Ухвала суду № 123437555, 18.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27835/24

Провадження № 1-кс/761/18100/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 та від 15.06.2023 (справи № 761/19170/23, № 761/19172/23, № 761/20579/23) у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022,

установив:

29.07.2024 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 та від 15.06.2023 (справи № 761/19170/23, № 761/19172/23, № 761/20579/23) у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022, зокрема накладено арешт на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи клопотання адвокат зазначив, що відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки корпоративні права за акціями АТ «СЕНС БАНК» та активи банку перейшли до власності держави, а ступінь втручання у право власності АТ «СЕНС БАНК» не є виправданим, а тому заявник просить скасувати відповідний арешт.

Крім того, на думку адвоката, продовження дії арешту майна на підставі вищезазначених ухвал слідчих суддів в дійсності лише надмірно обмежує АТ «СЕНС БАНК» у його законних правомочностях та фактично позбавляє можливості у розпорядженні правом власності нерухомим майном.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 30.07.2024, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 31.07.2024 клопотання передано слідчому судді з відділу організаційного забезпечення розгляду кримінальних справ Шевченківського районного суду міста Києва.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання адвоката, зазначивши, що арештоване майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022, в якому досудове розслідування триває, при цьому арештоване майно підпадає під категорію майна щодо якого може бути застосована спеціальна конфіскація, у зв`язку з чим існують ризики його відчуження з метою уникнення таких наслідків. Також прокурор зазначив, що ухвали слідчих суддів про арешт майна в апеляційному порядку не оскаржувалися та слідчими суддями вже неодноразово відмовлено представникам власників такого майна у скасуванні його арешту. На думку прокурора, скасування зазначених арештів майна суттєво зашкодить кримінальному провадженню та призведе до втрати та зникненню речових доказів.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Зі змісту клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що детективами Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.

Ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 та від 15.06.2023 (справи № 761/19170/23, № 761/19172/23, № 761/20579/23) у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022 накладено арешт на нерухоме майно, що є предметом цього клопотання.

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал слідчих суддів, підставою для накладення арешту на майно, послугувала наявність розумної підозри вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Зазначена процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді про накладення арешту на майно.

Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022 наразі триває.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатами не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки досудове розслідування на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Під час розгляду клопотання про скасування арешту не встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуженню майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, в свою чергу, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Незастосування в цьому випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізації мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбачені ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням особливостей цього кримінального провадження, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 та від 15.06.2023 (справи № 761/19170/23, № 761/19172/23, № 761/20579/23) у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 98, 174, 309, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ: 23494714), про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 та від 15.06.2023 (справи № 761/19170/23, № 761/19172/23, № 761/20579/23) у кримінальному провадженні № 42022000000000463 від 14.04.2022 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_5