Ухвала суду № 123433225, 28.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5627/21

Провадження № 2-з/752/292/24

У Х В А Л А

28 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

вирішивши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих на користування кредитом та пені, -

встановив:

у провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходилася справа за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих на користування кредитом та пені.

06.11.2024 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду від 22.07.2022 року та ухвали Голосіївського районного суду від 22.02.2024 року, на підставі яких 11.06.2024 року було видано виконавчий лист № 752/5627/21.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Голосіївського районного суду від 22.07.2022 року задоволено позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих на користування кредитом та пені. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2024 року задоволено заяву ТОВ «Верра Фінанс» про заміну стягувача на його правонаступника, заінтересовані особи АТ «УкрСиббанк», ОСОБА_1 Замінено стягувача у справі № 752/5627/21 АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Верра Фінанс» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенка С.О. постановою від 22.07.2024 року було накладено арешт на грошові кошти відповідачки. Про існування рішення від 22.07.2022 року та ухвали від 22.02.2024 року відповідачці було не відомо.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, відповідачка посилалася на п.6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, відповідно до якого позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 08.11.2024 року заява про забезпечення позову надійшла до провадження судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г.

Матеріали судової справи № 752/5627/21 були надані судді ОСОБА_2 28.11.2024 року.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, доходить висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної вище заяви.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2 022 року задоволено позов АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих на користування кредитом та пені.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2024 року замінено стягувача у справі № 752/5627/21 АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «Верра Фінанс» за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2024 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у цивільній справі № 752/5627/21 за позовною заявою АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором залишено без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положення ст. 150 ЦПК України визачають види забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Згідно заявлених вимог, відповідачка просить суд зупинити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2024 року, на підставі яких 11.06.2024 року було видано виконавчий лист № 752/5627/21, згідно якого в межах виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лисенка С.О. здійснюється стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Верра Фінанс» заборгованості в сумі 60 106, 95 грн.

Звернення позивачки до суду з вимогою зупинити виконання судового рішення в порядку статті 150 ЦПК України суперечить нормам інституту забезпечення позову, який спрямований на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Забезпечення є гарантією реального виконання для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Застосування заходів забезпечення позову виключає можливість невиконання судових рішень, про що просить відповідачка, а отже, забезпечення позову у справі № 752/5627/21 та зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22.07.2022 року та ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 22.02.2024 року за результатами розгляду справи № 752/5627/21 є взаємовиключними вимогами.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву відповідачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих на користування кредитом та пені - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття 355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (стаття 354 ЦПК України).

Суддя: Плахотнюк К.Г.