Ухвала суду № 123500456, 03.12.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8375/24

Провадження № 2-др/461/47/24

УХВАЛА

03.12.2024 року Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Мироненко Л.Д.

при секретарі судового засідання Курилюк А.І.,

розглянувши заявувідповідача ОСОБА_1 про ухваленнядодаткового рішенняв цивільнійсправі запозовом Акціонерноготовариства «ІдеяБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніГалицького районногосуду м.Львова перебувалиматеріали справиза позовомАкціонерного товариства«Ідея Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21.11.2024 року позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування № Z06.00410.008915680 від 09.11.2021 року в розмірі 146532 грн. 31 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» сплачений судовий збір в розмірі 2197 грн. 99 коп. В решті позовних вимог було відмовлено.

25.11.2024 року відповідачем.було поданодо судузаяву проухвалення додатковогорішення.Свої вимогимотивував тим,що врезультаті розглядусправи вінпоніс витратина професійнудопомогу адвоката.Відтак,просить стягнутиз позивачана своюкористь 8000грн.витрат на професійну правничу допомогу.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання, у якому у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення просив відмовити повністю. Зазначив, що фактично АТ «Ідея Банк» самостійно виконав перерахунок заборгованості відповідача за кредитним договором та подав його до суду. Вказав, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження здійснених ним витрат на правову допомогу. У відзиві відсутній попередній розрахунок суми судових витрат, що відповідно до положень ч.2 ст. 134 ЦПК України може бути підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Повідомив, що матеріали справи не містять значної кількості документів або розрахунків, розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження, аналогічні правовідносини неодноразово досліджувались судами першої, апеляційної та касаційної інстанції. Додатково повідомив, що відповідачем ОСОБА_1 порушено вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині заборони укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Зокрема, ОСОБА_1 , будучи адвокатом, власником та уповноваженою особою Адвокатського об`єднання «Усатенко і Усатенко», уклав із вказаним об`єднанням в особі ОСОБА_2 договір про надання правничої допомоги

Дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового ріщення, суд дійшов до висновку про необхідність відмови у її задоволенні, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати, відповідно до ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, згідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

При постановленні рішення суд враховує правову позицію Верховного суду, яка міститься у постанові від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16, відповідно до якої судові витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідач надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 22.10.2024, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко», від імені якого діє керуючий партнер Усатенко Юрій Юрійович, та ОСОБА_1 (надалі - договір); квитанцію до прибуткового касового ордеру від 22.11.2024 на суму 8000,00 грн.

При цьому, в порушення вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, відповідач не надав суду доказів на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу, зокрема акту виконаних робіт, в якому би містилася інформація про виконані роботи (послуги), їхню вартість та час витрачених адвокатом на їх надання, тощо.

Крім того, суд враховує, що відповідач брав участь у вказаній цивільній справі особисто в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми «Електронний суд» зі свого електронного кабінету. Відзив та інші процесуальні клопотання були ним підписані за допомогою власного електронного підпису. Під час судового розгляду, відповідач не зазначав про наявність у нього представника. Натомість, про наявність такого, ОСОБА_1 повідомив суд, вже у відповідній заяві про ухвалення додаткового рішення.

Також, у відзиві на позов від 11.11.2024 року відповідач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу в розмірі 15000 грн. Однак, в укладеному між ним та Адвокатським об`єднанням «Усатенко і Усатенко» договорі про надання правової допомоги від 22.10.2024 року зазначено, що вартість професійної правової допомоги є фіксованою та становить 8000 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт понесення ним витрат на професійну правову допомогу, а тому у задоволенні заяви останнього про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про ухваленнядодаткового рішенняв цивільнійсправі запозовом Акціонерноготовариства «ІдеяБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко