Рішення № 123449667, 19.11.2024, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/731/24

Номер провадження: 2-а/365/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 листопада 2024 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської областіу складі:

головуючої судді Солдатової Т.М.

за участю секретаря судового засідання Ячної А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Костенко О.М., звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 3119572 від 24.09.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які будуть подані стороною позивача протягом п`ятнадцяти днів з моменту винесення рішення по суті позовних вимог згідно ст. 143 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24 вересня 2024 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_1 (надалі - Позивач) керував транспортним засобом марки DAF ХF 105.410, державний номерний знак: НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний сідловий тягач) та транспортним засобом марки KOGEL S24, державний номерний знак: НОМЕР_2 (спеціалізований напівпричіп Н/ПР контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур)) в м. Ічня, яким перевозив вантаж (цукровий буряк). О 09 год. 35 хв. 52 с. в м. Ічня по вул. Віжень, 1, позивача було зупинено поліцейським (м. Ічня) ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, сержантом поліції ОСОБА_2 , яким повідомлено, що цукровий буряк, який перевозився, виступає за межі бортів та не накритий брезентом. О 09 год. 44 хв. 13 с. поліцейським (м. Ічня) ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, сержантом поліції ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3119572. Відповідно до змісту постанови вбачається: «24.09.2024 року о 09 год. 35 хв. 52 с. в м. Ічня по вул. Віжень, 1, ОСОБА_1 перевозив буряк насипом, що виступав за межі бортів та котрий був не накритий брезентом, чим порушив п. 22 Правил дорожнього руху (порушення правил перевезення вантажів), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. До постанови додається: фіксація на камеру 2020011180010», що підтверджується долученою її копією. Перед тим, як перевозити вантаж (цукрові буряки) позивач виконав усі вимоги Розділу 22 Правил дорожнього руху. Перед початком руху, позивач перевірив надійність розташування вантажу, який не виступав за межі бортів, а також під час руху, позивач контролював запобігання випадіння вантажу на проїжджу частину для уникнення перешкод для руху та небезпеки учасників дорожнього руху. Припущення поліцейського, що вантаж виступав за межі бортів, та міг спричинити небезпеку для учасників дорожнього руху не підтверджуються жодними доказами. Окрім цього, поліцейським не зазначено, який саме пункт Розділу 22 Правил дорожнього руху порушено позивачем, оскільки вказаний Розділ має пункти 22.1- 22.7 та безліч підпунктів, а тому не конкретизовано яке саме порушення допустив позивач. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до розділу IV Кодексу України про адміністративне правопорушення взагалі належним чином не проводилося (поліцейський виніс постанову протягом 9 хв. з моменту зупинки), а тому позивач не зміг скористатися допомогою фахівця в галузі права, заявити клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату чи подати свої докази, міркування, заперечення.

02 жовтня 2024 року ухвалою Згурівського районного суду Київської області відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленнями учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

18 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву, оскільки доступ до справи № 365/731/24 в ЄСІТС Головне управління Національної поліції в Чернігівській області отримало лише 17.10.2024.

30 жовтня 2024 року через систему «Електронний суд» представник відповідача Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Дарада О.М., подав відзив, в якому зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню з наступних підстав. В обґрунтування правомірності винесення постанови зазначає, згідно з п. 22.3.а. ПДР України перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху. Частиною першої статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог п. 22.3.а. ПДР України та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З відеозапису подій вбачається та не заперечується самим позивачем, що він дійсно 24.09.2024 року о 09 год. 26 хв. у місті Ічня по вул. Віжень 1 здійснював автомобілем DAF XF 105.410 д.н.з. НОМЕР_1 перевезення буряку насипом. Водночас наявний відеозапис з бодікамери поліцейського (09 год. 26 хв. 37 сек. відеозапису) свідчить, що буряк у напівпричепі - контейнеровозі для сипких вантажів автомобіля, яким керував позивач, значно виступає понад бортами, що видно навіть неозброєним оком та не потребує додаткових вимірювань, що спростовує доводи позивача, що вантаж не виступав понад бортами напівпричепу. Водночас твердження позивача на те, що порядок перевезень цукрових буряків та правила дорожнього руху не зобов`язують його закріплювати (вкривати їх тентом) є помилковими та такими, що не відповідають дійсності та нормам права. Так, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджено «Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» - далі Правила 363. Розділ 2 Правил 363 «Загальні відомості про вантажі» визначає: 2.1. Вантажі, які подаються для перевезення, класифікуються за такими ознаками: вид продукції різних виробників, фізичний стан, наявність тари, спосіб вантаження і розвантаження, специфічні властивості, маса та габарити. 2.5. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними. 2.7. В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні). За цими правилами здійснюються перевезення вантажів, маса і габарити яких в транспортному положенні разом з транспортним засобом не перевищують обмеження, що встановлені Правилами дорожнього руху України. 8.13. Якщо вантаження виконується навалом - вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги. Відповідно до Розділу 12 «Правила транспортування вантажів» Правил 393: 12.1. При транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. 12.5. Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Розділ 19 «Правила перевезень продукції сільського господарства» встановлює: 19.2.1. Цим розділом Правил передбачаються умови перевезень картоплі та овочів: 19.2.6. Автомобілі з бортовою платформою, що надаються Перевізниками для перевезень картоплі та овочів, мають бути забезпечені брезентом і вірьовками. 19.3.6. Цукрові буряки перевозять безтарним способом автомобілями з бортовою платформою та автомобілями-самоскидами. 19.3.7. Підготовка рухомого складу для перевезення цукрових буряків передбачає нарощування бортів до висоти 1,0-1,2 м від підлоги кузова. Розділ 19 Правил 393 дійсно не містить положень про заборону перевезення цукрових буряків, які навантажені на автомобіль навалочним або насипним способом та виступають над бортами автомобіля (причепа), без належного закріплення вантажу або накриття його тентом. Але, слід звернути увагу на положення пунктів 2.7, 8.13., 12.1. та 12.5. Правил 393, які визначають, що застосування даних правил здійснюється з обов`язковим дотриманням норм ПДР України та за певних умов. Як було зазначено вище, відповідно до п. 22.3.а. ПДР України перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає небезпеку учасників дорожнього руху, а за порушення вказаних правил частиною першою ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність. Заходи, спрямовані на безпеку учасників дорожнього руху, серед іншого врегульвано нормами «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964, - далі Правила 964. Розділ XIV «Вимоги безпеки під час навантаження, розвантаження та перевезення вантажів» визначає: 1.7. Водій зобов`язаний перевірити відповідність укладання, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а у разі виявлення порушень - вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх. 1.8. Способи укладання вантажів повинні забезпечувати їх стійкість, а також можливість механізованого навантаження і розвантаження. Вантаж повинен бути розміщений, а за необхідності - закріплений на транспортному засобі так, щоб він: не створював небезпеки водію та оточуючим; не обмежував водію оглядовості; не порушував стійкості транспортного засобу; не закривав світлових та сигнальних приладів, а також номерні знаки. 2.5. Під час завантаження кузова автомобіля навалочним вантажем він не повинен підійматися над бортами кузова (стандартними або нарощеними) і повинен розміщуватися рівномірно по усій площині кузова. Таким чином, однією з умов безпеки учасників дорожнього руху, законодавець визначив обов`язкову умову перевезення вантажу «цукровий буряк» у відкритому кузові - він не повинен підійматися над бортами кузова, бути надійно закріпленим (вкритим тентом), що унеможливлювало б його випадіння, висипання з кузова. І відповідно застосування положень підзаконного акту - Порядку № 393 (або відсутність певних умов, які регулюються іншими нормами) неможливо без врахування норм Закону України «Про дорожній рух», ПДР України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, та «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964. Таким чином, з обстави справи та наведених вище норм вбачається, що можливе падіння (висип) цукрового буряка (який має значну вагу) з причепу, який завантажено з порушеннями вимог пунктів 1.8 та 2.5 Розділу ХІV Правил 964 (піднімається над бортами кузова), під час набору швидкості, гальмування, зміни напрямку руху… тощо… створює не тільки потенційну небезпеку для інших учасників дорожнього руху, а і несе безпосередню загрозу життю та здоров`ю громадян, які можуть постраждати від наслідків падіння (висипу) цукрового буряку на проїжджу частину або на інші транспортні засоби.

У судове засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Костенко О.М. не з`явилися. Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3119572 від 24.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Щодо наданого відповідачем відзиву зазначає, що з долученого до відзиву відеозапису вбачається, що о 09 год. 26 хв. 25 с. працівником поліції зупинений транспортний засіб ОСОБА_1 , спостерігаючи за яким вбачається, що вантаж (цукровий буряк) не виступає за борти транспортного засобу. Одразу ж після зупинки транспортного засобу до ОСОБА_1 підійшов працівник поліції, представився та зазначив, що буряк повинен бути накритий (затентований). ОСОБА_1 заперечував та просив назвати в якому пункті це написано, та о 09 год. 28 хв. 12 с. також звернув увагу на те, що в його транспортному засобі нарощені борти, для уникнення випадання цукрового буряка на дорожню частину. Протягом усього відеозапису вбачається, що позивач категорично заперечував факт вчинення ним адміністративного правопорушення та не погоджувався із винесенням щодо нього постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. З відеозапису чітко вбачається, що поліцейський посилався на загальний пункт 22 Правил дорожнього руху (який містить безліч підпунктів), проте який саме підпункт було порушено ОСОБА_1 , працівником поліції на відеозаписі зазначено не було, як і не зазначено в оскаржуваній постанові. Відповідно до ст. 268 КУпАП, пунктів 4, 5, 9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в МЮУ 10.11.2015 за № 1408/27853, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними ст. 268 КУпАП. Тобто, закон покладає обов`язок роз`яснити зазначені права особі, яка притягається до адміністративної відповідальності при винесенні постанови. Однак, долучений до матеріалів справи відеозапис не містить запису, на якому ОСОБА_1 були роз`яснені його права і обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП всупереч вказаним нормам, під час зачитування постанови. В графі п. 8 постанови навіть не міститься підпис ОСОБА_1 , тобто, фактично в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що при винесенні постанови за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, а також строк оскарження, визначений ст. 289 КУпАП, у тому числі право на юридичну допомогу, що є порушенням його конституційних прав та права на захист.

Також зазначає, що ОСОБА_1 не порушував вимоги законодавства щодо перевезення цукрового буряка. Посилання відповідача на те, що «наявний відеозапис з бодікамери поліцейського (09 год. 26 хв. 37 с. відеозапису) свідчить, що буряк у напівпричепі-контейнеровозі для сипких вантажів автомобіля, яким керував позивач, значно виступає понад бортами, що видно неозброєним оком та не потребує додаткових вимірювань, що спростовує доводи позивача, що вантаж не виступав понад бортами напівпричепу. Водночас твердження позивача про те, що порядок перевезень цукрових буряків та правила дорожнього руху не зобов`язують його закріплювати (вкривати їх тентом) є помилковими та такими, що не відповідають дійсності та нормам права» - не заслуговують на увагу.

З долученого відеозапису протягом всього часу запису, жодного разу не було зафіксовано, що цукровий буряк виступав понад бортами транспортного засобу. Окрім цього, п. 19.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року визначено правила перевезення буряків, зокрема: форма організації роботи при перевезенні цукрових буряків з полів на приймальні пункти визначається спільно перевізником і замовником (п. 19.3.3); цукрові буряки перевозять безтарним способом автомобілями з бортовою платформою та автомобілями-самоскидами (п. 19.3.6); підготовка рухомого складу для перевезення цукрових буряків передбачає нарощування бортів до висоти 1,0-1,2 м від підлоги кузова (п. 19.3.7). Таким чином, Правилами № 393 не визначено, що цукровий буряк, який перевозиться насипом на транспортному засобі повинен бути обов`язково патентований, про що й зазначає відповідач у своєму відзиві на позовну заяву: «Розділ 19 Правил 393 дійсно не містить положень про заборону перевезення цукрових буряків, які навантажені на автомобіль навалочним або насипним способом та виступають над бортами автомобіля (причепа), без належного закріплення вантажу або накриття його тентом». Тобто, ГУНП в Чернігівській області визнає адміністративний позов. На підставі наведеного, ОСОБА_1 неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та складену поліцейським постанову за наведених обставин не можна вважати належним і допустимим доказом по справі.

Представник відповідача Головне управління Національної поліції в Чернігівській області у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся у встановленому законодавством порядку. У відзиві представник відповідача Дарда О.М. просив розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, їхнє неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду на підставі ч. 3 ст. 268 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписамистатті 222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення які стосуютьсяправил дорожнього руху, зокрема частини першої статті 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За приписами частини 1статті 8 Закону України "Про Національну поліцію"(далі - Закон № 580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Згідно з п. 8 частиною 1статті 23 Закону № 580-VIIIполіція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначенихзаконом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно достатті 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами статті 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У розумінністатті 72 Кодексу адміністративного судочинства Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першоїстатті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності посилань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зіст. 31 Закону "Про Національну поліцію" № 580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону № 580-VIIIвстановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: 1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Тобто, положенняЗакону № 580-VIIIнадають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

Частиною 2статті 283 КУпАПвизначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Приписи частини 2статті 283 КУпАПвстановлюють, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, має містити зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів, судом встановлено, що 24 вересня 2024 року поліцейський (м. Ічня) ВП №2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області сержант поліції ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 3119572 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав на позивача ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн за порушення п. 22 ПДР України Порушення правил перевезення вантажів.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 3119572 від 24.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 24 вересня 2024 року о 09 год. 35 хв. керував транспортним засобом марки DAF ХF 105.410, державний номерний знак: НОМЕР_1 в м. Ічня, вул. Віжень, буд. 1, яким перевозив буряк насипом, що виступав за межі бортів та котрий був не накритий брезентом, чим порушив п. 22 ПДР України порушення правил перевезення вантажів, за що притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн. У п. 7 постанови зазначено «До постанови додаються: фіксація на камеру 2020011180010» (копія постанови - а.с. 13).

Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1ст.122КУпАП та зазначено, що позивач ОСОБА_1 порушив п. 22 ПДР України.

Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за цілу низку адміністративних правопорушень, таких як: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

При цьому, норма ч. 1 ст. 122 КУпАП є бланкетною (відсильною) нормою, тобто, нормою непрямої дії, яка сама не встановлює правил поведінки, а має відсильний характер до інших нормативних актів, в даному випадку до Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил перевезення вантажів з посиланням на п. 22 ПДР України та зазначено, що він перевозив буряк насипом, що виступав за межі бортів та котрий був не накритий брезентом.

Пункт 22 Правил дорожнього руху України визначає правила перевезення вантажів та містить сім підпунктів, які регулюють різні аспекти перевезення вантажів та самі містять підпункти. У постанові про накладення адміністративного стягнення, яка оскаржується, не уточнено, який саме підпункт п. 22 ПДР України порушив ОСОБА_1 .

З відеозапису вбачається, що поліцейський при розмові з ОСОБА_1 посилався на п. 22.3.а ПДР України, в якому зазначається, що перевезення вантажудозволяється заумови,що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху.

Проте дана норма ПДР України теж є бланкетною, оскільки не розкриває, питання, за яких умов та чим саме може створюватись небезпека учасникам дорожнього руху під час перевезення вантажів, а тому також потребує конкретизації.

Під час розмови ОСОБА_1 з працівником поліції, зафіксованої на відеозаписі, працівник поліції причиною зупинки назвав те, що ОСОБА_1 перевозив буряк, який не був патентований. ОСОБА_1 , з посиланням на п. 19.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, зазначив, що вимоги накривати цукровий буряк тентом законодавство не містить, а борти в нього нарощені згідно з вимогами цих правил. На це поліцейський зазначив, що якби буряк не виступав за борта, питань би до ОСОБА_1 не було. На питання ОСОБА_1 «А де написано, що буряк не має виступати над бортом?» поліцейський відповів «Не написано, согласний. Але такий сипучий вантаж як пісок, кукурудза, картопля, буряк і тому подібне, повинен бути укритий брезентом». Далі, з посиланням на п. 22.3.а ПДР України зазначив, що вантаж, який виступає за межі бортів наражає на небезпеку учасників дорожнього руху, проте не надав та не показав на прохання ОСОБА_1 норму закону, яка вимагає, щоб цукровий буряк виступав за межі бортів.

В той же час у відзиві на позовну заяву представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень вже посилається, зокрема, на п. 8.13 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), згідно з яким, якщо вантаження виконується навалом вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, протне загальна висота транспортного засобу з вантаженням не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги, та на п. 12.5 Правил, згідно з яким для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. При цьому, представник відповідача погоджується, що розділ 19 Правил дійсно не містить положень про заборону перевезення цукрових буряків, які навантажені на автомобіль навалочним або насипним способом та виступають над бортами автомобіля (причепа), без належного закріплення вантажу або накриття його тентом. Але звертає увагу на положення пунктів 2.7, 8.13, 12.1 та 12.5 Правил, які визначають, що застосування даних правил здійснюється з обов`язковим дотриманням норм ПДР України та за певних умов. Також, наголошує, що заходи, спрямовані на безпеку учасників дорожнього руху, серед іншого врегульовано нормами «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964 (далі Правила № 964), зокрема, п. 1.7, 1.8 та 2.5 цих Правил.

Так, відповідно до п. 2.5 Правил № 964 під час завантаження кузова автомобіля навалочним вантажем він не повинен підійматися над бортами кузова (стандартними або нарощеними) і повинен розміщуватися рівномірно по усій площині кузова.

З відеозапису вбачається, що цукровий буряк незначно здіймається над нарощеними бортами в центрі кузова, що свідчить про нерівномірне розміщення вантажу в кузові, що може створювати небезпеку для учасників дорожнього руху.

Проте, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, при винесенні постанови працівником поліції не дотримано вимог щодо її оформлення, а саме, не зазначено, які конкретно вимоги закону щодо перевезення вантажу порушив ОСОБА_1 .

Посилання на відповідні норми закону у відзиві на позовну заяву не скасовують того факту, що під час винесення постанови ОСОБА_1 не було надано чіткої відповіді, яку саме вимогу закону він порушив та того, що в постанові міститься посилання лише на п. 22 ПДР України, який містить багато різних вимог щодо перевезення вантажів.

Крім того, відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання: при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження: оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує про неприпустимість ігнорування прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності.

Однак, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії оскаржуваної постанови, в графі про роз`яснення прав особі, на яку накладається адміністративне стягнення, підпис позивача відсутній.

Також, з дослідженого в судовому засіданні наданого стороною відповідача відеозапису з бодікамери поліцейського встановлено, що він не містить належної процедури розгляду адміністративної справи, а також роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що передбачені статтею 268 КУпАП

Наведені порушення норм чинного законодавства грубо порушують право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не відповідають вимогам п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та п.11 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.

Суд зауважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №337/3389/16-а.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3119572 від 24.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок та надіслати справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

У позовній заяві позивач просив стягнути судові витрати, які будуть подані стороною позивача протягом п`ятнадцяти днів з моменту винесення рішення по суті позовних вимог згідно зі ст. 143 КАС України. Тому, під час ухвалення даного рішення суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 9, 122, 222, 245, 247, 251, 252, 258, 280КУпАП, ст. 2, 5, 6-11, 72-79, 90, 243, 246, 250, 255, 268-272, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Чернігівській області,про визнання постанови пропритягнення доадміністративної відповідальності протиправною таїї скасування - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3119572 від 24.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок - скасувати.

Надіслати справу на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 02 грудня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 21 лютого 2006 року Згурівським РВ ГУ МВС України в Київській області.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, адреса: проспект Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, ЄДРПОУ 40108651.

Головуючий суддя Т.М. Солдатова