Рішення № 123458202, 02.12.2024, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/4445/24

Номер провадження №2/642/1330/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 р. м. Харків

Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Балабая С.С.

за участю секретаря Хазикової В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариста з обмеженою відповідвльністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

31липня 2024року представникТовариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»-Шкапенко АртурАнатолійович НаваренкоВ.Г.звернувся доЛенінського районногосуду м.Харкова зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заявамотивована тим,що 15.04.2019між AT«АЛЬФА-БАНК»та відповідачемукладено договірпро наданнякредиту 501131789,відповідно до умов якого AT «АЛЬФА-БАНК» надав позичальнику кредит у сумі 300 000, 00 грн. строком на 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 13,99 % річних. Договір кредитної лінії укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі та підписаний сторонами. AT «АЛЬФА-БАНК» виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 300 000, 00 грн., позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 20 вересня 2021 загальний розмір заборгованості останнього становить 364443,93 грн., з яких 244 566,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, 51752,88грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

20 вересня 2021 року між AT «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за вищевказаним кредитним договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 364443,93 грн., понесені витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правову допомогу в сумі 7100 грн.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін(а. с. 50).

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Еліт Фінанс» - Євтодьєв А.О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Надав через систему «Електронний суд» заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечує, позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Пунктом 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 вересня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судовогопроцесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Докази того, що відповідач на виконання вимог статті 13 1ЦПК України повідомляв суд про зміну адреси місцезнаходження, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Згідно частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу (частина перша статті 281 ЦПК України).

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог пункту четвертого частини восьмої статті 128 ЦПК України .

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 15.04.2019 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) було укладено угоду про надання кредиту № 501131789 (а. с. 5). Відповідач того ж дня подала Заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення угоди про надання кредиту (а. с. 5 зв.) За умовами укладеної угоди, відповідач отримав від банку кредит на суму 300000,00 грн. строком на 48 місяців на споживчі потреби з відсотковою ставкою 13.99%.

З наданого позивачем паспорта споживчого кредиту, підписаного представником АТ «Альфа-Банк» - Зінченко С.В. та ОСОБА_1 , вбачається, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту споживчий кредит, сума/ліміт кредиту 300000,00 грн., спосіб надання кредиту безготівковий, строк кредитування 48 місяців, процента ставка 13,99 % річних, тип процентної ставки фіксована, загальні витрати за кредитом 273429 грн. 02 коп., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 573429 грн. 02 коп., реальна річна процента ставка 43.03 % річних. Сторони також погодили графік платежів: до 15 числа кожного місяця з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 11946,44 грн. (загальна кількість платежів 48) (а.с. 7).

Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по особовому рахунку за період з 15.04.2019 по 20 вересня 2021 (а.с. 20 -39).

Згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 20 вересня 2021 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 501131789 становить 364443,93 грн., з яких 244 566,05 грн. заборгованість за тілом кредиту, 51752,88 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 68125, 00 грн. по комісії (а. с. 31).

20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" було укладено договір факторингу № 3, згідно п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор (ТОВ"ФК "Еліт Фінанс")зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт АТ «Альфа Банк» відступає Фактору, а Фактор набуває належне Клієнтові Право Вимоги до Боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменуються «Боржники» або «Боржник») за договорами (надалі іменуються «Основні договори» або «Основний договір», в залежності від контексту), перелік яких наведено в Додатку № 1-1 до Договору.

Згідно п. 2.3 Договору факторингу № 3 від 20 вересня 2021 AT «АЛЬФА-БАНК» та TOB «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» погодили, що право вимоги вважається відступленим Фактору з дати оплати Фактором Ціни Прав Вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору. В дату здійснення оплати Фактором ціни прав вимоги відповідно до п 4.2 цього Договору Сторони підписують Акт приймання-передачі Реєстру Боржників, за формою встановленою в Додатку № 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору факторингу ціна права вимоги за цим Договором становить 250 414 гривень 585 копійок.

Відповідно до п. 4.2 зазначеного Договору Фактор зобов`язаний передати в розпорядження Клієнту грошові кошти і сплатити Клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 12844800 гривень 00 копійок, шляхом перерахування на рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Альфа-Банк», в дату підписання договору.

Згідно з частиною першою статті 205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (статті 517 ЦК України).

Згідно ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частинами першою та сьомою статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 501131789 від 15 квітня 2019 року в сумі 296 318,93 грн., з яких: 244 566,05 грн. заборгованість за кредитом, 51 752,88 грн. заборгованість по відсотках, з огляду на таке.

Так, в Оферті зазначено, що позичальник пропонує Банку під час користування кредитом надавати йому послуги з розрахунково-касового обслуговування, а саме: за обслуговування кредиту - 1,25 % від суми кредиту, зазначеної в цій Оферті без ПДВ. Згідно графіку платежів відповідачу було встановлено щомісячний платіж за розрахунково-касове обслуговування в сумі 3750 грн.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 11Закону України«Про споживчекредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті 12Закону України«Про споживчекредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19 вирішувала питання, чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна/нікчемна/оспорювана, в зв`язку з чим було зроблено висновок, що Законом України«Про споживчекредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим, було зроблено висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживчекредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Отже, оскільки позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Вказаний висновок Великої Палати Верховного Суду має бути врахований під час розгляду даної справи.

З урахуванням вищенаведеного, аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та відповідачем, суд дійшов висновку про те, що останньому було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Отже, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме заборгованість по комісії за обслуговуванню кредиту в розмірі 68125,00 грн., не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 296 318, 93 грн., з яких: 244566 грн. 05 коп. заборгованість за кредитом, 51752,88 грн. заборгованість по відсотках.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028 грн., ціна позову становила 364 443 грн. 93 коп., позов задоволено на суму 296 318, 93грн., тобто на 81,30% (296318, 93 х 100 : 364443,93), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2461 грн. 98 коп. (296318, 93: 364443,93 х 3028) судового збору.

Що стосується заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7100 грн., суд враховує таке.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що 05 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» (замовник), в особі директора ОСОБА_2 , та адвокатом Макєєвим В.М., укладено договір про надання правничої допомоги № 05-10/23, згідно якого Адвокат в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надає Клієнту послуги захисту прав та інтересів Клієнта під час розгляду судом будь-якої інстанції справи, у якій Клієнт є учасником.

Відповідно до Акта № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 07.03.2024 року, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступні юридичні послуги відповідно до договору № 05-10/23 про надання правничої допомоги від 05.10.2023 по справі за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним: надання первинної консультації замовнику у справі, на що витрачено 1 год., вартість 1000 грн.; правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства, правових висновків Верховного Суду та ЄСПЛ, на що витрачено 3 год., вартість 3000 грн.; підготовка та подання позовної заяви, на що витрачено 3,1 год, вартість 3100 грн. Всього вартість юридичних послуг 7100 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

У частині четвертій статті 62ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Закон України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (частина третя статті 4 зазначеного Закону).

Відповідно до статті 13Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Водночас, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт. Суд враховує, що позовна заява складається із 3 аркушів та є типовою за змістом та використовується у більшості подібних справ, де позивачем є ТОВ «ФК «Еліт Фіннс». Тому витрати на правову допомогу підлягають зменшенню до 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариста з обмеженою відповідвльністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором в розмірі 296318 (двісті дев`яносто шість тисяч триста вісімнадцять) грн. 93 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят один) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку доХарківськогоапеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ 40340222.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя С.С. Балабай