Рішення № 123485220, 03.12.2024, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1830/24

2/689/534/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2024 року селище Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретаря судового засідання - Лебеденко О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи - Лісовського О.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Ярмолинецька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. В позові зазначив, що 11 червня 2024 року між ним та відповідачкою був розірваний шлюб. Відповідач є матір`ю їхньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . понад рік тому відповідачка виїхала за кордон, залишивши сина на нього. З часу виїзду за кордон відповідачка не бере участі у вихованні дитини, не провідує його за місцем проживання, не цікавиться навчанням, не підтримує дитину морально тощо. Оскільки матір не цікавиться життям дитини, ухиляється від своїх обов`язків по вихованню та утриманні дитини, тому вона підлягає позбавленню батьківських прав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Суду пояснив, що від шлюбу із відповідачкою 30 травня 2009 року у них народився син ОСОБА_4 . Шлюб розірвано рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області 11 червня 2024 року. Відповідачка півтора роки тому виїхала за кордон. Син ОСОБА_4 проживає разом із ним в с. Соколівка, відвідує школу (навчається в 10-му класі). Мати не цікавиться дитиною, матеріально не забезпечує, ухиляється від обов`язків по вихованню дитини. Він матеріально забезпечує сина усім необхідним, контролює процес навчання у школі, морально підтримує тощо.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, подала заяву про визнання позову і розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району підтримав позов. Суду пояснив, що дійсно мати ОСОБА_4 - ОСОБА_3 , виїхала за кордон, не цікавиться дитиною. Орган опіки та піклування надав суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 .

Опитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 пояснив суду, що він навчається 10 класі Соколівської загальноосвітньої школи. Його мати приблизно півтора роки тому поїхала за кордон. Після цього вона лише один раз приїжджала до нього. Спочатку вона давала йому деякі грошові кошти на кишенькові витрати, а потім перестала. Зазначив, що відносини його з матір`ю не дуже добрі, вона і до поїздки за кордон мало йому приділяла уваги, більше виховував його тато та допомагав із навчанням у школі. Мама не пропонувала йому разом із нею поїхати за кордон, а, якби і запропонувала, то він би не поїхав. Вони з матір`ю спілкувалися дуже рідко, в тому числі і по телефону. Ствердив суду, що його матеріальним утриманням та вихованням займається батько.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що позивач є її сусідом. Зазначила, що його дружина, ОСОБА_3 , приблизно півтора роки тому поїхала за кордон. Неповнолітній син ОСОБА_4 проживає разом із своїм батьком, який займається його вихованням.

Заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи, допитавши свідка, оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необхідно задоволити повністю.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , батьками якого записано ОСОБА_1 (батько) та ОСОБА_3 (мати). Ця обставина підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 (а.с. 5). 11 червня 2024 року рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с. 6). З довідки-характеристики Ярмолинецької селищної ради № 241 від 12 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_3 дійсно зареєстрована в с. Соколівка Хмельницького району, але на даний час більше одного року знаходиться за кордоном. Вихованням дітей займається батько, ОСОБА_1 (а.с. 7). Відповідно до довідки Ярмолинецької селищної ради № 240 від 12 липня 2024 року склад сім`ї позивача, ОСОБА_1 , наступний: ОСОБА_9 (мати), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_4 (син) - а.с. 8. З довідки Соколівського закладу загальної середньої освіти 1-3 ст. № 7 від 15 липня 2024 року вбачається, що мати ОСОБА_4 не бере участі у вихованні дитини; протягом навчання у школі мати жодного разу не відвідала батьківські збори, не брала участі у проведенні класних виховних заходів, у підготовці навчального кабінету та школи до нового навчального року (а.с. 9).

Рішенням № 16 від 21 жовтня 2024 року виконавчого комітету Ярмолинецької селищної ради Хмельницького району затверджено висновок Органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Орган опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ця обставина підтверджується висновком органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради (а.с. 43-44).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 4 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленою резолюцією 44-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989р., ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 9 конвенції про права дитини покладає на держави-учасниці обов`язок заперечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що відповідачка злісно ухилилася від своїх обов`язків по вихованню свого неповнолітнього сина, а саме: не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, його навчання; не забезпечила необхідне харчування, медичний догляд; не спілкується із дитиною; не надає сину доступу до культурних та духовних цінностей; не створила умови для отримання сином освіти; матеріально не забезпечує.

Відповідно до ч. ч. 4-6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання серпу на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд погоджується із висновком органу опіки та піклування Ярмолинецької селищної ради від 21 жовтня 2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він є достатньо обґрунтованим та не суперечить інтересам дитини (а.с. 42-45).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи законні інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд бере до уваги визнання позову відповідачем, що викладене у її заяві від 18.10.2024р., оскільки визнання відповідачем позову не порушує права, свободи та законні інтереси самої відповідачки ОСОБА_3 та її неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 (а.с. 32, 49-54).

Таким чином, суд приходить до переконання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до припису ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211, 20 грн. (а.с. 10).

Отже, необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 ) відносно її неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлений 4 грудня 2024 року.

Суддя А.В. Кульбаба