Вирок № 12345121, 19.11.2010, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа №1-87/2010 року

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2010 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ДЗЕРИНА М.М.

при секретарі ГУЛКОВСЬКІЙ Т.Т.

за участю прокурора НАГІРНЯКА Б.М.

за участю адвоката ОСОБА_1

підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької обл.

кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ямпіль Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого, маючого на утримання двох малолітніх дітей, раніше не судимого,

у скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 працюючи дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Ямпільського районного відділу ГУМВС України у Вінницькій області, будучи у силу своїх службових повноважень представником влади, тобто наділений у межах своєї компетенції відповідно до Закону України «Про міліцію» та своїх функціональних обовязків, затверджених начальником Ямпільського РВ ГУМВС від 05.01.2010 року, правом предявляти вимоги, приймати рішення чи застосовувати примусові заходи, обовязкові для виконання фізичними чи юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, вчинив одержання хабара, поєднане з вимаганням хабара, за наступних обставин.

Так, 22 січня 2010 року ДІМ Ямпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2, будучи службовою особою, під час виконання своїх службових обовязків, виявив та вилучив з житлового будинку жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_3 6 літрів спиртного домашнього виготовлення (самогону).

22 січня 2010 року, з метою отримання хабара за сприяння у вчинені дій направлених на уникнення ОСОБА_3 кримінальної відповідальності за ст.203 ч.1 КК України, підсудний ОСОБА_2 вимагав від останньої хабара у розмірі 500 гривень. Цього ж дня, підсудний ОСОБА_2 у будинку по місцю проживання ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_2 Ямпільського району, отримав від ОСОБА_3 хабар у розмірі 320 гривень, а вранці 23 січня 2010 року перебуваючи у будинку по місцю проживання ОСОБА_3, що розташований по АДРЕСА_2 Ямпільського району, отримав від останньої хабара у розмірі 140 гривень.

10 лютого 2010 року ДІМ Ямпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів по факту незаконної реалізації самогону громадянкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жительки села Гонорівка Ямпільського району, виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно останньої за ст.203 ч.1 КК України.

Продовжуючи злочинну діяльність, 11 лютого 2010 року біля 14 години, підсудний ОСОБА_2, перебуваючи у селі Гонорівка Ямпільського району, за вчинені ним дії, які сприяли уникненню ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ст.203 ч.1 КК України, та сприяння ОСОБА_3 у подальшому реалізовувати самогон, вимагав від останньої хабара.

Розуміючи, що підсудний ОСОБА_2 вимагає одержання від неї хабара, з метою викриття хабарника, ОСОБА_3 12 лютого 2010 року вранці звернулася із відповідною письмовою заявою про це у 1-й відділ ВБ у Вінницькій області СВБ ГУБОЗ МВС України.

12 лютого 2010 року біля 14 години підсудний ОСОБА_2, з метою одержання хабара, перебуваючи у будинку, що розташований по АДРЕСА_2 Ямпільського району, зустрівся з ОСОБА_3, яка діяла з відому та під контролем працівників 1-го відділу ВБ у Вінницькій області СВБ ГУБОЗ МВС України, використовуючи своє службове становище, умисно одержав від останньої хабар гроші у сумі 340 гривень. Отримавши вказаного хабара підсудний ОСОБА_2 почав вимагати від ОСОБА_3 збільшити розмір хабара, погрожуючи у разі відмови, порушенням відносно неї кримінальної справи за торгівлею самогоном.

Після чого, 12 лютого 2010 року біля 14 години 20 хвилин, підсудний ОСОБА_2, з метою одержання хабара, спільно з ОСОБА_3 переїхав службовим автомобілем до будинку, що розташований по вулиці Гагаріна,20 у селі Гонорівка Ямпільського району, де від ОСОБА_3, яка діяла з відому та під контролем працівників 1-го відділу ВБ у Вінницькій області СВБ ГУБОЗ МВС України, використовуючи своє службове становище, умисно одержав від останньої хабар гроші у сумі 300 гривень.

Після отримання хабара у розмірі 300 гривень підсудний ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3, що остання може продовжувати реалізацію самогону жителям села і вразі виникнення неприємностей відразу звертатися до нього.

Вийшовши із будинку, що розташований по вулиці Гагаріна,20 у селі Гонорівка Ямпільського району, підсудний ОСОБА_2 був затриманий працівниками 1-го відділу ВБ у Вінницькій області СВБ ГУБОЗ МВС України.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному не визнав і суду пояснив, що він працював ДІМ і обслуговував територію Тростянецької сільської ради Ямпільського району Вінницької області. На початку 2010 року йому поступила інформація, що ОСОБА_3 проводить реалізацію самогону та тютюнових виробів. Коли були виявлені громадяни, які купували самогон у ОСОБА_3, то 22 січня 2010 року він разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали до ОСОБА_3 біля 16 години. У дома у ОСОБА_3 вони виявили 6 літрів самогону та брагу, а також кошти, які ОСОБА_3 отримала за продаж самогону. По даному факту він виніс відмовний матеріал 09 лютого 2010 року. Зазначив, що самогон ОСОБА_3 ніде не позичала, самого у неї вдома був. Він приїжджав до ОСОБА_3 для того, щоб вияснити факт побиття її сином осіб, які купували в ОСОБА_3 самогон. Першого дня її не було дома, наступного дня він підїхав до її матері, і застав ОСОБА_3 там. Не може пояснити яким чином гроші потрапили до його автомобіля. Не може також пояснити яким чином гроші опинились в його кишені. Коли засунув руку до кишені, то відчув, що в кишені щось є, і відразу ж підбігли до нього працівники міліції. Коли просвічували руки, то на його правій руці була фарба. Просив ОСОБА_3 позичити гроші, однак вона відмовила, сказала, що немає.

Із показів потерпілої ОСОБА_3 даних нею у судовому засіданні встановлено, що коли вона знаходилася у будинку, то хтось постукав у вікно. Коли вона відчинила двері о були троє осіб ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Сказали, що вона продає горілку. Вона запросила їх до хати. Працівники міліції оглянули весь будинок, але нічого не знайшли. Після чого сказали, що їй потрібно знайти у неї пять літрів горілки. Сказали йти позичати горілку. Вона пішла до своєї матері та позичила дві літри горілки. Оскільки більше горілки у неї не було, то сказали налити у дві 1,5 літрові пляшки води, щоб вони сфотографували. Потім сказали, щоб не порушувати кримінальну справу, їй необхідно заплатити 500 гривень. Спочатку вказувала, що дала ОСОБА_2 340 гривень (300 грн. + 40 грн. ніби що хтось купив за ці гроші). І домовилися, що за 200 грн. ОСОБА_2 прийде наступного дня. Наступного дня ОСОБА_2 приїхав біля 08 години ранку і вона передала йому 100 гривень та горілку, яку позичила у ОСОБА_6 Пізніше уточнила, що спочатку давала 320 гривень (ввечері), а пізніше (наступного дня зранку) 180 гривень, із яких 40 гривень залишила собі. Через два тижні їй повідомили, що її шукав ОСОБА_2 Коли вона була у своєї матері, то приїхав ОСОБА_2 разом із ОСОБА_4, і сказали, що ще потрібні кошти, але не казали, в якій сумі. 11 лютого 2010 року у неї вимагали гроші за те, що її не судили за продаж самогону. 12 лютого 2010 року до неї приїхав ОСОБА_4 разом із ОСОБА_2 ОСОБА_2 зайшов до будинку, вона передала йому гроші у сумі 340 гривень. Він сказав, що це мала сума. Тоді вона запропонувала поїхати до матері. У матері взяла ще 300 гривень і передала їх ОСОБА_7, він перерахував дані кошти. Вказує, що у ВБ вона зателефонувала 25 січня 2010 року і повідомила, що у неї вимагають гроші. Їй сказали, що якщо ще раз приїдуть і будуть вимагати гроші, знову зателефонувати до них. Потім зателефонувала 11 лютого 2010 року. 12 лютого 2010 року до неї приїхали працівники із Вінниці, і вона все їм розповіла. Вони помітили гроші її та матері. У матері були купюри по 50 гривень (6 купюр), у неї одна купюра 200 гривень, одна купюра 100 гривень та дві купюри по 20 гривень. Після того як гроші були помічені, вона віднесла до матері 300 гривень. Визнає той факт, що просила і наполягала на тому, щоб ОСОБА_2 приїхав до неї 12 лютого 2010 року. Телефонувала до ОСОБА_2 біля 12 години дня, після того, як були помічені кошти.

Із показів свідка ОСОБА_8 даних нею у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 приїжджав до неї пізно увечері і запитував чи вона не бачила ОСОБА_3 При цьому повідомив, що син ОСОБА_3 щось порушив. Коли прийшла ОСОБА_3, то вона (ОСОБА_8.) повідомила їй про те, що її шукав дільничний ОСОБА_2

Із показів свідка ОСОБА_9 даних нею у судовому засіданні встановлено, що 12 числа, однак якого місяця вона не памятає, вона телефонувала у школу до дружини ОСОБА_2, однак дружина сказала зателефонувати до нього на мобільний телефон. Вказала, що вона була присутня під час того, як помічали кошти, які були предназначені для ОСОБА_2 Вдома у ОСОБА_3 було 340 гривень та 300 гривень у матері ОСОБА_3 Дана подіяла відбувалася до обіду. Також вона була присутня під час того, як затримували ОСОБА_2 Вона бачила, як у ОСОБА_2 знайшли одну суму грошей за козирком у автомобілі, де була інша вона не бачила.

Із показів свідка ОСОБА_5 даних ним у судовому засіданні встановлено, що взимку його було запрошено допомогти попрацювати по селу Тростянець по виявленню злочинів по збуту самогону. Вони оформили справу по збуту самогону громадянкою ОСОБА_3 Коли вилучали самогон у ОСОБА_3, то були присутні він (ОСОБА_5.), ОСОБА_4, ОСОБА_2, сама ОСОБА_3 та свідки. Скільки точно вилучили самогону не памятає, десь біля 6-7 літрів. Після вилучення рішення приймав по даному факту ОСОБА_2 Під час вилучення розмови про гроші не було. Памятає, що вилучались також кошти, однак скільки точно не памятає. Після вилучення розмов із ОСОБА_3 більше не було. Про факт отримання хабара чув, але що там відбувалося він не знає.

Із показів свідка ОСОБА_4 даних ним у судовому засіданні встановлено, що він знаходився у райвідділі і здійснював координацію дільничних інспекторів щодо виявлення злочинів. Після обіду, біля 14 години, коли приїхав ОСОБА_2, то він попросив останнього поїхати разом із ним у село. Вони підїхали у село, і далі події відбувалися за сценарієм внутрішньої безпеки. Коли вони заїхали у село, то підїхали до будинку громадянки ОСОБА_3, в якої біля двох тижнів до цього вилучали самогон. ОСОБА_2 вийшов із автомобіля, і його не було біля 7-10 хвилин. Потім ОСОБА_2 повернувся разом із ОСОБА_3, і сіли в автомобіль. Вони підїхали до іншого будинку. ОСОБА_2 разом із ОСОБА_3 вийшли із автомобіля і пішли до будинку. Потім почув крик, вибігли двоє і почали крутити ОСОБА_7 руки. Його самого запитували чи є в нього якісь кошти. Потім запропонували просвітити руки та одяг. Оскільки на його руках та одязі нічого виявлено не було, його відпустили. Що стосується факту вилучення самогону, то під час вилучення самогону був присутній він (ОСОБА_4), ОСОБА_2, ОСОБА_5 та два свідки. Скільки точно самогону було не памятає, більше шести літрів. Самогон був у ОСОБА_3 дома, ні звідки вона його не приносила. По факту вилучення самогону було зроблено відмовний матеріал, і ОСОБА_3 про це була повідомлена. Вказує, що 12 лютого 2010 року якась жінка декілька разів телефонувала на чергову частину і вимагала, щоб дільничний інспектор ОСОБА_2. приїхав. Зазначає, що у ОСОБА_3 був лише два рази: перший раз, коли вилучали самого, а другий раз коли був із ОСОБА_2 Більше в ОСОБА_3 він не був.

Із показів свідка ОСОБА_6 даних нею у судовому засіданні встановлено, що до неї взимку 2010 року приходила ОСОБА_3, щоб позичити самогон три літри. ОСОБА_3 казала, що самогон їй потрібен для того, щоб віддати працівникам міліції за те, що вона продає самогон. ОСОБА_3 говорила за кошти у сумі 500 гривень, які потрібно було віддати працівникам міліції за те, що вона продає самогон. ОСОБА_3 казала, що потрібно дати кошти, так як буде у неї судимість і її дитина не зможе влаштуватись на роботу. Вказала, що своєму братові ОСОБА_10 вона нічого не розказувала, до брата особисто телефонувала ОСОБА_3 ОСОБА_3 братові і кошти дала на дорогу, щоб він приїхав і дав їй диктофон.

Із показів свідка ОСОБА_11 даних нею у судовому засіданні встановлено, що в районі 11 години дня на початку лютого 2010 року був телефонний дзвінок в їхню школу. Телефонувала ОСОБА_9, яка дуже допитувалася номер мобільного телефону ОСОБА_2 Вона повідомила ОСОБА_9 номер телефону. Через 20 хвилин телефонувала ОСОБА_3 і казала, що абонент поза зоною досяжності, а також запитувала чи немає ОСОБА_2 в школі. Також по телефону ОСОБА_3 повідомила, що вони телефонували у райвідділ, і там сказали, що ОСОБА_2 має бути на території школи. Казала, що якщо ОСОБА_2 зявиться, то нехай терміново до них приїде, бо у них важлива справа. Вказала, що це був день, коли сталася неприємна ситуація із ОСОБА_2

Із показів свідка ОСОБА_10 (а.с.38-39 т.2) встановлено, що він передав диктофон ОСОБА_3, оскільки остання повідомила, що працівники міліції вимагають у неї гроші. Потім він попросив свого знайомого переписати інформацію, яка була записана на диктофоні.

Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується доказами зібраним на досудовому слідстві, а саме:

- матеріалами перевірки за результатами розгляду заяви гр..ОСОБА_3 (а.с.3-65 т.1), з якого встановлено, що 12 лютого 2010 року підсудним ОСОБА_2 було отримано кошти у потерпілої ОСОБА_3 у сумі 640 гривень з використанням свого службового становища за приховання факту незаконної реалізації самогону громадянкою ОСОБА_3;

- відмовним матеріалом №68 (а.с.66-99 т.1), з якого встановлено, що 10 лютого 2010 року підсудним ОСОБА_2, як ДІМ Ямпільського РВ УМВС було розглянуто матеріали перевірки по факту незаконної реалізації самогону громадянкою ОСОБА_3 та винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 по ст.203 КК України, за відсутності в її діях складу злочину;

- функціональними обовязками (а.с.13-18 т.2);

- журналом реєстрації виїздів (а.с.61-70 т.2), в яких відмічено часи виїзду ДІМ ОСОБА_2 до села Тростянець Ямпільського району Вінницької області;

- висновком експерта №38 від 06.04.2010 року (а.с.100-104 т.2), з якого встановлено, що: 1. На поверхнях грошових купюр десяти грошових купюр дві грошових купюри номіналом по 20 грн., шість грошових купюр номіналом по 50 грн., одна грошова купюра номіналом по 100 грн., одна грошова купюра номіналом по 200 грн., знаходяться нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціює яскраво-світло-зелено-жовтим кольором. 2.3. На поверхнях волокнистих серветок, якими було зроблено змиви правої та лівої рук гр.. ОСОБА_2 знаходяться нашарування спеціальної хімічної речовини, що люмінесціює яскраво-світло-зелено-жовтим кольором. 4. Речовина, яка знаходиться на поверхнях грошових купюр та на поверхнях волокнистих серветок по морфологічним ознакам (колір люмінесценції, відношення до розчинників, здатність до копіювання) та по хімічному складу (хроматографічне дослідження) однорідна із речовиною, яка надана в якості зразка (нашарування речовини);

- висновком експерта №129-П від 20.04.2010 року (а.с.110-115 т.2), з якого встановлено, що надані на дослідження банкноти Національного банку України номіналом 200 гривень з серійним номером ВЄ 4086322, номіналом 100 гривень з серійним номером ВЄ 8038491, шість банкнот номіналом по 50 гривень з серійними номерами ВБ 7109882, ДТ 8719661, ИН 4287878, ВЮ 9260561, ГУ 3607118, ИН 4287879, дві банкноти номіналом по 20 гривень з серійними номерами ЕШ 8553473, ДК 4628966 відповідають зразкам грошових знаків, які перебувають в офіційному обігу на території України;

- речовими доказами грошовими купюрами (а.с.120-121 т.2);

- речовими доказами змивами з правої та лівої руки у ОСОБА_2 (а.с.159-160 т.2);

- речовими доказами CD-R диск, диск DVD+R (161-166 т.2);

- іншими матеріалами кримінальної справи.

Посилання підсудного ОСОБА_2 на те, що він не вимагав кошти у потерпілої ОСОБА_3, а лише мав намір позичити їх, суд розцінює як захисну позицію та намір уникнути відповідальності, так як даний факт спростовується прослуханим у судовому засіданні аудіо записом на CD-диску №817619МА30228, а також проглянутим у судовому засіданні відеозаписом DVD-R диском №IFPIGFA1.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд не знаходить підтвердження факту того, що 22 січня 2010 року підсудний ОСОБА_2 вимагав у потерпілої ОСОБА_3 хабар у сумі 500 гривень, а також отримав того ж дня хабар у сумі 320 гривень, та хабар у сумі 140 гривень наступного дня 23 січня 2010 року, оскільки дані факти не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, ні показами свідків, ні матеріалами справи. Про дані події вказувала лише потерпіла ОСОБА_3 Тому суд приходить до висновку, що предявлене ОСОБА_2 обвинувачення у вимаганні 22 січня 2010 року хабара, а також отримання хабара 22 січня 2010 року у сумі 320 гривень та 23 січня 2010 року у сумі 140 гривень не знайшло свого підтвердження.

Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.

Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях підсудного ОСОБА_2 відсутня події злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України, а саме по епізоду вимагання 22 січня 2010 року хабара, а також отримання хабара 22 січня 2010 року у сумі 320 гривень та 23 січня 2010 року у сумі 140 гривень.

За таких обставин, підсудний ОСОБА_2 підлягає виправданню в предявленому йому обвинуваченню за ч.2 ст.368 КК України по епізоду вимагання 22 січня 2010 року хабара, а також отримання хабара 22 січня 2010 року у сумі 320 гривень та 23 січня 2010 року у сумі 140 гривень.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного ОСОБА_2 по епізоду вимагання хабара 11 лютого 2010 року, а також отримання хабара 12 лютого 2010 року доведеною, так як він своїми діями працюючи на посаді ДІМ Ямпільського РВ ГУМВС України у Вінницькій області вимагав хабара у ОСОБА_3, та отримав хабар від ОСОБА_3 за те, щоб відносно останньої не порушувати кримінальної справи.

На думку суду, правильно встановивши дії підсудного ОСОБА_2 органи досудового слідства дали їм правильну правову оцінку, кваліфікувавши по ч.2 ст.368 КК України, тобто одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням хабара.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, а також за місцем попередньої роботи, дані обставини суд відносить до пом'якшуючих вину обставин.

Обтяжуючих вину підсудного обставин суд не вбачає.

З врахуванням вище викладеного, суд призначає йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважаючи можливим виправлення підсудного без відбування покарання у виді позбавлення волі, і приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання із встановленням іспитового строку зі здійсненням за ним нагляду органами внутрішніх справ та покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Крім того, у відповідно до ст.77 КК України, суд приходить до висновку, що застосування додаткового покарання щодо ОСОБА_2 у вигляді конфіскації майна застосуванню не підлягає.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу, суд не має підстав для її зміни чи скасування, а тому вважає необхідним міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Цивільний позов по справі не заявлено.

При вирішенні питання про відшкодування судових витрат по оплаті послуг за проведення хімічної експертизи простої складності у сумі 300 гривень 48 копійок, а також по оплаті послуг за проведення криміналістичної експертизи у сумі 676 гривень 08 копійок, суд приходить до висновку, що вони підлягають відшкодуванню у повному обємі.

Вирішуючи питання про речові докази змиви з правої та лівої руки вилучені 12.02.2010 року у ОСОБА_2 залишити при матеріалах справи; CD-R диск №817619МА30228 з аудіозаписом, диск DVD+R №IFPIGFA1 з відеозаписом залишити при матеріалах справи; грошові купюри номіналом 200 гривень з серійним номером ВЄ 4086322, номіналом 100 гривень з серійним номером ВЄ 8038491, шість банкнот номіналом по 50 гривень з серійними номерами ВБ 7109882, ДТ 8719661, ИН 4287878, ВЮ 9260561, ГУ 3607118, ИН 4287879, дві банкноти номіналом по 20 гривень з серійними номерами ЕШ 8553473, ДК 4628966 передати у власність держави.

Керуючись ст.323, 324, 327, 330, 331, 333-335, 338, 343, 81, 93 КПК України, суд

П Р И З Н А Ч И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.368 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на пять років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на два роки без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки відповідно ст.76 КК України, а саме: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання; 3) періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання обчислювати ОСОБА_2 з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Вінницькій області код 24525055 ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015 рахунок 31250272210172 за хімічну експертизу простої складності 300 (триста) гривень 48 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Вінницькій області код 24525055 банк ГУДКУ у Вінницькій області МФО 802015 рахунок 31250272210172 за проведення криміналістичної експертизи 676 (шістсот сімдесят шість) гривень 08 копійок.

Речові докази:

- змиви з правої та лівої руки вилучені 12.02.2010 року у ОСОБА_2 залишити при матеріалах справи;

- CD-R диск №817619МА30228 з аудіозаписом, диск DVD+R №IFPIGFA1 з відеозаписом залишити при матеріалах справи;

- грошові купюри номіналом 200 гривень з серійним номером ВЄ 4086322, номіналом 100 гривень з серійним номером ВЄ 8038491, шість банкнот номіналом по 50 гривень з серійними номерами ВБ 7109882, ДТ 8719661, ИН 4287878, ВЮ 9260561, ГУ 3607118, ИН 4287879, дві банкноти номіналом по 20 гривень з серійними номерами ЕШ 8553473, ДК 4628966 передати у власність держави.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий підпис М.М.Дзерин

Примітка: Даний вирок вступив у законну силу: «____»_________2010 року

З оригіналом вірно:

СУДДЯ ЯМПІЛЬСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ М.М.ДЗЕРИН

СТАРШИЙ СЕКРЕТАР СУДУ А.В.ПАТРАМАНСЬКА