Рішення № 12345637, 15.11.2010, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-8747

2010 р

Р І Ш Е Н Н Я

ІMEHEM УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року Дружківський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.

при секретарі Костенко В.М.

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1

до

приватного підприємця ОСОБА_2

про захист прав споживача

та

зустрічною позовною заявою

приватного підприємця ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про стягнення оплати за договором підряду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29 вересня 2010 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача.

В своїй позовній заяві він посилається на те, що 25 травня 2010 року він уклав договір на виготовлення та встановлення кухонної меблі. Сума договору складає 4000 гривень, строк виконання наказу складав 30 робочих днів, тобто до 01 липня 2010 року. Фактично відповідач скінчив роботи лише 20 вересня 2010 року. Позивач вважає, що діями відповідача йому заподіяно матеріальну та моральну шкоду.

Згідно з умовами заказу, при порушенні строку виконання робіт з вини виконавця, він зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,1 % від вартості заказу за кожен день затримки виконання робіт, виключаючи перші 10 днів прострочення. Вартість заказу складає 4000 грн., оскільки 0,1% від цієї суми складає 4 грн., а прострочення складає 83 дні, то сума пені складає 332 гривні, які і просить стягнути з відповідача на його користь.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, позивач вказує, що вони з дружиною планували відсвяткувати його день народження 20 липня і закликати у гості друзів та родичів, але цього не можливо було зробити, оскільки кухонні меблі не були встановлені. Він неодноразово дзвонив відповідачу, щоб той прискорив виконання робіт, але все було марно. Спричинену йому моральну шкоду оцінює в 2000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у вигляді пені за прострочення виконання робіт у сумі 332 грн., моральну шкоду у сумі 2000 грн. та судові витрати у вигляді сплати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. і оплати послуг адвоката у сумі 200 грн.

03 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву, згідно якої вказав, що 25.05.2010 року він з позивачем уклав договір-підряду на виготовлення кухонної меблі. Сума договору складала 5500 гривень, позивач сплатив 4000 гривень, а решту суми повинен був сплатити після закінчення виробничої частини робіт. Крім того, він за власні кошти замінив позивачу деякі предмети кухонної меблі та столішницю, придбав витяжку. Ці послуги не були передбачені договором. Позивач не оплатив йому гроші за додаткові витрати, а також суму вартості виготовлення та встановлення кухні. Просить стягнути з позивача на його користь недоплачену суму по договору 1500 гривень, кошти на придбання додаткового обладнання у сумі 1684 гривні 60 коп., витрати на сплату ІТЗ у розмірі 120 гривень, держмито у сумі 51 гривня.

Позивач ОСОБА_1 зявився у судове засідання свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, зустрічні позовні вимоги не визнав.

Відповідач ОСОБА_2 зявився у судове засідання, позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що 25.05.2010 року між ним та позивачем було укладено договір на виготовлення кухонної меблі. Сума договору складала 5500 гривень. Згідно п.3.1. договору замовником було сплачено 70% від загальної суми, а саме 4000 гривень, 30% замовник повинен був сплатити після закінчення виробничої частини робіт. Згідно п.2.1 строк виконання робіт складає 30 робочих днів. Меблі замовник отримав 17 липня 2010 року. Після того, як кухонні меблі було доставлено до замовника, почалось здійснення монтажу кухні. Встановлення кухні не можливо було закінчити у строки, оскільки відповідач весь час, щось вимагав переробити. Всі розміри, колір та розташування кухонних предметів було узгоджено з замовником перед початком виготовлення кухні, але при встановленні кухні позивач змінив вимоги. Він за власні кошти замінив деякі предмети та столішницю, придбав витяжку. Ці послуги не були передбачені договором. Перероблення вимагало додаткового часу, тому здійснювалось поступово до серпня-вересня 2010 року. Позивач не оплатив йому гроші за додаткові витрати, а також суму вартості виготовлення та встановлення кухні.

Просить в задоволенні позовних вимог відмовити, задовольнити зустрічні позовні вимоги та стягнути з позивача на його користь недоплачену суму по договору 1500 гривень, кошти на придбання додаткового обладнання у сумі 1684 гривні 60 коп., витрати на сплату ІТЗ у розмірі 120 гривень, держмито у сумі 51 гривня.

Суд, заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

25 травня 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду на виготовлення та встановлення кухонної меблі. Згідно умов даного договору строк виконання робіт складає 30 робочих днів з часу підписання договору, за порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1 % у день від вартості робіт, виключаючи перші 10 днів прострочення, загальна сума договору складає чотири тисячі гривень (а.с.8).

Судом встановлено, що фактично кухонні меблі було доставлено до позивача 20 липня 2010 року, тобто поза межами строку, встановленого умовами договору.

Дані обставини підтверджені показаннями позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, свідків, допитаних у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_3 пояснив у судовому засіданні, що він є сусідом позивача, та вони підтримують дружні стосунки. Із розмови позивача знає, що ОСОБА_1 замовив кухню, яка повинна була встановлена до 20 липня 2010 року. Позивач запросив їх на свій день народження, на 20 липня 2010 року, але потім день народження було скасовано у звязку з тим, що виникли проблеми із доставкою та встановленням кухонної меблі. Коли було встановлено меблі остаточно, він не знає.

Свідок ОСОБА_4 пояснила у судовому засіданні, що вона підтримує дружні стосунки з дружиною позивача. Оскільки дружині позивача було зроблено операцію і їй треба була допомога по господарству, то вона протягом літа дуже часто відвідувала її. Практично вона приходила до позивача у гості два-три рази на тиждень. Вона знає із розмов позивача та його дружини, що вони в травні замовили кухонні меблі, які повинні були виготовлені та встановленні до 01 липня 2010 року. Знає це так точно, тому, що у позивача та його дружини у липні дні народження і вони торопилися усе підготувати до свята. Вона була у них у гостях 19 липня 2010 року кухонної меблі, ще не було. Дзвонила на день народження позивача 20 липня 2010 року, і повинна була прийти до них у гості, але дружина позивача сказала, що вони не мають можливості прийняти гостів, так як очікують доставку меблі. Коли було меблі встановлено остаточно пояснити не може.

Свідок ОСОБА_5 пояснив у судовому засіданні, що він зять позивача. Знає, що батьки замовили у травні кухонні меблі та очікували її виготовлення до 01 липня 2010 року. 17 липня 2010 року він знаходився у позивача, допомагав йому із шпалерами. В цей день кухонні меблі їм не було доставлено. 20 липня 2010 року він дзвонив, витав позивача з днем народження, із розмови узнав, що скасовано святкування дня народження, так як кухонні меблі ще не доставлені та не встановлені. Також він приходив до позивача 13 вересня 2010 року кухонні меблі вже були встановлені, але у одного шафу не було дверці.

Таким чином, судом встановлено, що кухонні меблі були виготовлені та доставлені позивачу 20 липня 2010 року, замість 01 липня 2010 року, тобто за межами терміну виконання договору.

Відповідно до п. 5,6 ст.. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 01 грудня 2005 року ( з усіма змінами та доповненнями) у разі коли виконавець прострочує виконання роботу згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи, якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі. Виконавець не несе відповідальності за прострочення виконання договору, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили. Відповідно до п. 6.1 договору № 242 від 25.05.2010 року виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі 0,1% в день від вартості робіт за договором (а.с.8). Оскільки виконавець здійснив прострочення виконання договору, не довів суду того, що прострочення виконання договору виникло з вини самого споживача чи внаслідок непереборної сили, то він повинен сплатити позивачу неустойку у розмірі 260 гривень, а саме 0,1% від вартості договору, що складає 04 гривні, за 65 днів, тобто з 11 липня по 13 вересня 2010 року. Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування відповідачем моральної шкоди у сумі 2000 гривень, то в цій частині в задоволенні позовних вимог треба відмовити з наступних підстав. Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Але, згідно п. 5 ч.1 ст.. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди(збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості,а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Позивач не довів суду той обставини, що відповідач виготовив продукцію небезпечну для його життя і здоров'я або його дії були небезпечні для життя та здоровя позивача та його близьких. Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, то в їх задоволенні треба відмовити з наступних підстав. ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 недоплачену суму за виконані роботи по договору у розмірі 1500 гривень, посилаючись, що вартість кухонної меблі складає 5500 гривень, а позивачем сплачено лише 70% вартості у розмірі 4000 гривень, а остаточного розрахунку не зроблено. Згідно п.3.1 договору остаточний розрахунок здійснюється по закінченню виробничої частини роботи, монтажних робіт та підписання акту приймання-здачі робіт. ОСОБА_2 не предявив ОСОБА_1 акт прийома-здачи робіт, згідно якого позивачу треба зробити остаточний розрахунок з ним.

Тому дані вимоги ОСОБА_2 передчасні.

ОСОБА_2 просить стягнути з ОСОБА_1 кошти витрачені на придбання додаткового обладнання у сумі 1684 гривні.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживача» якщо під час виконання робіт виникає необхідність у додаткових роботах, що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт.

Будь-які додаткові роботи, виконані виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати.

Судом встановлено, що додаткові роботи, виконанні ОСОБА_2 не були обумовлені договором, укладеним між ним та позивачем, тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вказаних коштів треба відмовити.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стягненню підлягають судові витрати документально підтверджені та на користь той стороні, на користь якої ухвалено рішення. Позивач не надав суду доказів у підтвердження плати послуг адвоката у сумі 200 грн., тому стягненню підлягають лише судові витрати витрачені на оплату ІТЗ у сумі 120 горн.

Керуючись ст. 10,11,58,59,60,84,86,88,212-215,218 ЦПК України (в редакції 2004 року), Закону України «Про захист прав споживача», суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

В зустрічних позовних вимогах приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення оплати за договором підряду відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення виконання робіт у сумі 260 (двісті швстьдесят) гривень та судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в бюджет місцевого самоврядування р/р 31419537700040 банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016 ОКПО 34686563, КБК 22090100 держмито у сумі 51 (пятдесят одна) гривня.

В інший частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд протягом десяти днів після оголошення рішення.

Суддя: