Рішення № 123438049, 02.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 рокуСправа №160/26624/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:

Визнати протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094 ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області від 13.10.2023 року №3277, в розмірі 76 % грошового забезпечення без обмеження граничним розміром, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та індексації установленої згідно з Постановою КМУ № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром та здійснено перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі грн., згідно із постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094] здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області від 13.10.2023 року №3277 в розмірі 76 % грошового забезпечення без обмеження граничним розміром, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, з урахуванням індексації установленої згідно з Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та індексації установленої згідно з Постановою КМУ № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження її максимальним розміром та здійснено перерахунок та виплату щомісячної виплати до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі] гривень згідно з Постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвід 09.04.1992 №2262-ХІІ. Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ненархована індексація пенсії відповідно до постанови КМУ № 168 від 24.02.2023, відповідно до постанови КМУ № 118 від 16.02.2022р. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

24.10.2024р. від представника відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, однак без доказів його надіслання позивачу, з огляду на що він не може бути взятий судом до уваги. У відзиві відповідач вказує на те, що розмір пенсії позивача перераховано озивачу станом на 01.02.2023 року на підставі довідки від 13.10.2023 року у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, а тому підстави для індексації пенсії позивачу у 2022 та 2023 році відсутні.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб№ 2262-ХІІ від 09.04.1992.

18.07.2024р. позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив:

-надати інформацію із підтверджуючими копіями документів (рішень) щодо підстав припинення нарахування мені з 01.06.2024 року індексації пенсії за 2022 та 2023 роки.

- здійснити з 01.06.2024 нарахування та виплату індексації пенсії, передбачену постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 та від 24.02.2023 року №168 за 2022 та 2023 роки відповідно із застосуванням коефіцієнтів збільшення без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років 76% від розміру грошового забезпечення;

- надати інформацію із підтверджуючими копіями документів (рішень) щодо підстав припинення нарахування з 01.06.2024 року мені щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн.;

- здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 з 01.06.2024 року (дня фактичного припинення нарахування цієї доплати).

Листом від 30.08.2024р. за № 48518-32208/Г-01/8-0400/24 відповідачем, серед іншого, повідомлено про таке.

«На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі №160/2962/24 Вам проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року у розмірі 70% від грошового забезпечення 23378,50 грн., визначеного станом на 01.01.2023, яке зазначено у довідці від 13.10.2023 року №3277, наданій ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області.

Водночас, повідомляємо, що зазначеним рішенням суду не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перераховувати пенсію виходячи з 76 % від грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії проведено за умовами статті 13 Закону № 2262, яким максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення незалежно від дати звільнення особі зі служби.

Оскільки, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.24 року у справі №160/2962/24 розмір пенсії перераховано з 01.02.2023 року на підставі довідки від 13.10.23 року № 3277, яка виготовлена Головним управлінням Державної служби України у Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною 01.01.2023 року складових грошового забезпечення, тому для встановлення до Вашої пенсії індексації відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» немає законних підстав.

Оскільки довідка від 13.10.23 року за № 3277 на підставі якої проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.24 року у справі №160/2962/24 , виготовлена ГУ Державної служби України у Дніпропетровській області у зв`язку зі зміною грошового забезпечення для встановлення до пенсії щомісячної доплати у сумі 2000 грн немає законних підстав».

Позивач зазначає, що до 01.06.2024 року йому нараховувалася індексація базового ОСНП за 2022 рік у розмірі 1631,91 грн. та індексація базового ОСНП за 2023 рік у розмірі 1 500,00 грн. А з 01.06.2024 року, згідно даних електронного кабінету ПФУ, пенсійним органом індексації позивачу за 2022 та 2023 роки не нараховано.

Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З 01 жовтня 2011 року Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI частину п`яту статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб викладено в наступній редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У подальшому, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII частина п`ята статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб доповнена текстом наступного змісту: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, у частині сьомій статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.

Конституційний Суд України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, шляхом викладення її в редакції Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

Тобто положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб та положення частини першої статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

При цьому, положення статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Таким чином, обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на осіб, яким пенсія виплачується відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 31 березня 2021 року у справі № 815/3000/17 та від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Оскільки визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року № 3668-VI, то дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром є протиправними.

Отже, при проведенні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду пенсійним органом протиправно не виплачено індексацію пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 16.02.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Аналогічна правова позицію викладена у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 року у справі № 300/2754/23.

При цьому, положеннями Постанови КМУ №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі підвищення на коефіцієнт збільшення встановлений відповідною постановою.

Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.

Така права позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 07.06.2024 (справа №420/25804/23, провадження №К/990/7155/24).

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ст.139 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Позивачем до позову додано заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000 грн.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представником позивача додано:

- договір про надання правничої допомоги №80 від 01.09.2024року;

- акт прийому передачі виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги №80 від 01.09.2024року

- квитанція №80 від 01.09.2024 року;

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат входить розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою, суд враховує, що адміністративна справа №160/26624/24 в силу частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності, що зумовило її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того, суд зазначає, що спори даної категорії справ є типовими, підготовка таких позовних заяв не потребує значних зусиль та часу.

Таким чином, суд вважає, що визначена позивачем сума понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №160/26624/24 є належним чином обґрунтованою.

З огляду на те, що предметом розглядуваного спору, є справа незначної складності, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає частковому задоволенню в розмірі 1500 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області від 13.10.2023 року №3277, в розмірі 76 % грошового забезпечення без обмеження граничним розміром, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та індексації установленої згідно з Постановою КМУ № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром та здійснено перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі грн., згідно із постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з врахуванням довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області від 13.10.2023 року №3277 в розмірі 76 % грошового забезпечення без обмеження граничним розміром, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії, з урахуванням індексації установленої згідно з Постановою КМУ від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та індексації установленої згідно з Постановою КМУ № 168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження її максимальним розміром та здійснено перерахунок та виплату щомісячної виплати до пенсії у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень згідно з Постановою КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий захист окремих категорій осіб» та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін