Ухвала суду № 123508983, 29.11.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/6791/24

Провадження № 2/711/2460/24

У Х В А Л А

29.11.2024 м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі судового засідання - Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 , звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 6316грн. 28коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3028грн. 00коп.

До того ж, при подачі вказаного позову до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №3530 від 29.08.2024.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ухвалою суду від 04.09.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.

Відповідач відзив на позов не подала.

Разом з тим, 10.10.2024 до суду надійшла письмова заява позивача КП«Черкасиводоканал» Черкаської міської ради від 10.10.2024, яка подана його представником за довіреністю ОСОБА_2 , в межах наданих повноважень, про відмову від позову, оскільки після подання даного позову, відповідачем повністю сплачено заборгованість за послуги централізованого водопостачання, а також компенсовано позивачу 50% сплаченого судового збору.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Разом з тим, у заяві про відмову від позову від 10.10.2024, яка подана представником позивача за довіреністю ОСОБА_2 , зазначено про можливість розгляду справи без участі представника підприємства.

У судове засідання відповідач не з`явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.

Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи за заявою позивача, яка подана його представником, про закриття провадження у цій справі.

Врахувавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, 10.10.2024 позивачем, через свого представника ОСОБА_2 , яка діє на підставі довіреності №323/12 від 23.01.2023, у межах наданих їй повноважень, подана до суду письмова заява від 10.10.2024 про відмову від позову, яка прийнята судом.

Як передбаченочастинами 1-3статті 206ЦПК України,позивач можевідмовитися відпозову набудь-якійстадії провадженняу справі,зазначивши проце взаяві посуті справиабо вокремій письмовійзаяві. Доухвалення судовогорішення узв`язку звідмовою позивачавід позовусуд роз`яснюєсторонам наслідкивідповідних процесуальнихдій,перевіряє,чи необмежений представниквідповідної сторониу повноваженняхна їхвчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Суд роз`яснюєнаслідки закриттяпровадження усправі,передбачені статтею256ЦПК України.Так,ч.2ст.256ЦПК Українивизначено,що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Підстав для неприйняття заяви про відмову від позову судом не встановлено, оскільки наразі відсутні причини та підстави для захисту судом прав позивача, а тому провадження у справі підлягає до закриття, відповідно до поданої позивачем через свого представника відповідної заяви, датованої 10.10.2024. Наслідки закриття провадження стороні позивача зрозумілі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч.2 ст.255 ЦПК України).

Щодо розподілу судових витрат між сторонами:

відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт12 частини третьої статті2 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону №3674-VІ.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

За частинами другою - п`ятою статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, вирішуються шляхом постановлення ухвал. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках закінчується прийняттям постанови. У випадках, передбачених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали чи видачею судового наказу.

Згідно із п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації- 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч.1 ст.142 ЦПК України).

Частиною другоюстатті 7Закону України«Про судовийзбір» передбачено,що у випадках,установлених пунктом1частини першої цієї статті,судовий збірповертається врозмірі переплаченоїсуми,а вінших випадках,установлених частиноюпершою цієї статті,- повністю.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядокзатверджений наказомМіністерства фінансівУкраїни від03.09.2013№787«Про затвердженняПорядку поверненнякоштів,помилково абонадміру зарахованихдо державногота місцевихбюджетів» тазареєстрований вМіністерстві юстиціїУкраїни 25.09.2013за №1650/24182.Відповідно доп.5зазначеного порядку,у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, яке набрало законної сили, засвідчена належним чином.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом №3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Нормами ч. 1 ст. 142 ЦПК України врегульовано питання про повернення позивачу з державного бюджету судового збору, сплаченого при поданні позову, зокрема у разі відмови позивача від позову.

Разом з тим, положення ч.3 ст.142 ЦПК України стосуються інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а не судового збору. Системний аналіз норм ст.133 ЦПК України свідчить, що законодавець розмежував процедуру розподілу судових витрат між сторонами, зокрема судового збору та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, підлягає до повернення позивачу за рахунок коштів державного бюджету України 50відсотківсудового збору,сплаченого приподанні позову до суду, а саме 1514грн. 00коп., оскільки справу провадженням закрито на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Крім того, представник позивача у своїй заяві від 10.10.2024 зазначив, що відповідачем йому вже компенсовано 50% судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову до суду, а тому відсутні підстави для вирішення питання щодо іншої частини сплаченого судового збору при зверненні із цим позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 13, 133, 141, 142, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Заяву Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, що подана його представником за довіреністю Зелтіньш Ю.Ю. задовольнити.

Цивільну справу №711/6791/24 за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- закрити провадженням у зв`язку з відмовою від позову.

Повернути Комунальному підприємству «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ03357168, м. Черкаси, вул. Г.Сагайдачного, 12) за рахунок коштів Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 1514грн. 00коп., як 50% суми судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №3530 від 29.08.2024, за подачу до Придніпровського районного суду м.Черкаси цієї позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті358 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складений 03.12.2024.

Головуючий суддя С. М. Позарецька