Рішення № 12351860, 17.11.2010, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 2-638/10

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2010 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Борисової С.П., при секретарі Каширній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Тепліцина Олександра Валентиновича до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору частково недійсним та про його зміну, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5,

встановив:

Представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) Теліцин О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 014/80054/85/79732 від 09.08.2007 р. на загальну суму 32907,75 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 263275,26 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що 09.08.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_4 був укладений зазначений кредитний договір №014/80054/85/79732 (далі Кредитний договір) про надання Банком кредиту в сумі 24360 доларів США строком 228 місяців з 09.08.2007 р. по 09.08.2026 р. зі сплатою 14,25% річних з погашенням кредиту та відсотків щомісячно згідно з Графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом фіксованими платежами (додаток № 2 до Кредитного договору). Банк свої зобовязання виконав повністю та надав обумовлену суму кредиту, а позичальник належним чином свої зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 08.02.2010 р. за Кредитним договором у нього виникла заборгованість перед Банком на загальну суму 32907,75 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 263275,26 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом 23670,51 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 189373,55 грн.; заборгованість за відсотками 4057,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 32459,86 грн.; заборгованість за пенею 5179,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. дорівнює 41441,75 грн. Також представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що в порядку забезпечення виконання зобовязань між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачкою ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 014/80054/85/79732/1 від 09.08.2007 р. (далі Договір поруки), відповідно до якого ОСОБА_5 зобовязалися відповідати по зобовязанням ОСОБА_4, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору.

До початку розгляду справи по суду від відповідача ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», за участю третьої особи на стороні ОСОБА_4 ОСОБА_5, в якій ОСОБА_4 просить визнати частково недійсним Кредитний договір №014/80054/85/79732 від 09.08.2007 р., укладеного між ним та Банком, а саме: п. 1.1., п.2.1. в частині надання кредитних коштів у сумі 24360 доларів США, п. 5.7. в частині зобовязання позичальника здійснювати повернення суми кредиту та сплати процентів у валюті, що відповідає валюті кредиту, а також сплати інших комісій. Пені та штрафів в національній валюті України по офіційному курсу НБУ на день сплати, п. 8.3.; змінити вказаний Кредитний договір, а саме: у п. 1.1. замість 24360 доларів США зазначити 123018 грн., у п. 2.1. замість 24000 доларів США та на сплату комісії Банку за цим договором в сумі 360 доларів США зазначити 121200 грн. та на сплату комісії Банку за цим договором в сумі 1818 грн. ОСОБА_4 також просить у задоволенні позову Банку до нього про стягнення боргу за кредитом відмовити. При цьому ОСОБА_4 визнав ті обставини між ним та Банком було укладено вказаний Кредитний договір та Банком були надані йому зазначені кошти в доларах США для придбання земельної ділянки, яку він придбав в той же день. До квітня 2008 року він сплачував Банку платежі в рахунок погашення кредиту та процентів. Але внаслідок світової економічної кризи, суттєвих коливань курсу долара США по відношенню до гривні, змін в його матеріальному становищі він не зміг продовжувати виплачувати кредит в іноземній валюті за поточним курсом. ОСОБА_4 зазначає, що ті положення кредитного договору, які він просить визнати недійсними, є несправедливими, такими, що порушують вимоги законодавства та моральні засади суспільства, саме у звязку з цим підлягають визнанню недійсними та зміні. Так, ОСОБА_4 зазначає, що грошове зобовязання у Кредитному договорі не виражене у грошовій одиниці України, і у такому договорі не визначений грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті, що, на думку ОСОБА_4, суперечить вимогам чинного законодавства, у звязку з чим є підстави вважати недійсними вказані умови за ст. 215 ЦК України. Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що в порушення вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» не було достеменно розяснено про можливі ризики, повязані з коливанням курсу долару США до національної валюти України. А положення п. 8.3. Кредитного договору про те, що усі вказані ризики покладені на нього, є несправедливими, оскільки всупереч принципу добросовісності наслідком дії цього пункту є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на його шкоду. А у відповідності до ч. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» положення договору, яке визнано несправедливим може бути змінено або визнано недійсним. Більш того, позивач зазначає, що стягнення з нього коштів за новим курсом долара США до гривні вкрай негативно відобразиться на матеріальному становищі його сімї, зокрема, його сина. ОСОБА_4 також зазначає, що Кредитний договір може бути змінений у звязку з істотною зміною обставин, оскільки він не міг передбачити, що курс іноземної валюти за такий короткий проміжок часу може змінитися у сторону збільшення на 60%.

Під час розгляду справи представником позивача за довіреністю Теліциним О.В. подано письмові заперечення проти зустрічної позовної заяви ОСОБА_4, в яких він просив в задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити, пославшись на те, що відповідно до умов Кредитного договору при одержанні кредиту, позивач усвідомлював та гарантував, що умови Кредитного договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також було погоджено, що з укладання Кредитного договору Сторони досягли згоди з усіх його істотних умов, тому це Кредитний договір не може бути визнаний несправедливим. Позивач сам звернувся до Банку з письмовою заявою про надання йому кредиту саме у валюті у доларах США, тому ОСОБА_4 було надано кредит у доларах США, а не у гривні. Вимога відповідача рішенням суду внести зміну у Кредитному договорі щодо валюти надання кредиту після його виконання суперечить вимогам цивільного законодавства. Крім того, представник позивача зазначає, що положення ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» про визнання несправедливими не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем. Крім того, на думку представника позивача, відсутні одночасно усі умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, необхідні для зміни договору. Тому представник позивача вважає, що зазначені положення Кредитного договору повністю відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Теліцин О.В. позовну заяву Банку підтримав, просив задовольнити її у повному обсязі, а зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_4 не визнав, просив залишити її без задоволення, підтримавши при цьому усі доводи, що письмово викладені у позовній заяві та у запереченнях проти зустрічної позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник за довіреністю ОСОБА_2, який також представляв інтереси за довіреністю відповідачки за первісною позовною заявою та третьої особи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5, у судовому засіданні позовну заяву Банку не визнали, просили залишити її без задоволення, а зустрічну позовну заяву підтримали та просили задовольнити її у повному обсязі. При цьому повністю підтримали викладені у зустрічній позовній заяві обставини.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_4, його представника та представника відповідачки за первісною позовною заявою та третьої особи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи, вважає, що первісна позовна заява Банку підлягає задоволенню у повному обсязі, а зустрічна позовна заява ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно з п/п. 1.1. п. 1. Кредитного договору від 09.08.2007 р. (а.с. 16), укладеного між Банком (далі Кредитор), з однієї сторони, та ОСОБА_4 (далі Позичальник), з іншої сторони, Кредитор на положеннях та умовах цього Договору надає Позичальнику Кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 24360 доларів США, в тому числі додаткова комісія 1,5 % (надалі Кредит), а Позичальник зобовязується належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов Договору та Тарифів Банку, та виконати всі інші зобовязання в порядку та строки, визначені Договором.

П/п. 1.2. п. 1 вказаного договору передбачено, що Кредит надається на строк 228 місяців по 09 серпня 2026 року. Відповідно до п/п. 1.4. п. 1 Кредитного договору процентна ставка за користування кредитом складає 14,25 % річних.

У відповідності до п/п. 1.3. Кредитного договору погашення кредиту здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів (далі Ануїтетний платіж) протягом всього строку дії цього Договору згідно Графіку погашення кредиту (додаток 2 до Договору).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина перша ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Правовідносини з надання кредиту регулюються параграфом 2 глави 71 Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про банки та банківську діяльність». Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 р. №15-93 (далі Декрет). Тому, на думку суду, в даному випадку до цих правовідносин не можуть застосовуватися норми права, які регулюють правовідносини щодо захисту прав споживачів. З цих підстав судом не можуть прийняті до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 на положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до кредитних відносяться операції зазначені у п. 3 ч. 1 та у пунктах 3 7 ч. 2 ст. 47 цього Закону, у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Отже, розміщення залучених коштів шляхом надання кредитів є однією з основних банківських операцій.

В розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до коштів відносяться гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Надаючи кредит, банк розміщує залучені ним кошти, як у національній валюті (гривні) так й в іноземній валюті.

Статті 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.

Стаття 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлює ряд обмежень і заборон, що стосується умов здійснення окремих банківських операцій.

Приписи вказаної статті Закону не містять заборони на видачу кредитів у іноземній валюті (розміщення залучених коштів у іноземній валюті).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» на здійснення валютних операцій національним банком видаються відповідні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

Тобто, виходячи з зазначених вище норм, чинне законодавство допускає можливість визначення зобов'язань у іноземній валюті, використання іноземної валюти в Україні, але визначає межі та конкретний порядок її використання.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкритому акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого відповідно до статуту є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 48 49), Національним банком України видано банківську ліцензію №10 від 11.10.2006 р. (а.с. 86) та дозвіл №10-4 від 11.10.2006 р. на здійснення операцій з валютними цінностями, в тому числі відповідно до додатку до цього дозволу з розміщення іноземної валюти на валютному ринку України (а.с. 88 90).

До спірних правовідносин підлягає застосуванню п. «в» ч. 4 ст. 5 Декрету. Відповідно до вказаного пункту ч. 4 ст. 5 Декрету індивідуальні ліцензії потребує зокрема здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Тобто, індивідуальна ліцензія на проведення операцій по наданню і одержанню резидентами кредитів в іноземній валюті необхідна лише у випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На даний час законодавством не визначено межі термінів і сум надання (одержання) кредитів в іноземній валюті, тому операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

За викладених обставин, укладення кредитного договору у іноземній валюті не суперечить вимогам чинного законодавства, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи із змісту ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, слід визнати, що сторонами по справі було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду.

У звязку з вищенаведеним положення Кредитного договору не можуть бути визнані несправедливими та такими, що порушують вимоги законодавства, моральні засади суспільства, у звязку з чим з цих підстав вказаний Кредитний договір або його окремі частини не можуть бути визнаний недійсними.

У якості підстави для зміни договору позивач посилається також на те, що істотно змінилися обставини, тобто обставини змінилися настільки, що якби він міг це передбачити, він би не укладав договір або уклав би його на інших умовах.

Так, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Однак, з твердженнями відповідача про істотне змінення обставин погодитися неможна, оскільки при укладанні Кредитного договору він був попереджений про можливість настання таких обставин (змінення курсу іноземної валюти до національної в бік його збільшення) та у випадку їх настання він може зазнати значних збитків, тобто відповідач міг передбачити настання таких обставин, але він їх прийняв та все одно уклав Кредитний договір.

Так, відповідно до п/п. 8.1. п. 8 Кредитного договору при одержанні кредиту Позичальник усвідомлює та гарантує, що умови цього Договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. А відповідно до п/п. 8.3. п. 8 Кредитного договору у разі зміни курсу іноземної валюти (валюти кредиту) відносно національної грошової одиниці України, всі валютні ризики несе Позичальник. З підписанням Договору, Позичальник свідчить, що йому розтлумачено (зрозуміло) та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці України може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану Позичальника (а.с.19).

Більш того, саме на прохання відповідача ОСОБА_4 і був наданий кредит саме в іноземній валюті. Так, відповідно до його письмової заяви, при зверненні до Банку з проханням надати йому кредит, він просив надати кредит саме в доларах США, а не в національній валюті України гривні (а.с. 13).

Ці обставини також свідчать про справедливість укладеного Кредитного договору, а також про те, що Банк добросовісно діяв в інтересах відповідача та надав йому кредит в іноземній валюті.

Це вказує на те, що ніякої істотної зміни обставин не відбулося, у звязку з чим в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 652 ЦК України, для зміни укладеного Кредитного договору.

Таким чином, вказані обставини справи вказують на відсутність підстав для задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про визнання Кредитного договору частково недійсним та про його зміну.

Як було вище наведено Банком був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених Кредитним договором, однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства та умов Кредитного договору належним чином свої зобовязання по поверненню чергової частки кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав та не здійснив повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі у встановлені Кредитним договором строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначив представник Банку в позовній заяві та вони визнані відповідачем ОСОБА_4 у зустрічній позовній заяві.

У звязку з неповерненням чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України Банк має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, яка залишалася, та сплатити відсотків, належних йому.

Крім того, відповідно до п. 10.1. п. 10 Кредитного договору за порушення строків повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (а.с. 20).

Відповідно до Договору поруки від 09.08.2007 р. (а.с. 33), що укладений між Банком, з однієї сторони, та ОСОБА_5 (далі Поручитель), з іншої, сторони договору встановили, що Поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобовязання перед Банком відповідати по борговим зобовязанням боржника ОСОБА_4, які виникають з умов вищезазначеного Кредитного договору від 09.08.2007 р., а саме: повернути кредит в розмірі 24 360 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови Кредитного договору в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_5 не спростувала зміст зазначеного договору поруки, не довела ту обставину, що вказаний договір поруки нею не підписувався, у звязку з чим не виконала вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановленого додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_5 має солідарно нести відповідальність разом з ОСОБА_4 за порушення останнім своїх обовязків по поверненню кредиту, по сплаті відсотків за користування кредитом, а також по сплаті інших штрафних санкцій, передбачених вищезазначеним Кредитним договором.

Згідно розрахункам, наданим представником позивача, які перевірені судом, загальна сума заборгованості перед Банком за Кредитним договором станом на 08.02.2010 р. становить 32907,75 доларів США, що, як зазначив представник позивача, в еквіваленті за курсом НБУ станом на 08.02.2010 р. (1 долар США дорівнює 8,0004 грн.) складає 263275,26 грн., у тому числі, заборгованість за кредитом у розмірі 23670,51 доларів США; заборгованість за відсотками в розмірі 4057,28 доларів США; заборгованість за пенею в розмірі 5179,96 доларів США, яка нарахована у відповідності до п/п. 10.1. п. 10 Кредитного договору.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Судом не встановлено, що боржник ОСОБА_4 не виконав зобовязання в повному обсязі по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом внаслідок випадку або непереборної сили, тому відповідач має сплатити пеню по кредиту. Крім того, з цих підстав відповідачі мають солідарно відповідати перед позивачем по поверненню кредиту, відсотків та пені.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитом на загальну суму 32907,75 доларів США.

У абз. 2 п. 14 постанови від 18.12.2009 р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України розяснив, що у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземні валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до повідомлення Національного банку України від 15.11.2010 р. на день ухвалення рішення Національний банк України встановив такий офіційний курс гривні до долара США: 100 доларів США дорівнюють 792,97 гривням.

Отже, приймаючи до уваги заявлені Банком позовні вимоги в іноземній валюті (в доларах США), а також офіційний курс долара США до української гривні на день ухвалення рішення, з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає солідарному стягненню заборгованість за кредитом на загальну суму 260948,59 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України вимоги представника позивача щодо відшкодування судових витрат також підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені квитанціями.

Керуючись ст. 99 Конституції, ст. ст. 192, 203, 215, 524, 525, 533, 549, 550, 553, 554, 638, 1046, 1048 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. №2121-III, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993р. №15-93, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву представника Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» Тепліцина Олександра Валентиновича задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» (65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) заборгованість за кредитним договором №014/80054/85/79732 від 09.08.2007 р. на загальну суму 260948,59 грн. (еквівалент за курсом НБУ станом на 15.11.2010 р., виходячи з розрахунку 792,97 грн. за 100 доларів США, складає 32907,75 доларів США), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та по сплаті витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, а всього стягнути 262 768,59 грн.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору №014/80054/85/79732 від 09.08.2007 р. частково недійсним та про його зміну, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_5, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ

Арцизького районного суду