Рішення № 123470829, 02.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року Справа № 160/25494/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оформлені у листі-відповіді № 49677-33354/Н-01/8-0400/24 від 06.09.2024 року, в якому зазначено фактично про відмову: - здійснити переведення (перехід) на пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 09.02.2024 року, та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення нової пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 з 09.02.2024 року, яке зазначено в Протоколі за пенсійною справою - 0403037365(МВС) від 09.02.2024 року; - провести з 09.02.2024 року нарахування та виплату пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 розраховану відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з грошового забезпечення у розмірі 13 810,50 грн., померлого годувальника ОСОБА_2 , зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та індексації пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.02.2024 року переведення(перехід) ОСОБА_1 з пенсії за віком, яку вона отримувала до 08.02.2024 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1У «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та провести з 09.02.2024 року нарахування та виплату пенсію в разі втрати годувальника розраховану відповідно до статті Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», виходячи з грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 у розмірі 13 810,50 грн., з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та з урахуванням з 01.03.2024 року індексації пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що вона отримує пенсію в разі втрати годувальника. Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» підготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року для проведення перерахунку розміру його пенсії. Проте відповідачем при призначенні позивачу пенсії не здійснено призначення пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, зазначеного у вказаній довідці. Також позивач наголошує, що їй протиправно не виплачується доплата до пенсії в розмірі 2000,00 грн. та протиправно не проведено індексацію пенсії відповідно до постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року. На підставі зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

26.09.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача копію пенсійної справи позивача.

Копія ухвали від 26.09.2024 року разом з позовними матеріалами були направлені відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлено до його електронного кабінету -23.09.2024 року та 26.09.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Станом на дату винесення рішення по справі відповідачем відзив на позовну заяву до суду не надано про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 09.02.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

26.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо скасування рішення про призначення пенсії та здійснити переведення позивача на пенсію в разі втрати годувальника та здійснити нарахування та виплату в разі втрати годувальника розраховану відповідно до статті Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідки № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», виходячи з грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 у розмірі 13 810,50 грн., з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та з урахуванням з 01.03.2024 року індексації пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.09.2024 року №49677-33354/Н-01/8-0400/24 повідомлено позивача, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі №160/23299/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки «Територіального медичного об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №33/24/С-10486 від 17.07.2023 року виданої станом на 05.03.2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій. Зобов`язання щодо проведення будь-яких дій згідно рішення суду стосується тільки тих осіб, відповідно до яких прийнято рішення. Оскільки що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 року у справі №160/23299/23 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, тому обчислення пенсії в разі втрати годувальника за даними довідки від 17.07.2023 за №33/24/С-10486 підстави відсутні. На підставі заяви від 09.02.2024 року позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника з грошового забезпечення годувальника, яке визначено за вимогами Постанови №103, з наступних видів грошового забезпечення: - посадового окладу 4370,00 грн, окладу за спеціальним званням 1270,00 грн, 40% надбавки за вислугу років 2256,00 грн, всього грошове забезпечення 7896,00 грн, основний розмір пенсії 30% від грошового забезпечення склав 2368,80 грн. Крім того, до основного розміру пенсії нараховано доплату відповідно до пункту 1 Постанови №713 в розмірі 2000,00 грн. Оскільки звернення за призначенням пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262 відбулося після 31.12.2023 року, для проведення індексації пенсії відповідно до Постанови №185 підстави відсутні.

Позивач вважає дії відповідача оформлені у листі-відповіді № 49677-33354/Н-01/8-0400/24 від 06.09.2024 року, в якому зазначено фактично про відмову: - здійснити переведення (перехід) на пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 09.02.2024 року, та рішення про призначення нової пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 з 09.02.2024 року, яке зазначено в Протоколі за пенсійною справою - 0403037365(МВС) від 09.02.2024 року; - провести з 09.02.2024 року нарахування та виплату пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 розраховану відповідно до Закону України від 09.04.1992 року №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виходячи з грошового забезпечення у розмірі 13 810,50 грн., померлого годувальника ОСОБА_2 , зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року, з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 2 000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та індексації пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», протиправними, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_2 з 09.02.2024 року. В свою чергу пенсія ОСОБА_2 з 01.04.2019 року була перерахована на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Суд зауважує, що відповідно до п.«а» ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника призначається виходячи з грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.

Проте, з матеріалів пенсії справи вбачається, що пенсія позивача була призначена без урахування грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не здійснено призначення позивачу пенсії в разі втрати годувальника виходячи з грошового забезпечення, визначеного в довідці № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Отже, з метою відновлення порушених прав позивача суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 09.02.2024 року з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням доплати до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 від 14.07.2021 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р.№2146-IXПро внесення змін до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо пенсій в разі втрати годувальника), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Статтею 41 Закону №2262-ХІІ пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію.

Як встановлено судом, з пенсійної справи позивача, позивачу було встановлено доплату до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року в розмірі 2000,00 грн, при цьому таку доплату позивачу не виплачено та не включено до основного розміру пенсії, при її призначенні.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем вчинено протиправні дії щодо невстановлення з 09.02.2024 року позивачу доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача здійснити з 09.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

Стосовно позовних вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням індексації пенсії в разі втрати годувальника відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21і36Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ з 09.02.2024 року.

Отже з урахуванням положень пп.1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 пенсія позивача не підлягає індексації, як така яка призначена після 31.12.2023 року.

В свою чергу позивач наголошує, що їй не призначено пенсію, а здійснено переведення з одного виду пенсії на інший.

З матеріалів пенсійної справи вбачається, що позивачу до 09.02.2024 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в свою чергу з 09.02.2024 року позивачу призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач за призначенням пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», звернулась вперше 09.02.2024 року.

Крім цього, також суд звертає увагу, що ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, в даному випадку мало місце саме призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а не переведення з одного виду пенсії на інший, як стверджує позивач.

Подібні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року по справі №520/6808/17 та від 09.06.2021 року по справі №367/1276/17.

Отже в даному випадку відповідач правомірно не здійснив підвищення розміру пенсії позивача на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови КМУ №185 від 23.02.2024 року.

Таким чином позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині визначення конкретного розміру грошового забезпечення, а саме: у розмірі 13 810,50 грн., визначеного в довідці про розмір грошового забезпечення, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є питання правомірності не призначення пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення годувальника, а тому конкретний розмір грошового забезпечення судом не з`ясовуються.

Крім того, визначення в довідці усіх складових грошового забезпечення та суми належить до виключної компетенції органу, який надає вказану довідку.

Отже, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №9859-7731-5893-7636 від 19.09.2024 року.

З урахуванням положень статті 139 КАС України та відповідно до задоволених вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в розмірі 605,60 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника враховуючи грошове забезпечення, визначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.02.2024 року з урахуванням грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» № 33/24/С-10486 від 17.07.2023 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати з 09.02.2024 року ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 09.02.2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв