Рішення № 123458217, 03.12.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"03" грудня 2024 р.

Справа № 642/3774/24

Провадження № 2/642/1198/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ольховський Є.Б.

при секретарі Прийма Ф.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту від 26.11.2021р. у загальному розмірі 730967.41 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надав позичальнику кредит а позичальник зобов`язався в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит та виплачувати проценти за користування ним.

26.11.2021року міжАТ «АльфаБанк» тавідповідачем укладено кредитнийдоговір.12.08.2022р.зборами акціонерівзатверджено рішенняпро змінунайменування АТ«Альфа Банк»на АТ«Сенс Банк» .

Умовами кредитного договору передбачено що у випадку невиконання позичальником умов договору останній зобов`язаний достроково виконати боргові зобов`язання перед банком протягом 30 днів з отримання від банку відповідної інформації. Свої зобов`язання банк виконав надавши ОСОБА_1 кредитні кошти однак відповідач своїх зобов`язань не виконує в зв`язку з чим за ним виникла заборгованість яку позивач прохає стягнути на свою користь разом з судовими витратами.

Ухвалою від 03.07.24р. відкрито загальне позовне провадження та справу призначено до підготовчого судового засідання.

Відповідач у відзиві позов не визнав. Зазначив що оскільки в Україні введено воєнний стан, який є обставиною непереборної сили, до завершення форс-мажорних обставин у нього відсутній обов`язок із виконання умов зобов`язання. Крім того пояснив що господарська діяльність ним фактично припинена і він не має доходів оскільки його СТО безкоштовно ремонтує автотранспорт ЗСУ. Також зазначили що розрахунок заборгованості зроблений некоректно оскільки продовжують нараховуватись штрафні санкції що протирічить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Зазначили що кредитний договір є нікчемним оскільки укладений не у письмовій формі.

У відповіді на відзив (названо «додаткові письмові пояснення») позивач зазначив що лист ТПП від 28.02.2022р. не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання та фізичних осіб України .

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив де вказано що нарахування відсотків за кредитним договором дата виконання якого ще не сплинула є неправомірним а отже звернення позивача до суду передчасним. Крім того вказав що лист ТПП від 28.02.2022р. є належним доказом настання форс-мажорних обставин. Надали нотаріально посвідчену «заяву свідка» щодо нездійснення ОСОБА_1 господарської діяльності разом з випискою за картковим рахунком за період з 01.05.21р. по 31.05.2023р.

Ухвалою від 17.10.24р. підготовче провадження закрите та справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференція позовні вимоги підтримав посилаючись на підстави викладені в позові. Зазначив що спірний кредит видавався як споживчий а не як кредит на здійснення господарської діяльності.

Відповідач та його представник в судовому засіданні зазначили що незважаючи на нікчемність кредитного договору боргові зобов`язання дійсно існують але погашення кредиту можливе тільки після закінчення військових дій в Україні.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає що позов підлягає задоволенню за наступним:

факт укладення 26.11.2021р. між сторонами кредитного договору підтверджується анкетою-заявою, яку було підписано відповідачем, зі змісту якої вбачається, що останній підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між ним та банком на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі. При укладенні вказаного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою врегульовано норми щодо договорів приєднання.

Доказом отримання відповідачем грошових коштів є меморiальний ордер N 730274902 вiд 26 листпада 2021 року.

Судом відхиляються заперечення представника відповідача щодо нікчемності спірного кредитного договору оскільки за своєю формою сама оферта досить подібна та містить багато ознак правочину, оскільки є дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відмінність полягає лише у тому, що воля оферента спрямована не на настання лише тих цивільних прав та обов`язків, що сконцентровані в самій оферті, а на досягнення в остаточному варіанті консенсусу між двома сторонами, що втілюється в договорі. Пропозиція оферента містить положення, що ця сторона вважатиме себе зобов`язаною в разі її прийняття протилежною стороною. І в цьому проявляється самостійне правове значення оферти, що вже містить зобов`язання оферента на майбутнє, яке набуде чинності в разі прийняття його акцептантом протягом строку для вчинення акцепту. В оцінці у спірних правовідносинах паспорту споживчого кредиту як оферти варто враховувати також і те, що у ньому визначений строк дії цієї пропозиції банку споживачеві щодо конкретних банківських продуктів/послуг. Так, банк зазначив, що інформація, яка міститься у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною до 26.11.2021 року, що характеризує паспорт саме як конкретизовану оферту. Отже, оферта - це пропозиція однієї зі сторін майбутнього договору укласти цей договір, що містить відомості про його істотні умови, адресована конкретній особі або особам, виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття протилежною стороною протягом визначеного оферентом строку. Положення статті 641 ЦК України дозволяють зробити висновок, що не будь-яка пропозиція укласти договір може вважатися офертою. Оферта повинна відповідати певним вимогам (які одночасно є і її ознаками): адресуватися конкретній особі (особам); бути достатньо визначеною; виражати намір особи, яка її зробила, укласти договір з адресатом, яким буде прийнято пропозицію; містити істотні умови, на яких передбачається укласти договір. Найважливішою вимогою, що висувається до оферти, вважається достатня визначеність пропозиції укласти договір. Це означає, що з її змісту адресат здатен зробити правильний висновок про волю оферента. Відповідно до частин першої та другої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до зазначених у пропозиції умов договору (надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не зазначене в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Акцепт такою самою мірою виражає волю особи, як й пропозиція. Вимоги до акцепту витікають з його особливостей як рефлекторного волевиявлення. Стандартна ситуація полягає в тому, що акцепт набуває юридичної сили, якщо він повний, тобто виражає схвалення усьому, що зазначено в оферті, й безумовний, тобто не містить жодних додаткових умов. Зазвичай акцепт повинен бути беззастережним, тобто виражати повну згоду з офертою. Зрозуміло, передбачається умова, що оферта вступить в дію та буде відповідати тим вимогам, що до неї висуваються. З огляду на це, якщо оферта містить потрібний мінімум умов, передбачених законом та тих, що випливають зі змісту відносин, та адресат оферти висловив беззастережну згоду з нею у своїй відповіді, акцепт набуває сили й договір вважається укладеним. При цьому, якщо на оферту висловлено безумовну та повну згоду акцептантом, то договір вважатиметься укладеним на таких умовах, а нові додаткові умови, які висуваються однією зі сторін у наступному листуванні, можуть розглядатися лише як пропозиція про зміну та доповнення укладеного договору, на що вимагається згода іншої сторони Якщо сторони досягли домовленості зі всіх істотних умов та залишили для остаточного узгодження лише деталі, договір між ними буде укладений. Таку домовленість іменують пунктуацією (heads of agreement). Втім від самих сторін залежить не лише те, чи бажають вони бути зв`язаними правовідносинами, а й наскільки значущою для них є деталізація їх умов. Зрозуміло, якщо в домовленості сторін не викладені умови, потрібні для надання їй обов`язкової сили, в юридичному сенсі договір не існує. Акцепт може вчинятися в усній, письмовій формі, у формі мовчання або у формі конклюдентних дій. Таким чином, за своїм змістом складення та надання споживачеві банківських послуг певного паспорту споживчого кредиту є офертою, а у разі прийняття цієї оферти акцептантом - набуває статусу договору. Саме від вчинення дій акцептанта щодо прийняття чи відхилення оферти залежить, чи трансформуються умови паспорта споживчого кредитування як оферти в умови договору. Зокрема, у разі, якщо буде встановлено, що споживач не лише підписав анкету-заяву та паспорт споживчого кредиту, а й, наприклад, отримав кредитну картку, користувався кредитними коштами, за відомостями про рух коштів за рахунком позичальника можна з`ясувати кредитний ліміт, номер кредитної картки та процентну ставку, за якою здійснювалося нарахування відсотків за користування кредитними коштами, та підтверджується часткове повернення позичальником кредитних коштів, у такому разі обґрунтованим буде висновок, що споживач погодився на пропозицію кредитодавця щодо укладення кредитного договору. Отже, зміст паспорта споживчого кредиту за конкретних обставин справи є доказом укладення договору і в разі доведеності укладення кредитного договору умови, які зазначені в ньому, містить умови кредитного договору у відповідній частині, яка акцептована споживачем. Наданий банком паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, містить істотні умови кредитного договору щодо розміру кредиту, порядку його повернення, строку кредитування, розміру процентів за користування кредитом та інші важливі правові аспекти. В паспорті споживчого кредиту зазначено, що відповідач отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується випискою по рахунку, яка є тим документом, який відповідає законодавству про бухгалтерський облік та фінансову звітність. А тому може бути належним та допустимим доказом, який підтверджує наявну заборгованість позичальника.

У зв`язку з тим, що умови вищезазначеного Кредитного договору позичальником не виконані, заборгованість станом на дату постановленого цього рішення залишається непогашеною.

Як наслідок, заборгованість за договором № 501397892 про надання кредиту від 26 листопада 2021 року, становить 730967.41грн., в т.ч.:

- заборгованість за кредитом 519616.64 грн.;

- заборгованість за відсотками - 211350.77 грн.

Відповідно дост. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 1ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).

Судовим розглядом встановлено, що відповідач фактично погоджується із допущеними ним порушеннями належного виконання зобов`язання за вищевказаним договором, про що свідчать намагання про реструктуризацію заборгованості.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин з таких підстав.

Відповідно дост.617 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цьогоЗакону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цьогоЗаконута свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Відповідно дост.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021р. у справі №912/3323/20).

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Так,Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. "Про введення воєнного стану в Україні"введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022р. строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє й до сьогодні.

У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.

У свою чергу, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про початок форс-мажорних обставин, водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Суд звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

При цьому відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором строки повернення кредитних коштів.

Так, листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Крім того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Отже, як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства та висновків суду касаційної інстанції щодо їх застосування, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023р. у справі №922/1093/22, від 23.03.2023р. у справі №920/505/22 тощо.

Відповідач та його представник обґрунтовуючи неможливість виконання боргових зобов`язань в якості доказів надали нотаріально посвідчену заяву громадянина ОСОБА_2 щодо припинення ФОП ОСОБА_3 здійснення діяльності на належній йому СТО. Суд не приймає вказану заяву як належний та припустимий доказ оскільки вказаний свідок судом допитаний не був, до присяги не приводився та про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення не попереджений. Виписка по картковому рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 ФОП ОСОБА_1 також не є підтвердженням форс-мажорних обставин оскільки спірний кредит видавався не на здійснення господарської діяльності позичальником.

Відповідачем не доведено існування обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо повернення кредитних коштів. Тобто, відповідачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, на які послався відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого зобов`язання за договором.

Відтак, введення воєнного стану в Україні, наявність листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., який засвідчує військову агресію російської федерації проти України, не звільняє відповідача від виконання ним відповідних зобов`язань перед позивачем.

Посилання на некоректність розрахунку заборгованості складеною позивачем також судом відхиляється оскільки свій власний розрахунок стороною відповідача суду не надано.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133, 141,263,264,265,268ЦПК України, ст. ст. 526, 527,530,598, 599, 610, 625, ч. 2 ст. 1050,1054 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 , ( і.н. НОМЕР_1 ) , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» суму заборгованості у розмірі 730967.41 грн. та судовий збір у розмірі 8771.61 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення виготовлене 03.12.24р.

Суддя: Є.Б. Ольховський