Рішення № 123538630, 05.12.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9869/24

Провадження № 2/643/4516/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - суддіСеменової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

ТОВ «Бізнес Позика» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №455910-КС-001 про надання кредиту від 13.11.2022 в сумі 26231,95 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту в розмірі 12427,32 гривень, суми прострочених платежів по процентах в розмірі 13804,63 гривень, суми прострочених платежів за комісією в розмірі 0,00 гривень. Також просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.

В обґрунтуванняпред`явлених позовнихвимог позивачпосилався,що 13.11.2022між Товариствомз обмеженоювідповідальністю «БізнесПозика» та ОСОБА_1 укладено Договір№455910-КС-001про наданнякредиту шляхомобміну електроннимиповідомленнями,підписаний упорядку,визначеномустаттею 12Законом України«Про електроннукомерцію».Зазначив,що 13.11.2022 ОСОБА_1 було направленопропозицію (оферту)укласти Договір№ 455910-КС-001про наданнякредиту,13.11.2022 ОСОБА_1 прийняв (акцепт)пропозицію (оферту)щодо укладенняДоговору №455910-КС-001про наданнякредиту наумовах,визначених офертою.Посилався,що відповіднодо умовДоговору ТОВ«Бізнес Позика»надає позичальникугрошові коштиу розмірі20000,00грн,на засадахстроковості,поворотності,платності,а позичальникзобов`язується повернутигрошові коштита сплатитипроценти закористування кредитому порядкута наумовах,визначених Договоромкредиту таПравилами пронадання грошовихкоштів укредит.Згідно зумовами Договорукредиту,сторони визначили,що платаза користуваннякредитом єфіксованою тастановить 1,159575процентів закожен денькористування кредитом.Посилався,що ТОВ«Бізнес Позика»свої зобов`язанняза Договоромкредиту виконало,та надалопозичальнику грошовікошти врозмірі 20000,00грн,шляхом перерахуванняна банківськукартку Позичальника№ НОМЕР_1 (якупозичальником вказанопри заповненіанкетних данихв особистомукабінеті).До теперішньогочасу боржниксвої зобов`язанняза Кредитнимдоговором №455910-КС-001про наданнякредиту належнимчином невиконав,розрахунок тарозмір якихзазначені уРозрахунку заборгованостіза Договором№455910-КС-001позичальника ОСОБА_1 ,чим порушивсвої зобов`язання,встановлені договором.Посилався,що відповіднодо розрахункузаборгованості заДоговором №455910-КС-001відповідач ОСОБА_1 здійснив частковуоплату заДоговором назагальну суму19050,00гривень.Таким чином,зробивши частковуоплату зметою виконанняумов договору,відповідач вчинивконклюдентні діїщодо визнаннядоговору іщодо правомірностівимог позивачаза договоромпро наданнякредиту. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у боржника станом на 16.08.2024 утворилась заборгованість за Договором № 455910-КС-001 про надання кредиту в розмірі 26 231,95 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 12427,32 грн; суми прострочених платежів по процентах 13 804,63 грн; суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн. Посилався, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. Зазначив, що з умов даного кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» вбачається, що встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов`язкових платежів.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Рух справи

Московський районнийсуд м.Харкова ухвалоювід 05 вересня 2024року відкрив провадженняу справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, через підсистему «Електронний суд» 23 жовтня 2024 року надав заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика». У поданій заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судові повістки про виклик відповідача в судові засідання, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулися до суду, як неотримані відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзиву, відповідно до правил статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечував позивач.

За правилами ч. 4, 5ст. 268 ЦПК Україниу разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням положень ч. 4, ч. 5 ст.268 ЦПК Українидатою ухвалення цього рішення суду є 05 грудня 2024 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

13 листопада 2022 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір №455910-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченомуЗаконом України «Про електронну комерцію». Договір підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UА-8938 (а.с. 33-40).

Згідно з умовами п. 2.1. Договору про надання кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальникові грошові кошти в розмірі 20 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

У Договорі визначено строк кредиту - 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15957500; комісія за надання кредиту 3000,00 грн; загальний розмір наданого кредиту 20 000,00 грн; термін дії договору до 05.03.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 42000,00 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12126,10 процентів.

Дата видачі кредиту: 13.11.2022, дата повернення кредиту: 05.03.2023, мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом.

Пунктом 3.2. Договору сторонами погоджено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою, вказаною в п. 2.4. Договору на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору.

Зі змісту Договору вбачається, що між сторонами узгоджений графік повернення кредиту.

До Договору про надання кредиту додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти), візуальна форма послідовності дій клієнта та анкета клієнта (а.с. 44-48, 49-56, 57-60).

Умови кредитування, серед іншого, відображені й в паспорті споживчого кредиту, підписаному ОСОБА_1 13.11.2022 електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором UA-8112 (а.с. 30-32).

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника, його персональні дані, номер мобільного телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника, номер електронного платіжного засобу.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у ТОВ «Бізнес позика» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача ОСОБА_1 - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Позивачем надано суду довідку ТАС Рау №535360612 від 13.11.2022, згідно з якою 13.11.2022 ТОВ «Бізнес позика» на підставі договору №455910-КС-001 від 13.11.2022 про надання кредиту перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 20 000,00 гривень (а.с. 61).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 16.08.2024 у відповідача утворилась заборгованість за договором №455910-КС-001 від 13.11.2022 про надання кредиту в розмірі 26231,95 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 12427,32 грн, заборгованості по відсотках у розмірі 13804,63 грн, по комісії 0,00 грн (а.с. 18-28).

З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснював часткову оплату за Договором №455910-КС-001 від 13.11.2022, а саме: 25.11.2022 у розмірі 4235,04 грн за кредитом, 3014,96 грн за відсотками, 3000,00 грн за комісією, всього в сумі 10250,00 грн; 23.12.2022 в розмірі 2213,20 грн за кредитом, 3786,80 грн за відсотками, всього в сумі 6000,00 грн; 01.01.2023 у розмірі 1124,44 грн за кредитом, 1675,56 грн за відсотками, всього в сумі 2800,00 грн.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Відповідно до ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями ст.525,526,527,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. 626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Приписами ч. 2ст. 1054 ЦК Україниунормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зіст. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Правилами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст. 12 цього Законує оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Правилами ст. 526 ЦК Українизакріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048ЦК України).

Відповідно дост. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1ст. 1048 ЦК Українивстановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогамист. 626 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Устатті 526 ЦК Українивизначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зістаттею 610 Цивільного кодексу Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннямист. 611 Цивільного кодексу Українипередбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно дост. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно зіст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №455910-КС-001 від 13.11.2022 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимогиЗакону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогамЗакону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.

Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надав беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав його звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Суд зазначає, що відповідач, підписавши договір, підтвердив те, що ознайомився з текстом договору та Правилами, отримав всю необхідну інформацію, що забезпечує правильне розуміння змісту послуги та погодився з умовами кредитного договору, у тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, був обізнаний про реальну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.

Установлені фактичніобставини усправі свідчатьпро те,що ОСОБА_1 взяті несебе зобов`язанняне виконав,у передбаченийв договорістрок грошовікошти (сумукредиту)та нарахованіпроценти закористування позикоюне повернув в повному обсязі, унаслідок чого виникла заборгованість.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті кредиторові в повному обсязі, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.

Водночас, вирішуючи питання щодо суми заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповіадча, суд зважає на таке.

Так, як убачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснював часткову оплату за Договором №455910-КС-001 від 13.11.2022, а саме: 25.11.2022 сплатив суму у розмірі 4235,04 грн за тілом кредиту, 3014,96 грн за відсотками, 3000,00 грн за комісією, загалом суму в розмірі 10250,00 грн; 23.12.2022 сплатив суму в розмірі 2213,20 грн за тілом кредиту, 3786,80 грн за відсотками, загалом суму в розмірі 6000,00 грн; 01.01.2023 суму у розмірі 1124,44 грн за тілом кредитом, 1675,56 грн за відсотками, загалом суму в розмірі 2800,00 грн. Відтак, відповідачем за вказаним вище кредитним договором було сплачено суму в розмірі 19050,00 гривень, з яких 3000,00 гривень комісія.

У свою чергу, з приводу нарахування ТОВ «Бізнес позика» до сплати ОСОБА_1 комісії в сумі 3 000,00 гривень за надання кредиту, яку відповідач сплатив 25.11.2022 відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, то суд зважає на таке.

Згідно з абз. 3 ч. 4ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинностіЗакон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином,Законом України «Про споживче кредитування»безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст.1та ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»(10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного суду в постанові від 20.07.2022, прийнятій по справі №343/557/15-ц, провадження №61-10414св20, умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Як уже зазначалося судом вище, умовами укладеного між сторонами договору встановлено комісію за надання кредиту, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання фінансового інструменту.

Частиною четвертою статті 42Конституції України гарантовано, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1ст.55Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13ЦКУкраїни не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2ст. 228 ЦК Українипередбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на вказане вище, положення кредитного договору №455910-КС-001 від 13.11.2022 про сплату позичальником на користь банку комісії за надання кредиту в розмірі, визначеному у п. 2.5. договору про надання кредиту суперечать положеннямЗакону України«Про споживчекредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Ураховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 було встановлено плату за послуги ТОВ «Бізнес позика», які за законом повинні надаватись безоплатно, визначені в п. 2.5 договору про споживчий кредит №455910-КС-001 від 13.11.2022, умови щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту в сумі 3000,00 гривень, є нікчемними, а відтак кошти, сплачені ОСОБА_1 25.11.2022 у розмірі 3000,00 грн, зараховані ТОВ «Бізнес Позика» в рахунок погашення заборгованості за комісією, мали б бути розподілені в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту або за відсотками.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що із нарахованої позивачем заборгованості, яку він просить стягнути з ОСОБА_1 в сумі 26231,95 гривень належить відняти сплачену відповідачем комісію в розмірі 3000,00 гривень.

Відтак, позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 23231,95 гривень (26231,95 3000,00 = 23 231,95).

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією №5786 від 26.08.2024 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 88,56%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2145,28 (2422,40 : 100 х 88,56 = 2145,28) гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141,247, 263-265, ч. 4, 5 ст. 268, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за Договором №455910-КС-001 про надання кредиту від 13.11.2022 у загальному розмірі 23 231,95 (двадцять три тисячі двісті тридцять один) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п`ять) гривень 28 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 05 грудня 2024 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова