Ухвала суду № 123500500, 03.12.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/2710/24

Провадження № 2-п/461/84/24

УХВАЛА

про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду

03.12.2024 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі головуючого судді Стрельбицького В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2710/24 від 03.06.2024, за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставни Ольги Василівни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

встановив:

I.Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом

ОСОБА_1 , звернулась до суду із заявою у якій просить поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 03.06.2024, ухваленого за результатами розгляду цивільної справи №461/2710/24, за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставни Ольги Василівни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, скасувати заочне рішення та призначити новий розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Мотивуючи подану заяву, відповідач вказує, що про перебування на розгляді Галицького районного суду м. Львова справи вона не знала. Ані ухвали про відкриття провадження, ані судових повісток, ані заочного рішення вона не отримувала. Про наявність ухваленого заочного рішення у цивільній справі №461/2710/24 від 03.06.2024, за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, дізналася лише 28.10.2024 на порталі «Дія». З метою реалізації своїх процесуальних прав, заявник просить задовольнити подану заяву та скасувати заочне рішення суду.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, оцінивши доводи ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2710/24 від 03.06.2024, слід залишити без розгляду, оскільки таку подано поза межами встановлених законом процесуальних строків на вчинення певних процесуальних дій, а підстави для поновлення пропущених строків відсутні.

II.Мотиви та висновки суду, а також положення закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу

Відповідно до частини другоїстатті 284 ЦПК України,заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четвертастатті 284 ЦПК України).

Згідно зстаттею 126ЦПК України,право навчинення процесуальноїдії втрачаєтьсяіз закінченнямстроку,встановленого закономабо судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у своїй постанові від 12.06.2024 року Велика Палата Верховного Суду у цивільній справі № 756/11081/20 (провадження№ 14-25цс24) відступила від висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), згідно з яким суд не може залишати заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, та, серед іншого, зазначила наступне: «61.На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другустатті 126 ЦПК Українитреба розглядати у сукупності з нормамистатті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другійстатті 126 ЦПК Українипід формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування нормстатті 127 ЦПК Українищодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

62.За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбаченіЦПК Українинаслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

63.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст статей284,286,287 ЦПК Українине дає підстав для висновку, що у цих нормах міститься інакший порядок дій суду, ніж той, що встановлений у статтях126,127цьогоКодексу.

64.Так, прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви (частина першастатті 286 ЦПК України). У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд згідно із частиною третьоюстатті 287 ЦПК Україниможе своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

65.Тлумачення статей286,287 ЦПК Українив сукупності із частиною першоюстатті 288 ЦПК Українидає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третійстатті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення.

66. Це означає, що до підстав залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не відноситься питання оцінки причин пропуску строку на подання такої заяви.

67.Очевидно, що передбачені частиною третьоюстатті 287 ЦПК Україниповноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не мають відношення до вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

68. На користь такого висновку свідчить і те, що як вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення (стаття 285 ЦПК України), так і строк звернення до суду з такою заявою (стаття 284 ЦПК України) наведені законодавцем перед врегулюванням ним дій суду після прийняття заяви про перегляд заочного рішення, які визначені устатті 286 ЦПК Українита наступних статтях.

69.Тобто суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей284,285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

70.Тому правила частини третьоїстатті 287 ЦПК Українищодо повноважень місцевого суду не можуть застосуватися в ситуації, коли відсутні підстави для розгляду заяви про перегляд заочного рішення по суті, та, відповідно, не можуть бути підставою для залишення такої заяви без задоволення.

71.Водночас відсутність у главі11«Заочний розгляд справи» розділуIII «Позовне провадження» ЦПК Українипрямої вказівки на ті повноваження суду, які мають бути ним реалізовані у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, дає підстави для висновку про те, що відповідно до загальних положеньЦПК Українипро наслідки пропуску процесуальних строків (частина другастатті 126 ЦПК України) така заява має бути залишена без розгляду.

72.Можливість застосуваннястатті 126 ЦПК Українидо процедури заочного розгляду справи не суперечить і частині другійстатті 281 цього Кодексу, за змістом якої розгляд справи і ухвалення рішення проводиться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

73.Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду констатує, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положенняглави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК Українизастосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила.

74.Так само мають бути застосовані й загальні положенняЦПК Українищодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положенняЦПК України, а саместаттю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Щодо наявності підстав для відступу від раніше сформованого висновку Великої Палати Верховного Суду

84.Формулюючи підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив про необхідність відступу від висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

85.Вирішуючи питання про наявність підстав для відступу від наведених висновків, Велика Палата Верховного Суду враховує, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень вказала, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).

86.Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання.

87.Отже, має існувати необхідність відступу і така необхідність має виникати з певних об`єктивних причин, що повинні бути чітко визначені та аргументовані; також відступ від правової позиції повинен мати тільки вагомі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих неузгодженостей (помилок), що мають фундаментальне значення для судової системи.

88.У контексті наведеного Велика Палата Верховного Суду повертається до оцінки наявності підстав для відступу від висновків, сформульованих у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), згідно з якими за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої з пропуском установленого процесуальним законом строку, суд першої інстанції може прийняти лише одне з передбачених участині третій статті 287 ЦПК Українирішень, а саме залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

89.За цим висновком у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення без поважних причин суд повинен залишити її без задоволення, а у відповідача виникає право на апеляційне оскарження заочного рішення з моменту постановлення відповідної ухвали незалежно від того, коли він отримав заочне рішення та чи був обізнаний про заочний розгляд справи.

