Рішення № 123546722, 05.12.2024, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4245/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Задеряка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополі, цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб : ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1

про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

ВСТАНОВИВ :

19 липня 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаною заявою, в якій просила суд встановити юридичний факт її проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в період з 2014 року по день його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу населеного пункту Уманське, Покровського району Донецької області внаслідок військових дій з загарбницькими військами рашистської педерації, що потрібно їй для підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім?ї військовослужбовця та набуття нею цивільних прав та обов?язків чи виникнення публічноо-правових спорів з суб`єктами владних повноважень.

В судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили. Від представника заявниці до суду надійшло письмове клопотання, в якому він просив суд, задовольнити заяву та розглянути справу за його відсутності (а.с. 175).

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, надіславши до суду письмову заяву з проханням про слухання справи за її відсутності за станом здоров?я та нотаріально посвідчену заяву від 03.12.2024 р. (реєстр. № 2119), в якій повністю погодилась з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім?єю з її сином ОСОБА_3 , загиблим на війні ІНФОРМАЦІЯ_2 як чоловіка та жінки без шлюбу, підтвердивши цей факт, підтвердивши, що її син ОСОБА_3 виховував сина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому намагався замінити батька. В березні 2022 р., її син пішов добровольцем до лав ЗСУ, а ОСОБА_1 допомагала йому у зборах, купуючи йому одяг та військову амуніцію та приладдя, а в травні 2024 р., захищаючи Україну, героїчно загинув під с. Уманським, Покровського району Донецької області (а.с. 174,176).

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання повторно не з?явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, особисто під підпис, причини неявки не повідомив, заяви про слухання справи за його відсутності, письмових пояснень, заперечень до суду не надіслав (а.с. 105,138,152).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до умов ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у ч. 2 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до приписів ст. 318 ЦПК України - у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, обов`язково повинно бути зазначено мету встановлення такого факту та причина неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.

Згідно із статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню - не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Пунктом 10 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» - встановлено, що відповідно до п. 4 ст. 273 ЦПК - в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов?язується з наступним вирішенням спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов?язується з наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При цьому обов?язком суду при розгляді таких справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об?єктивності з?ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв?язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об?єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Важливе значення має вимога про обов?язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Статтею 3 СК України визначено, що сім?я є первинним та основним осередком суспільства. Сім?ю складають особи, які спільно проживають, пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки.

Сім?я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, незаборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства. Членів сім?ї пов?язують взаємні права та обов?язки. Ця ознака є найбільш вагомою для юридичного визначення поняття сім?ї.

Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім?єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об?єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям підчас дії воєнного стану» встановлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до наказу від 25.01.2023 року № 45 Міністра оборони України «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних сил України в період дії воєнного стану» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 « Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям підчас дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання одноразової грошової допомоги визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника.

Суд звертає увагу на те, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.

В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2019 року по справі №466/3769/16-ц).

При цьому слід також врахувати, що відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у справі № 712/7830/16-ц від 05.02.2020 р. факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов?язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім?єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Суд встановив і це підтверджується матеріалами справи, зокрема заінтересованою особою (матір?ю ОСОБА_3 ) - ОСОБА_2 у своїй нотаріально посвідченій заяві від 03.12.2024 р., що заявниця та ОСОБА_3 спільно проживали разом без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство за адресою : АДРЕСА_1 з 2014 р. по день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також підтверджується письмовими документами, фото, переписками між сторонами у месенджерах, довідкою про фактичне проживання ОСОБА_1 (а.с. 24-58,60).

Також, в нотаріально посвідченій заяві від 03.12.2024 р. (реєстр. № 2119) мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 повністю погодилась з заявою ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім?єю з її сином ОСОБА_3 , загиблим на війні ІНФОРМАЦІЯ_2 як чоловіка та жінки без шлюбу, підтвердивши цей факт, вказавши, що її син ОСОБА_3 виховував сина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому намагався замінити батька. В березні 2022 р., її син пішов добровольцем до лав ЗСУ, а ОСОБА_1 допомагала йому у зборах, купуючи йому одяг та військову амуніцію та приладдя, а в травні 2024 р., захищаючи Україну, героїчно загинув під с. Уманським, Покровського району Донецької області (а.с. 14,176).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у справі № 712/7830/16-ц від 05.02.2020 факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Враховуючи викладені вище фактичні обставини справи, беручи до уваги усталені відносини, що притаманні подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (спільне проживання, спільні витрати, спільний бюджет та побут, спільні сімейні кошти, наявності між сторонами взаємних прав та обов?язків, притаманних подружжю), а також норми законодавства, наведеного вище, суд вважає, що існують підстави для встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу в період з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - заявниці та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з урахуванням відсутності спору про право з боку заінтересованої особи ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 10,11,57-61,234,315,251-255,293,318,319 ЦПК України, ст.ст. 3,36,60,74 СК України, ст.ст. 370,372,1258 ЦК України, Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постановою «Декларацією прав дитини», прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., Конвенцією «Про права дитини», прийнятою 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., Законом України «Про охорону дитинства», Конституцією України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Заяву ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб : ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту проживання однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити ;

2. Встановити юридичний факт проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу в період з 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 (РНОКПП : НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.12.2024 р.

Суддя Гандзій Д.М.