Рішення № 123497774, 20.11.2024, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/859/24

провадження № 2/691/477/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Кредитсервіс» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив :

ТОВ «Кредитсервіс» м.Київ звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 04 листопада 2024 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 221104-002 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію», шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримала кошти в сумі 18 400 грн.. За умовами кредитного договору, відповідач мала зробити 12 щомісячних платежів, які слід було вносити щомісячно до 4 числа відповідного місяця, включно. Позивачем виконано умови кредитного договору, шляхом перерахування кредитних коштів у розмірі 16 000, 00 грн., із врахуванням стягнутих відсотків за перший день користування кредитом, які визначені кредитним договором, що у грошовому еквіваленті становить 2 400, 00 грн. Відповідач свої зобов`язання за даним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 20 листопада 2023 року утворилась заборгованість в розмірі 27 091, 97 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку (а.с.1-10).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 01 серпня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову(а.с.62).

В підготовчому засіданні 23 вересня 2024 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду з викликом сторін до суду (а.с.77).

У судове засідання представник позивача ТОВ «Кредитсервіс», будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з`явився, за змістом позовної заяви просив розглянути цивільну справу без участі представника (а.с.1-10).

Відповідач ОСОБА_1 , інформована про судовий розгляд, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у цивільній справі від 01 серпня 2024 року, ухвали про призначення судового розгляду від 08 травня 2024 року, судових повісток, вручених особисто 21 серпня 2024 року, 02 жовтня 2024 року, відповідно до поштових трекінгів №0600282731212, №00600291122377, розміщення оголошення 23 вересня 2024 року про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, не подала відзиву на позов, як і не надіслала заяв чи то клопотань про розгляд справи у її відсутність або перенесення розгляду (а.с.73, 76, 79, 81).

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи 20 листопада 2024 року у відсутності представника позивача ТОВ «Кредитсервіс» та відповідача ОСОБА_1 , остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, вивчивши зміст клопотання представника позивача ТОВ «Кредитсервіс» про розгляд у його відсутність, враховуючи належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 за місцем реєстрації, відсутність відзиву, заперечення, чи то клопотань про необґрунтованість позовних вимог, дослідивши докази у справі, зміст заяви про зменшення позовних вимог приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов`язує свої матеріально-правові вимоги.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов`язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об`єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.

Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин зобов`язання і є зобов`язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.

Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов`язанні ст. 530 ЦК України. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі договору про надання кредиту (індивідуальна частина) №221104-002 від 04 листопада 2022 року, графіку платежів за договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року, орієнтованого графіку платежів за договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року, Паспорту споживчого кредиту, що пропонується для клієнта ОСОБА_2 на умовах кредитного продукту «12 місяців ReCredit», виписки з особового рахунку за Кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року, публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» на укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит» від 04 листопада 2022 року, ТОВ «Кредитсервіс» зобов`язувалося надати відповідачу на споживчі цілі на платіжну карту кредит в сумі 18400,00 грн строком на 12 місяців, зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 295,15%, 213,98% річних, при дотриманні акційних умов (а.с.19-83). Відповідно до п.п.1.1-1.5 публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» на укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит» від 04 листопада 2022 року, укладення договору про надання кредиту «На умовах продукту», ТОВ «Кредитсервіс» пропонує повністю цивільно дієздатним фізичним особам громадянам України, що проживають на території України, на умовах та в порядку, визначеному даною Офертою, чинними Правилами надання коштів та банківських металів у кредит, а також з урахуванням вимог чинного законодавства: Цивільного кодексу України, Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", Закону України "Про захист персональних даних", Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", Закону України "Про електронну комерцію", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та інших нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між сторонами Договору укладення договорів кредиту для придбання товарів та/або послуг (а.с.26-31). Дана оферта є публічною пропозицією, а також договором приєднання у розумінні ст. ст. 633, 634 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії". Оферта є невід`ємною частиною кожного з договорів, що укладаються на її підставі та в індивідуальній частині яких міститься акцепт оферти. Оферта в попередній редакції від 27 квітня 2021 року діє з 28 квітня 2021 року року, включно. Припинення дії оферти не припиняє дію договору, укладеного з позичальником на момент дії оферти (а.с.26-31). Згідно п.п.3.2-3.5 публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» на укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит» від 04 листопада 2022 року, позичальник, який бажає укласти договір, ознайомившись з умовами даної оферти, Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, робить заявку. Приймаючи заявку кредитодавець залишає за собою право відмовити в наданні кредиту або запропонувати інший розмір кредиту, ніж вказаний позичальником у заявці. Кредитодавець має право зателефонувати позичальнику за телефонним номером, зазначеним в заявці, як для підтвердження повноти, точності, достовірності зазначеної в заявці інформації, так і для отримання інших відомостей від позичальника, які кредитодавець визнає необхідними для прийняття рішення про надання кредиту. Подаючи заявку, позичальник надає свою згоду кредитодавцю на звернення за інформацією про фінансовий стан позичальника до третіх осіб, які пов`язані з позичальником сімейними, особистими, діловими, або іншими стосунками, яка необхідна для прийняття рішення про надання кредиту (а.с.26-31). Відповідно до п.п.3.12-3.16 публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» на укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит» від 04 листопада 2022 року, до укладення договору кредитодавець надає позичальнику інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту у формі паспорта споживчого кредиту. Позичальник підтверджує своє ознайомлення з паспортом споживчого кредиту шляхом підписання договору. Договір укладається шляхом підписання позичальником його індивідуальної частини, якою позичальник повністю та безумовно акцептує оферту на індивідуальних умовах, погоджених сторонами договору. Невід`ємними частинами договору є оферта та індивідуальна частина договору. У випадку підписання позичальником індивідуальної частини договору в електронному вигляді порядок укладення договору є наступним: позичальник авторизується в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію"; перед укладенням договору позичальник ознайомлюється з правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кредитсервіс» та інформацією про кредитодавця згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка розміщена на веб-сайті Кредитодавця в розділі "Про компанію"; позичальник в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця ознайомлюється із сформованою засобами інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця, індивідуальною частиною договору на підставі погодженої заявки позичальника і перевіряє правильність внесених даних; до моменту підписання індивідуальної частини договору, позичальник має можливість відмовитись від підписання та змінити умови заявки і зміст наданої в заявці інформації. У такому випадку формується нова заявка позичальника, яка розглядається кредитодавцем; позичальник на підставі статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" підписує індивідуальну частину договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, шляхом введення коду з SMS-повідомлення, отриманого на телефон позичальника або на електронну пошту позичальника або шляхом накладення власного кваліфікованого електронного підпису. Укладений вказаним способом правочин згідно п. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі; генерація і надсилання одноразового ідентифікатора, для підписання індивідуальної частини договору і, відповідно, акцептування оферти здійснюється наступним чином. Коли позичальник на веб-сайті натискає відповідну кнопку для підписання індивідуальної частини договору, силами програмних засобів ІТС кредитодавця генерується одноразовий ідентифікатор. Вказаний ідентифікатор автоматично через API-сервіс надсилається на телефонний номер позичальника або на електронну пошту позичальника. Після введення позичальником згенерованого одноразового ідентифікатора у відповідне поле для підписання, програма звіряє згенерований та введений ключі, і у випадку їх співпадіння договір вважається підписаним. Інформація з накладеним електронним підписом при цьому додається до індивідуальної частини Договору. Доступ до ознайомлення з договором з можливістю його завантаження в будь-який час Договір надається Позичальнику в його особистому кабінеті. Підписуючи договір, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма істотними умовами договору, які викладені в оферті, ознайомлення з затвердженими кредитодавцем правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, з Паспортом споживчого кредиту, а також своє ознайомлення з інформацією, зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (а.с.26-31). Договір про надання кредиту (індивідуальна частина) №221104-002 від 04 листопада 2022 року підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором W16168 04 листопада 2022 року 11:34:41 год, що підтверджується і довідкою про укладання договору від 20 листопада 2023 року (а.с.19-21, 33). Перерахування кредитних коштів позивачем ТОВ «Кредитсервіс» в сумі 16 000 грн. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 підтверджується платіжною інструкцією №1235 від 04 листопада 2022 року (а.с.38). Згідно розрахунку заборгованості від 20 листопада 2023 року за договором про надання кредиту (індивідуальна частина) №221104-002 від 04 листопада 2022 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 станом на 20 листопада 2023 року становить 27 091,97 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту -13 781, 89 грн.; просрочена заборгованість за процентами 13 310, 08 грн. (а.с.39). Позивачем ТОВ «Кредитсервіс» підтверджено користування кредитними коштами відповідачем ОСОБА_1 у власних цілях, шляхом надання виписки з особового рахунку за кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року, де відображено дати здійснення платежів, та відсутність інформації щодо погашення нею виниклої заборгованості (а.с.32). Направлена ТОВ «Кредитсервіс» на адресу відповідача ОСОБА_1 досудова вимога від 12 грудня 2023 року про погашення кредитної заборгованості, залишена відповідачем без реагування (а.с.37). ТОВ «Кредитсервіс» є юридичною особою, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 листопада 2021 року (а.с.61), має Статут, затверджений загальними зборами учасників від 02 червня 2021 року, який є установчим документом, та регламентує порядок створення і припинення юридичної особи, правове становище і межі правоздатності (а.с.52-58). Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 вересня 2018 року №1608, ТОВ «Кредитсервіс» видано Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_1 (а.с.59). Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 листопада 2018 року №2084, ТОВ «Кредитсервіс» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (а.с.62).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.

Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір №01519-09/2029 від 07 вересня 2020 року укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Позивач, особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинна подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Зазначені обставини судом перевірені на підставі досліджених доказів, які були надані до суду.

Такі висновки відповідають правовим позиціям, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) та у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15).

Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповіда ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання щодо погашення суми заборгованості, і це є істотним порушенням за кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року, та не можуть трактуватися на користь відповідача, як причини невиконання зобов`язання, то, суд обґрунтовано стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не була позбавлена можливості отримати належну суму кредиту, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк, використала кредитні кошти у власних інтересах, і тому слід з неї, як відповідача, стягнути на користь позивача відповідно до змісту кредитного договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року заборгованість, яка утворилася. Суд бере до уваги, що відповідач участі в судовому засіданні не взяла, відзиву на позов не подала, не реалізувала своїх процесуальних прав як сторона у спорі, не надала доказів у разі заперечення позовних вимог позивача, що вказує на свідоме ігнорування виконання взятих на себе обов`язків.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих стороною доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат у виді сплаченого судового збору та правничої допомоги.

Так, позивачем, згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» сплачено судовий збір в розмірі 2422, 40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №5053 від 27 грудня 2023 року (а.с.18), які суд стягує з відповідача у повному обсязі, на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України, так як вважає їх підтвердженими у відповідності із цивільно процесуальним законодавством України.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. на підставі укладеного договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року між адвокатським об`єднанням «Правовий діалог» і ТОВ «Кредитсервіс», акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 01 грудня 2023 року, акту №3 приймання-передачі справ на надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року, платіжної інструкції №1567 від 05 січня 2024 року (а.с.40-48).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд з`ясував склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, які є співмірними із складністю справи та відповідають критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та згідно вимог ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановив інформацію щодо адвоката, який таку допомогу надавав згідно наданих доказів. При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд виходить із встановлення їх дійсності та необхідності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

Згідно ч.1-2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі: задоволення позову - на відповідача; відмови в позові - на позивача; часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З вище наведеного вбачається, що представникам позивача надано докази та документально підтверджено витрати на правничу допомогу, у зв`язку з розглядом цивільної справи в суді, заяв про зменшення розміру витрат на правову допомогу до суду не надходило, тому понесені витрати позивачем в розмірі 7000 грн., підлягають до задоволення, як обгрунтовані.

Позов підтверджується: копією кредитного договору про надання кредиту (індивідуальна частина) №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією графіку платежів за договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією орієнтованого графіку платежів за договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією Паспорту споживчого кредиту, що пропонується для клієнта ОСОБА_2 на умовах кредитного продукту «12 місяців ReCredit»; копією виписки з особового рахунку за Кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією публічної пропозиції (оферти) ТОВ «Кредитсервіс» на укладення договору про надання кредиту на умовах продукту «Рекредит» від 04 листопада 2022 року; копією платіжної інструкції №1235 від 04 листопада 2022 року; копією розрахунку заборгованості від 20 листопада 2023 року за договором про надання кредиту (індивідуальна частина) №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією виписки з особового рахунку за кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року; копією досудової вимоги від 12 грудня 2023 року; копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08 листопада 2021 року; копією Статуту ТОВ Кредитсервіс» від 02 червня 2021 року; копією Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи Серії НОМЕР_1 ; копією Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 листопада 2018 року №2084; копією договору про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року; копією акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 01 грудня 2023 року; копією акту №3 приймання-передачі справ на надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25 січня 2023 року; копією платіжної інструкції №1567 від 05 січня 2024 року; платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №5053 від 27 грудня 2023 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

ухвалив:

позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Кредитсервіс» м.Київ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», юридична адреса м.Київ вул.Коновальця Євгена, №36-Д приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531, заборгованість за кредитним договором №221104-002 від 04 листопада 2022 року за період з 04 листопада 2022 року по 20 листопада 2023 року в розмірі 27 091 (двадцять сім тисяч дев`яносто одна) грн. 97 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», юридична адреса м.Київ вул.Коновальця Євгена, №36-Д приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531, понесені судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», юридична адреса м.Київ вул.Коновальця Євгена, №36-Д приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531, понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн..

Копію рішення суду направити учасникам справи, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс», юридична адреса м.Київ вул.Коновальця Євгена, №36-Д приміщення 65-з, код ЄДРПОУ 41125531.

Відповідач: особа 2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Суддя О. М. Савенко