Рішення № 123441786, 02.12.2024, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2015/24

2-а/709/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шарая Л.О.,

секретаря судового засідання Петраш Т.М.,

за участі:

позивача - Собка В.В. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Чорнобай адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Момотюка Вадима Анатолійовича про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до Департаменту патрульної поліції (далівідповідач-1), ОСОБА_2 (далівідповідач-2) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3419358 від 06.11.2024.

У позові вказав, що 06.11.2024 о 08:33 інспектором 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Момотюком В.А. відносно ОСОБА_1 винесена оскаржувана постанова. Цією постановою на позивача на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Згідно з постановою позивач порушив п. 33 ПДР України, а саме: керуючи транспортним засобом Ford Focus, д.н. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 "Проїзд заборонено" - це спеціальний дорожній знак, який встановлюється для заборони руху транспортних засобів у певних ситуаціях. Указує, що дійсно його було зупинено інспектором на вул. Коперника,1 у м. Київ та повідомлено про факт ПДР України в частині невиконання вимог дорожнього знака 3.21 "Проїзд заборонено", хоча жодного знака на місці зупинення не було. До постанови не додано жодних доказів порушення ним ПДР України, на його прохання надати докази інспектор не відреагував, йому не роз`яснено права за ст. 268 КУпАП, строк оскарження за ст. 289 КУпАП, справу розглянуто без його присутності, що є порушенням ч. 1 ст. 268 КУпАП. Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі) та відразу після того, як правопорушення ніби-то було вчинено. За таких умов він не мав часу та фізичної можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП України, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо. Ніяких пояснень у нього не відбиралося. Покликаючись на правові норми вважає, що зазначена постанова винесена безпідставно, з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому, просить суд скасувати постанову від 06.11.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення, провадження закрити, стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь понесений розмір судових витрат та розмір сплаченого штрафу.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив задовільними з підстав, викладених у його позові.

Відзив на адміністративний позов до суду від відповідачів не надходив.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

25.11.2024 до Чорнобаївського районного суду Черкаської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26.11.2024 позовна заява ОСОБА_1 прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи у порядку ст. 286 КАС України на 02.12.2024 о 12:00.

27.11.2024 на адресу суду надійшло клопотання позивача про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке ухвалою судді від 27.11.2024 задоволено та вирішено провести судове засідання поза межами приміщення суду з використанням позивачем власних технічних засобів, через особистий кабінет.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду адміністративного позову були повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом направлення тексту судової повістки до електронного кабінету відповідача через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету. Однак, у судове засідання відповідачі не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

Суд урахував, що дана справа належить до категорії термінових адміністративних справ, особливості розгляду якихвизначені положеннями статей 268-272, 286 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність у судовому засіданні відповідачів та їх представників, оскільки явка сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, сторони не позбавлені були права та можливості подати відзив та додаткові письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів, які не були раніше подані до суду, якщо б вважали це за необхідне.

Заяви, клопотання від учасників справи не надходили.

Відзив на адміністративний позов до суду не надходив.

Мотивувальна частина рішення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1ст. 20 КАС Українимісцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, може бути подано до суду протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У позовній заяві та у судовому засіданні позивач стверджував, що оскаржувану постанову він отримав 22.11.2024 через поштове відділення зв`язку. Ці твердження відповідачем не спростовані, постанова не містить підпису позивача про її вручення у день прийняття. До позовної заяви позивачем додано копію конверта «Укрпошта», який направлений на його ім`я 14.11.2024 Управлінням патрульної поліції м Київ. Цей конверт отриманий позивачем 22.11.2024 (а.с.7).

Вважаючи постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду 25.11.2024. Суд вважає, що позивач довів звернення ним до суду із позовом у строк, встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 06.11.2024 о 08:33 інспектором 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві ДПП НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесена постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3419358. Цією постановою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 06.11.2024 о 08:29 у м. Київ на вул. Коперника, 1, керуючи транспортним засобом «Ford Focus», д.н. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 ПДР України, здійснив рух в зоні дії знаку, чим порушив п. 33 ПДР України - порушення вимог дорожніх знаків. Графа 7 «До постанови додаються» не містить переліку доказів, на які посилався інспектор приймаючи оскаржувану постанову (а.с. 9).

14.11.2024 позивач сплатив штраф у розмірі 340,00 грн., що підтверджується квитанцією банку (а.с. 6).

У судовому засіданні дослідженні надані позивачем фотосвітлини із «Google maps» із зображенням проїзних частин: вул. Дмитрівська та вул. Коперника в м. Київ (а.с. 10-13). Однак, указати станом на який час були виготовлені ці фотосвітлини позивач не зміг. На цих зображеннях відсутній дорожній знак 3.21 «Проїзд заборонений».

За ч. 1ст. 122 КУпАПперевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 1статті 122КУпАП міститьу собідекілька самостійнихскладів адміністративногоправопорушення.Зокрема,визначає якадміністративне правопорушення порушенняводієм вимогдорожніх знаківта розміткипроїзної частинидоріг.Ця норма є бланкетною, тобто такою, що посилається на певні норми права, які безпосередньо встановлюють такі вимоги.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із подальшими змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У підпункті 3 пункту 33 ПДР України указаний вичерпний перелік заборонних дорожніх знаків. Відповідно до п.п 3.21 пункту 33 ПДР України дорожній знак В`їзд заборонено забороняє в`їзд усіх транспортних засобів з метою: запобігання зустрічному руху транспортних засобів на ділянках доріг з одностороннім рухом; запобігання виїзду транспортних засобів назустріч загальному потоку на дорогах, позначених знаком 5.8; організації відокремленого в`їзду і виїзду на майданчиках, що використовуються для стоянки транспортних засобів, майданчиках відпочинку, автозаправних станцій тощо; запобігання в`їзду на окрему смугу руху, при цьому знак 3.21 повинен застосовуватися разом з табличкою 7.9; запобігання в`їзду на дороги, що безпосередньо простягаються у межах прикордонної смуги до державного кордону і не забезпечують пересування до встановлених пунктів пропуску через державний кордон (крім сільськогосподарської техніки, інших транспортних засобів і механізмів, задіяних у провадженні відповідно до законодавства і за наявності відповідних на те законних підстав сільськогосподарської діяльності або інших робіт, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції і органів прокуратури під час виконання оперативних та службових завдань).

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюютьсяКУпАП.

Статтею 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладений обов`язок з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23Закону України"ПроНаціональну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У п. 8 ч. 1 ст.23цього Закону зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, посадові особи відповідача є уповноваженими особами на розгляд справи про адміністративні правопорушення і накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно п.1ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно дост. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 24 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від23.12.2005№14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справахпро деякізлочини протибезпеки дорожньогоруху таексплуатації транспорту,а такожпро адміністративніправопорушення натранспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження № К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ №73700356) дійшов висновку про те, що аналіз положень статейКУпАПдозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям283і284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Окремо слід наголосити на тому, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачемПравил дорожнього рухуУкраїни відповідач, відповідно дост. 251 КУпАПмав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

До того ж, візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/1/17 від 26.04.2018.

Як було встановлено судом, оскаржувана постанова серії ЕНА № 3419358 від 06.11.2024 не містить жодного посилання на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис, у ній відсутні посилання на будь-який доказ, який здійснює фіксацію такого порушення. Пункт 7 постанови «До постанови додаються» не містить жодного посилання на докази. Таких доказів не було надано і в судовому засіданні.

Отже, суд позбавлений можливості встановити факт порушення або непорушення позивачем вимог дорожнього знаку 3.21 ПДР України «В`їзд заборонено», оскільки в цьому випадку наявні лише доводи позивача, що ним не вчинено зазначеного порушення ПДР України та оскаржувана постанова стосовно позивача про зворотне.

Відповідно до ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд наголошує на тому, що з наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на викладене, беручи до уваги сукупність досліджених та перевірених у справі доказів, враховуючи, що позивач категорично заперечує обставини, викладені поліцейським в оскаржуваній постанові, наполягаючи на тому, що 06.11.2024 близько 08:33 він керував автомобілем по АДРЕСА_1 та не здійснював порушення ПДР України, а у постанові серії ЕНА № 3419358 від 06.11.2024 не наведено та до постанови не додано жодних доказів на спростування таких доводів, суд приходить до переконання, що зазначену постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Частиною 3ст. 286 КАС Українипередбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо повернення сплаченого штрафу в розмірі 340,00 грн. суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1ст. 296 КУпАПскасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відповідно до положеньст. 304 КУпАПпитання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Повернення коштів, сплачених позивачем на виконання штрафу, має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013«Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».

Відповідно до вимог п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.201, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно з п. 5 Порядку № 787 від 03.09.2013 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Департамент патрульної поліції є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем.

Помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф). Тобто фізичній особі необхідно звернутися до відповідного органу з письмовою заявою про надання висновку про повернення помилково сплаченого адміністративного штрафу.

Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Розподіл судових витрат між сторонами

Крім того, у позовній заяві позивач просив стягнути на його користь з Департаменту патрульної поліції витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_3 про скасування постанови судом задоволені, на підставіст. 139 КАС України, з Департаменту патрульної поліції слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суму сплаченого судового збору у розмірі 605,60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,205,242-246,286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшого лейтенанта поліції Момотюка Вадима Анатолійовичапро визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3419358 від 06.11.2024, винесену інспектором 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Момотюком В.А. відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 122 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1ст.122КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідачі:

Департамент патрульної поліції Національної поліції України, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3 м. Київ.

Інспектор 1 взводу 7 роти 3 батальйону 1 полку УПП в м. Києві ДПП НП України старший лейтенант поліції Момотюк Вадим Анатолійович, вул. Федора Ернста, 3 м. Київ

Суддя Л.О. Шарая