90.Такий підхід призводить до того, що відповідач отримує безумовне право на апеляційне оскарження заочного рішення навіть у разі, коли йому було достовірно відомо про таке рішення вже значний час, який може вимірюватися як роками, так і десятиріччями, що очевидно не узгоджується з принципом res judicata.

91.Підхід, який сформувався у практиці судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наразі нівелює значення процедури перегляду заочного рішення, яка розглядається відповідачем як формальність перед зверненням з апеляційною скаргою на заочне рішення, що призводить до неефективності цієї процедури та загалом не відповідає телеологічному тлумаченню норм, що регулюють заочний розгляд справи.

92.Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами Касаційного цивільного суду, викладеними в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, про те, що новосформований підхід Великої Палати Верховного Суду спричинив численні дискусії та розбіжності у застосуванні норм процесуального права, які з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи застосовувалися судами по-іншому, що не сприяло забезпеченню єдності судової практики у наведених питаннях.

93.Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що відповідно до загальних положеньЦПК Українипро наслідки пропуску процесуальних строків (частина друга статті 126 ЦПК України) заява про перегляд заочного рішення, подана з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення, підлягає залишенню без розгляду.

94.З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду формулює висновок про те, що оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення, є залишення такої заяви без розгляду на підставічастини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.

95.Тим самим Велика Палата Верховного Суду повертається до такого варіанту тлумачення норм процесуального права, який послідовно використовувався судами з моменту запровадження інституту заочного розгляду справи, що є підставою для відступу від попереднього висновку.

96.З урахуванням мотивів, викладених у цій постанові, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), наводить такі висновки щодо застосування положеньстатей 126,127 ЦПК Українив сукупності зістаттями 284,286,287 цього Кодексу:

- передбаченічастиною третьою статті 287 ЦПК Україниповноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставічастини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

108.У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

109.Усталеним у практиці ЄСПЛ є підхід щодо врахування таких обставин при оцінці поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийняті рішень про його поновлення: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі.»

З матеріалів справи встановлено наступне.

03.06.2024, за результатами розгляду цивільної справи №461/2710/24, за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог. Так, відповідно до резолютивної частини даного рішення, вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість у розмірі 110101 (сто десять тисяч сто одну) гривню 24 копійки, а також судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору 2194 (дві тисячі сто дев`яносто чотири) грн. 47 коп., по 1097 (одній тисячі дев`яносто сім) гривень 24 коп., з кожного. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судом належним чином у спосіб визначений процесуальним законом повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції з відміткою про вручення та оголошеннями, в порядкуст.128 ЦПК України. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за її відсутності відповідач не скористалась. Тобто наявні у матеріалах справи докази достовірно засвідчують обізнаність відповідача про наявність даної справи у провадженні суду.

Відповідно до ч.2 ст. 223ЦПКУкраїни,судвідкладає розглядсправи всудовомузасіданні вмежахвстановленогоцим Кодексомстрокузтаких підстав: 1)неявкавсудове засіданняучасникасправи,щодоякоговідсутні відомостіпроврученняйому повідомленняпродату,часімісце судовогозасідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, у зв`язку з дотриманням встановленої процесуальним законодавством процедури оповіщення відповідача про розгляд справи, суд прийшов до висновку, що розгляд справи, у відсутності відповідача є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

При цьому, причиною відкладення першого судового засідання у справі була саме неявка відповідачів, оскільки представник позивача, згідно з позовною заявою, просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Варто відзначити, що судову повістку про виклик до суду на 03.06.2024 о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 було отримано наручно, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення наявне у матеріалах справи /а.с. 58/. Однак, на зазначену дату відповідач повторно не з`явилась, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомила, але була обізнана про наявність даної справи у провадженні суду.

Суд звертає увагу відповідача, що подія з якою пов`язує остання питання поновлення процесуального строку отримання сповіщення у застосунку «Дія» у першу чергу залежить від дій відповідача, адже саме вона наділена можливістю користуватися відповідним додатком. Натомість, той факт, що відповідач належним чином повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи, підтверджений відповідними доказами, вказує на те, що обставину наведену відповідачем не можна вважати належною для поновлення відповідного строку, адже наведене очевидно не узгоджується з принципом res judicata.

Більше того, неможливо не відзначити і строк який пройшов з моменту ухвалення заочного рішення, а саме шість місяців.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, однак суд приходить до висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку відсутні, оскільки, як вже було зазначено вище, відповідачу було достовірно відомо про наявність у провадженні суду позовної заяви. Тобто відповідачем не доведено, що встановлений нормами цивільного процесуального законодавства строк на вчинення процесуальної дії було пропущено саме з поважних причин, що у свою чергу є підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.

Таким чином, виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.126, 127, 260,287, 288, 353 ЦПК України,

постановив:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі №461/2710/24 від 03.06.2024, за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк», в особі представника Заставни Ольги Василівни, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором ? залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 03 грудня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький