Ухвала суду № 123500082, 29.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44807/24

Провадження № 1-кс/761/29627/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 ,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, громадянина України, з вищою освітою, кандидата економічних наук, військовослужбовця, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262,

установив:

29.11.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. № 114619) клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262.

Зазначене клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України розслідується кримінальне провадження № 12019140110001262 від 11.07.2019, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_19 зазначає про таке.

Досудовим розслідування встановлено, що не пізніше лютого 2019 року (більш точний час слідством не встановлено), ОСОБА_8 утворив на території м. Києва та м. Чернігова стійке ієрархічне об`єднання більше п`ятнадцяти осіб, до якого увійшли керівники структурних частин ОСОБА_9 і ОСОБА_5 та члени злочинної організації ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , особи на ім`я ОСОБА_20 та інші невстановлені учасники, які за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього заволодінням чужим майном шляхом обману (шахрайства) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Після цього, у період з лютого 2019 року по серпень 2024 року, перебуваючи у приміщеннях кол-центрів, що розташовувались за адресами: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , які були обладнанні серверним програмним забезпеченням, комп`ютерною технікою та засобами телефонії для здійснення віддалених дзвінків та відправки повідомлень випадковим абонентам за протоколами встановленої сесії (SIP), а також закритими від загального доступу каналами зв`язку з підключенням спеціального програмного забезпечення для спілкування «MyChat Client 8.7.0», увівши в оману потерпілих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 під виглядом їх виграшу у лотереях «УкрТорг», «ПошТорг», «7 Бажань», «Імідж Клуб», «Родинний Клуб», «Народний Шанс», «Гарант Грант», «Щасливий Дім» «Щасливий Квиток», «Щаслива Посилка» чи інших вигаданих програмах лояльності, відправили на їх адресу поштові посилки з буклетами, брошурами, листівками та іншими поліграфічними матеріалами, які підтверджували ці виграші з дрібними побутовими речами і сувенірами зі складських приміщень, що розташовувались за адресами: АДРЕСА_7 , заволодівши їх грошовими коштами в сумі 1 095 619 грн., які були сплачені на рахунки підконтрольних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відділеннях АТ «Укрпошта».

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у керівництві злочинною організацією, з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, детектив зазначив про достатність даних, які вказують на причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому детектив у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

А тому, детектив просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 29.11.2024 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

Повноваження прокурора та захисника, які були присутні під час розгляду клопотання, слідчим суддею перевірені.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених, зазначивши, що до підозрюваного не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, оскільки інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання детектива та просив відмовити у його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12019140110001262 від 11.07.2019.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

27.11.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

У той же день, 27.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у керівництві злочинною організацією, з метою вчинення тяжких злочинів, направлених на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого повторно, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, злочинною організацією, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 11.07.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019140110001262, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими детективом до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.

Разом із цим, слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.

Питання доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінальних правопорушень, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися.

При цьому, оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні можуть мати істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, зокрема продовження вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, оскільки згідно з пред`явленою підозрою, ОСОБА_5 систематично вчиняв інкриміновані правопорушення та припинив їх вчинення тільки у зв`язку із затриманням.

Слідчий суддя зазначає, що кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини справи, зокрема ступень тяжкості інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та відведеної йому ролі відповідно до змісту підозри (керівництво злочинною організацією), а також, враховуючи мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу.

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею також враховано вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних та сімейних зв`язків, а також інші обставини, які характеризують його особу та спосіб життя.

Характеризуючи дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

Слід зазначити, що слідчим суддею перевірено та не встановлено обставин, що за станом здоров`я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

З урахуванням вимог частин 3, 4 та 5 ст. 115 та частини 6 ст. 181 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 січня 2025 року включно.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 193, 194, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити терміном на 58 (п`ятдесят вісім) днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 січня 2025 року включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;

- утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_33 , ОСОБА_53 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_56 , ОСОБА_44 , ОСОБА_57 , ОСОБА_46 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 та ОСОБА_60 ;

- утримуватися від спілкування з операторами та іншим персоналом кол-центрів за адресами: АДРЕСА_8 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_9 , технічного персоналу ІТ-центру за адресою: АДРЕСА_10 , бухгалтерами бухгалтерії за адресою: АДРЕСА_11 , завідуючими складом за адресою: АДРЕСА_12 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1