Рішення № 123470830, 26.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 рокуСправа №160/24453/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 року № 3544-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивачем засобами електронного зв`язку отримано наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 р. № 3544-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ». За змістом наказу відповідача призначена позапланова виїзна перевірка TOB «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» за період діяльності з 01.01.2018 р. по 30.06.2024 р. з метою здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою податку на доходи фізичних осіб. Так, у зв`язку із окупацією і бойовими діями, частина первинних документів товариства залишились на тимчасово окупованих територіях та територіях де зараз ведуться бойові дії. На виконання норми закону 20.03.2024 р. позивачем в порядку, передбаченому п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, направлено на адресу відповідача повідомлення (вих.№06\03-2024 від 20.03.2024 р.) про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Проте, рішенням ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2024 р. №28351\6\04-36-07-12 відмовлено у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ». Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивачем 17.05.2024 р. подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позов про скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2024 р. №28Т51\6\04-36-07-12 про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ». Зважаючи на викладене (звернення позивача в адресу відповідача із повідомленням про неможливість вивезення первинних документів за період з серпня 2020 року по грудень 2023 року (включно)) та до прийняття остаточного судового рішення у справі №160/12773/24, до останнього має застосовуватись мораторій на проведення перевірок, передбачений абз.5, абз.10, абз.11 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Проте, незважаючи на вищевказані приписи ПК України, відповідачем всупереч діючому мораторію, в момент дії мораторію на проведення перевірки щодо позивача, оскаржуваним наказом все ж таки призначено відповідну перевірку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 01.11.2024 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що на дату звернення з даним позовом рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 р. по справі №160/12773/24 законної сили не набрало, а оскаржується. Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 р. по справі №160/12773/24 апеляційна скарга позивача задоволена, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 р. по справі №160/12773/24 скасовано, визнано протиправним та скасовано рішення від 18.04.2024 р. №28351\6\04-36-07-12, яким відмовлено у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХX ПК України щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» код за ЄДРПОУ 33421302, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Норма абз.5 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України поширює мораторій на проведення перевірок у зв`язку із поданням платником податку відповідного повідомлення про неможливість вивезення первинних документів. Вчинення жодних інших дій від платника податків, з якими пов`язують застосування мораторію на перевірки, абз.5 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України не передбачає. Подальше оскарження рішення податкового органу про відмову у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України в адміністративному та\або судовому порядку поширює мораторій на проведення перевірок на час такого оскарження до прийняття остаточного рішення у справі (абз.10-11 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України). Зважаючи на викладене (звернення позивача в адресу відповідача із повідомленням про неможливість вивезення первинних документів за період з серпня 2020 року по листопад 2023 року та до прийняття остаточного судового рішення у справі №160/12773/24, до останнього має застосовуватись мораторій на проведення перевірок, передбачений абз.5, абз.10, абз.11 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачу позов з додатками та ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 10 та 18 вересня 2024 року, що підтверджується відповідними довідками наявними матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ є юридичною особою приватного права одним з головних різновидів господарської діяльності підприємства є загальне прибирання будинків та утримання будинків і територій, ремонт одягу тощо.

20.03.2024 р. ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ направлено в адресу ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлення №06\03-2024 від 20.03.2024 р. про неможливість вивезення первинних документів у зв?язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, в якому позивач просив застосувати до нього спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставою подання такого повідомлення, як зазначає позивач, є те, що специфіка організації його господарської діяльності полягає у тому, що головний офіс підприємства розташований у Дніпропетровської області, проте працівники підприємства, які здійснювали безпосереднє надання послуг або виконання робіт та адміністративний персонал є мешканцями населених пунктів, де розташовані замовники ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ. Замовниками таких робіт і послуг були і залишаються, в основному, крупні промислові підприємства, які розташовані на території Донецької, Луганської, Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. Отримання, оприбуткування і часткове зберігання ТМЦ, які закуповуються для виконання робіт\надання послуг відбувається на території замовника послуг. Там же на території замовника послуг зберігаються первинні документи пов?язані із придбанням ТМЦ необхідних для виконання робіт\послуг, їх списання, первинні документи щодо здачі-прийняття робіт\послуг, кадрова документація, документи щодо обліку персоналу, нарахування та виплати заробітної плати.

Рішенням відповідача від 18.04.2024 №28351/6/04-36-07-12 відмовлено у застосуванні до ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, з підстав не проведення позивачем інвентаризації первинних документів та матеріальних цінностей, не зазначення позивачем загального переліку втрачених документів, та відсутність від позивача повідомлень за формою 20-ОПП щодо об?єктів надання послуг\виконання робіт у м.Бахмут, Волноваха, Маріуполь, Вугледар, Мар?їнка, Курахове, Авдіївка, Мангуш, Лиман, Торецьк, Курахівській ОТГ Покровського району та Маріїнського району Донецької області.

Судом також встановлено, що оскаржуваним наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 р. № 3544-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. Клінінг». За змістом наказу відповідача призначена позапланова виїзна перевірка TOB КЬЮ.ЕФ.ЕМ. Клінінг за період діяльності з 01.01.2018 р. по 30.06.2024 р. з метою здійснення контролю за повнотою нарахування та сплатою податку на доходи фізичних осіб, тривалість перевірки встановлена 5 робочих днів. Початок перевірки з 23.09.2024 р.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Вимогами п.44.3 ст.44 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті (п.44.3 ст.44 ПК України).

Відповідно до вимог п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Підпунктом 69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (у редакції на час подання позивачем повідомлення) встановлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

У подальшому абзац 1 та 16 підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ зазнали змін Законом № 3050-IX від 11.04.2023 р., та викладені у наступній редакції:

Установити, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Суд зазначає, що положення абзацу 16 містять посилання на відповідний Перелік затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309.

З аналізу викладених положень ПК України вбачається, що Податковий кодекс містить положення, за якими підставами звернення платника податків до податкового органу з приводу застосування підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ є:

1) втрата первинних документів (знищення чи зіпсуття) за умови провадження діяльності платника податків на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України;

2) знаходження первинних документів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих рф територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією рф проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який не скасований і на теперішній час.

Суд наголошує, що ключовим аспектом застосування положень пп.69.28 п.69 підр.10 розд.ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України є саме провадження платником податків діяльності на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, внаслідок чого останні не можуть пред`явити первинні документи.

У силу приписів п.44.5 ст.44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Суд враховує, що положення пп.69.28 п.69 підр.10 розд.ХХ Перехідні положення ПК України поширюють свою дію на платників податків, які провадять свою діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, чим й обумовлено неможливість їх вивезення або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

Нормами законодавства прямо встановлено, що втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Отже, саме географічний чинник у поєднанні із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, є ключовим у застосуванні вищенаведеного положення, адже ризику руйнації (в даному випадку знищення документів первинного та податкового обліку) наразі піддається вся без виключень територія України.

При цьому, обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75 затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року. Перелік у подальшому змінювався станом на відповідну дату.

06 грудня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією згідно із якою, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309 затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 р. у справі № 160/11588/24 апеляційну скаргу ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення від 18.04.2024 №28351\6\04- 36-07-12, яким відмовлено у застосуванні положень п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо ТОВ КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ код за ЄДРПОУ 33421302, видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ код за ЄДРПОУ 33421302 встановлені пп.69.28 п.69 підрозд.10 розділу XX Перехідні положення Податкового Кодексу України спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності за податкові (звітні) періоди з 01.08.2020 по 21.10.2023, та винести відповідне рішення;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 570 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В постанові Третій апеляційний адміністративний суд від 22.10.2024 р. у справі №160/11588/24 зазначив, що відтак, неподання платником податків повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП є підставою для застосування до такого платника штрафних санкцій, але жодним чином не впливає на ведення господарської діяльності, та не може свідчити про те, що за вказаною адресою не проводилась господарська діяльність. Отже, неподання повідомлення за формою № 20-ОПП вказує на порушення обов`язку повідомити про здійснення господарської діяльності за місцезнаходженням, але жодним чином не спростовує факту зберігання первинних документів на такому об`єкті. Відтак, відсутність у повідомленні за формою № 20-ОПП цього об`єкта, у спірний період та на час звернення з повідомленням, не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог платника податків при поданні повідомлення в порядку підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Також у даному випадку позивач не орендував, а мав право користуватися приміщеннями замовника за якими зберігалась документація. Також суд визнає цілком безпідставним висновок контролюючого органу, про не зазначення в повідомленні чітко податкових (звітних) періодів, до яких відносяться первинні документи, як того потребує абзац 3 пункту 69.28 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, оскільки в повідомленні чітко вказано, що документи належать до періодів за договорами та відповідними господарськими правовідносинами які відбувались за адресами визначеними у повідомленні.

Зважаючи на викладене (звернення позивача на адресу відповідача із повідомленням про неможливість вивезення первинних документів за період з серпня 2020 року по листопад 2023 року та до прийняття остаточного судового рішенням у справі №160/12773/24, до останнього має застосовуватись мораторій на проведення перевірок, передбачений абз.5, абз.10, абз.11 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Проте, незважаючи на вищевказані приписи ПК України, відповідачем всупереч діючому мораторію в момент дії мораторію, який передбачений абз.5, абз.10, абз.11 п.п.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, на проведення перевірки щодо ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ», оскаржуваним наказом призначено відповідну перевірку.

Це дає підстави суду стверджувати про протиправність наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 № 3544-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ», а тому він підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 3 028 грн. підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 15.08.2024 року № 3544-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЬЮ.ЕФ.ЕМ. КЛІНІНГ» (вул.Патріотів України, буд.113-А, м.Нікополь, Нікопольський р-н, Дніпропетровська обл., 53200, код ЄДРПОУ 33421302) судові витрати по справі у розмірі 3 028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма