Рішення № 12355392, 24.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2010 р. Справа № 8/094-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вінчіторе Пекеджінг Солюшинз», ідентифікаційний код: 34348302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренка, буд. 9,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Поліс», ідентифікаційний код: 05479987, місцезнаходження: 09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шосе Сквирське, буд. 20,

про стягнення коштів у розмірі 61613,31 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Вячина Д.В., яка діє на підставі довіреності від 28 квітня 2010 року № 257;

від відповідача: не з’явився,

Обставини справи:

02 вересня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Вінчіторе Пекеджінг Солюшинз», ідентифікаційний код: 34348302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренка, буд. 9, (надалі за текстом: «Позивач») звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», ідентифікаційний код: 05479987, місцезнаходження: 09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шосе Сквирське, буд. 20, (надалі за текстом: «Відповідач») про стягнення коштів у розмірі 61613,31 грн.

Згідно з позовною заявою, Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України не виконав належним чином своїх зобов’язань за договором поставки від 12.05.2008 року за №5п/08 (далі за текстом: договір), у зв’язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість в розмірі 61613,31 грн., з якої: 54896,40 грн. - основного боргу, 6716,91 грн. –пені. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2010 року порушено провадження у справі № 8/094-10 та призначено останню до розгляду на 15.09.2010 року.

15.09.2010 року у судове засідання представник відповідача не з’явився, витребуваних ухвалою документів суду не надав, в зв»язку з чим розгляд справи в порядку п.п.1, 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом: ГПК України) відкладено на 24.09.2010 року.

24.09.2010 року у судове засідання представник відповідача повторно не з’явився, витребуваних ухвалою документів суду не надав. При цьому в судове засідання позивач надав банківські виписки, згідно з якими відповідач частково сплатив заборгованість за договором у розмірі 5430 грн.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані докази, суд –

встановив:

26.05.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки за №5п/08, відповідно до якого, позивач поставляє відповідачу пакувальні матеріали, а відповідач зобов’язується прийняти їх та оплатити останні в порядку і строки визначені договором.

Пунктом 5.3. договору визначені строки виконання зобов’язання відповідачем - 45 (сорок п’ять) календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно із видатковими накладними №1022 від 17.12.2009 року та №03 від 04.01.2010 року (арк. 15-17) позивач на виконання умов договору здійснив поставку товарів на загальну суму 81896,40 грн.

Станом на 21.05.2010 року відповідач частково сплатив позивачу вартість поставленого товару в сумі 27000 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 21.06.2010 року рахується заборгованість за договором поставки в сумі 54896,40 грн. –основного боргу, що підтверджується актом звіряння розрахунків від 21.06.2010 року (арк. 9). Товар відповідачем за даними видатковими накладними отриманий 17.12.2009 року та 04.01.2010 року відповідно.

Цивільний кодекс України (далі за текстом: ЦК України) у ст.526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У ст. 612 ЦК України, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідач, отримавши товар, не здійснив розрахунків за поставлений товар, можна дійти висновку, що він в порушення вимог ст.ст. 526, 610 вказаконого Кодексу не виконав належним чином зобов’язання, взятого на себе відповідно до п.5.3. договору, в якому зазначається, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 45 календарних днів з моменту поставки кожної партії товару.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Цивільний кодекс України у ст.549 встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, під пенею розуміється неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати, встановлених п. 5.3. договору за вимогою Постачальника Покупець сплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла на момент прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Господарський кодекс України (далі за текстом: ГК України) в ст. 232 визначає, що вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином сума пені прострочення оплати за договором складає 6716,91 грн. (шість тисяч сімсот шістнадцять).

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов’язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року N 2921-III у ст.1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. У ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, встановлений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 625 ЦК України зобов’язує боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п.2, 3 Роз’яснень вищого арбітражного суду України «Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції»№02-5/223 від 12.05.1999 року, оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції. При цьому, належна до стягнення сума з урахуванням індексу інфляції розраховується на момент пред'явлення позову.

Враховуючи поданий разом із позовної заявою розрахунок суми позову, станом на 02.09.2010 року (арк. 9, 19-21) заборгованість відповідача перед позивачем складає 61613,31 грн., з яких: 54896,40 грн. –основного боргу, 6716,91 –пеня.

Відповідно до приписів ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені банківьскі виписки, акт звіряння розрахунків від 21.06.2010 року, видаткові накладні №1022 від 17.12.2009 року та №03 від 04.01.2010 року і договір поставки від 26.05.2010 року за №5п/08 можоть вважатися письмовим доказом неналежного виконання відповідачем зобов’язання, взятого ним, відповідно до договору поставки №5п/08.

Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки від 26.05.2010 року за №5п/08, у розмірі 61613,31 грн, з якої 54896,40 основного боргу та 6716,91 грн. пені, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем спростовані не були в установленому порядку, а тому підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у судове засідання від 24.09.2010 року позивач надав банківьскі виписки, згідно яких відповідач частково сплатив заборгованість за договором у розмірі 5430 грн. –основного боргу, що складає частину суми основної заборгованості відповідача перед позивачем, то суд, керуючись п.1-1 ст. 80 ГПК України, яка передбачає можливість припинення провадження у зв’язку з відсутністю предмету спору, припиняє провадження у частині стягнення з відповідача суми частини основного боргу в розмірі 5430 грн.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

вирішив:

1.          Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 5430 грн.

2.          Задовольнити вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, в якій провадження у справі не припинено, пені та судових витрат.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Поліс», ідентифікаційний код: 05479987, місцезнаходження: 09109, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Шосе Сквирське, буд. 20, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінчіторе Пекеджінг Солюшинз», ідентифікаційний код: 34348302, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Оболонський район, вул. С. Скляренка, буд. 9, суму основного боргу в розмірі 49466,40 грн. (сорок дев»ять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 40 коп.), суму пені в розмірі 6716,91 грн. (шість тисяч сімсот шістнадцять гривень 91 коп.), суму державного мита в розмірі 616,13 грн. (шістсот шістнадцять гривень 13 коп.) та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                           П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 29.09.2010 року