредитом, 1,18 грн. заборгованість за процентами та 3728,53 грн. заборгованість за комісією;
по кредитному договору від 10.11.2021 року №1010288759 у сумі 9598,92 грн., з яких 6116,35 грн. заборгованість за кредитом, 1,34 грн. заборгованість за процентами та 3481,23 грн. заборгованість за комісією.
Розрахунок заборгованості по кредитному договору від 12.11.2020 року №20117324564 на суму 37404,71 грн., з яких 23985,49 грн. заборгованість за кредитом та 13419,22 грн. заборгованість за процентами, судом перевірено та суд погоджується з ним (а.с. 98-102).
Разом із тим, у даній справі кредитодавцем ставить питання стягнення, серед іншого, комісії за укладеними договорами від 10.08.2021 року та 10.11.2021 року, про що суд зазначає наступне.
Так, позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаютьсяЗаконом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.
За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредиту є нікчемними.
За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочинне створюєюридичних наслідків,крім тих,що пов`язаніз йогонедійсністю. Уразі недійсностіправочину кожнаіз сторінзобов`язанаповернути другійстороні унатурі все,що вонаодержала навиконання цьогоправочину,а вразі неможливостітакого повернення,зокрема тоді,коли одержанеполягає укористуванні майном,виконаній роботі,наданій послузі,-відшкодувати вартістьтого,що одержано,за цінами,які існуютьна моментвідшкодування. Якщоу зв`язкуіз вчиненнямнедійсного правочинудругій стороніабо третійособі завданозбитків таморальної шкоди,вони підлягаютьвідшкодуванню винноюстороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
При цьому, із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником по кредитному договору від 10.08.2021 року №1010177234 було сплачено комісії на загальну суму 2019,65 грн. (а.с. 94) та по кредитному договору від 10.11.2021 року №101028875 на загальну суму 1255,80 грн. (а.с. 97), тобто на виконання умов договору, що є нікчемними в силу положень закону. Тому, дані кошти слід врахувати в рахунок погашення тіла та відсотків за користування кредитом.
Крім того, за умовами укладеного договору від 10.08.2021 року, позичальник зобов`язалася повернути кредит до 10.08.2023 року та за умовами укладеного договору від 10.11.2021 року до 10.11.2023 року.
УпостановіВеликої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 по справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзац 2 частини 1статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позикиу разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховуватипередбачені договором проценти за кредитомприпиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2статті 1050 ЦК України, так якв охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Отже, після спливу визначеного договором строку кредитування, у кредитодавця відсутні повноваження нараховувати передбачені договором проценти, а кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Тобто, у даному випадку підлягає визначенню сума заборгованості станом на 10.08.2023 року та 10.11.2023 року відповідно.
Таким чином, сума боргу станом на 10.08.2023 року по кредитному договору від 10.08.2021 року №1010177234 включає в себе 5602,60 грн. заборгованість за кредитом, 0,87 грн. заборгованість за процентами, а разом 5603,47. Враховуючи суму сплаченої комісії у розмірі 2019,65 грн., загальна сума заборгованості складає 3583,82 грн.
Сума боргу станом на 10.11.2023 року по кредитному договору від 10.11.2021 року №1010288759 включає в себе 6116,35 грн. заборгованість за кредитом, 0,93 грн. заборгованість за процентами, а разом 6117,28 грн. Враховуючи суму сплаченої комісії у розмірі 1255,80 грн., загальна сума заборгованості складає 4861,48 грн.
Таким чином, враховуючи вказане, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності,суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 45850,01 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1825,09 грн., враховуючи задоволення позовних вимог на 81,39%, що розраховано із врахуванням пониженого коефіцієнту 0,8.
Керуючись ст. ст.12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263, 265, 285, 289 ЦПК України, ст.ст. 207, 530, 526, 608, 633, 634, 638, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про електронну комерцію», суд,
у х в а л и в :
Позовні вимогиАкціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою №20117324564 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 12.10.2020 року станом на 09.09.2024 року у сумі 37404,71 грн., з яких 23985,49 грн. заборгованість за кредитом та 13419,22 грн. заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою №1010177234 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.08.2021 року станом на 10.08.2023 року на загальну суму 3583,82 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за Заявою №1010288759 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10.11.2021 року станом на 10.11.2023 року на загальну суму 4861,48 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1825,09грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду відповідно до статей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Реквізити сторін:
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код ЄДРПОУ 14282829, адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
СуддяН.А. Осаулова
Рішення суду виготовлено 03.12.2024 року
Судове рішення № 123561820, Фастівський міськрайонний суд Київської області було прийнято 03.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 381/5129/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: