Постанова № 123427545, 29.11.2024, Романівський районний суд Житомирської області

290/429/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

селище Романів 29 листопада 2024 року

Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 130 частиною 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП):

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

В березні місяці 2024 року до Романівського суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративні правопорушення (протоколи серії ): ААД №661524від 05березня 2024року за статтею130 частиною 1 КУпАП та ААД №661502від 05березня 2024року за статтею130 частиною 1 КУпАП, скоєні ОСОБА_1 , яким присвоєно номера судових справ 290/429/24 та 290/430/24.

Згідно частини 2 статті 36 КУпАП, суддею об`єднано вказані матеріали про адміністративні правопорушення в одне провадження та присвоєно № 290/429/24.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №661524 від 05 березня 2024 року, 05 березня 2024 року о 23 годині 05 хвилин в смт.Миропіль по вул.Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «MUSSTANG MT 125-8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення ходи).Від проходження огляду на стан алкогольного сп`янніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки та у найближчому медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожньогоруху (далі по тексту ПДР ), за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №661502 від 05 березня 2024 року, 05 березня 2024 року о 23 годині 39 хвилин в смт.Миропіль по вул.Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «MUSSTANG MT 125-8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів).Від проходження огляду на стан алкогольного сп`янніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у найближчому медичному закладі гр. ОСОБА_1 відмовився на відеозапис на нагрудний портативний відеореєстратор АМ1208, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР , за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 та йогозахисник адвокат ГорщарБ.А. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи вказані рішення ЄСПЛ та вимоги статті 268 КУпАП, з метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених статтею 277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та йогозахисника адвоката ГорщараБ.А. відповідно до вимог статті 268 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності, що відповідає приписам статті 245 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено наступне.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Всебічно з`ясувавшиобставини справина підставіданих протоколівпро адміністративнеправопорушення серіїААД №661524від 05березня 2024року тасерії ААД№661502від 05березня 2024року, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 1594914 від 06 березня 2024 року, копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ББА №313726від 05березня 2024року, розписок про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, заявок на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS повідомлення, а також доданих матеріалів відеофіксації, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, є доведеною.

В ходірозгляду справисудом встановлено,що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №661524 від 05 березня 2024 року, 05 березня 2024 року о 23 годині 05 хвилин в смт.Миропіль по вул.Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «MUSSTANG MT 125-8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення ходи).Від проходження огляду на стан алкогольного сп`янніння у встановленому законом порядку відмовився на місці зупинки та у найближчому медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП, а відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ААД №661502 від 05 березня 2024 року, убачається, що 05 березня 2024 року о 23 годині 39 хвилин в смт.Миропіль по вул.Центральній, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоциклом марки «MUSSTANG MT 125-8», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, координації рухів).Від проходження огляду на стан алкогольного сп`янніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та у найближчому медичному закладі гр. ОСОБА_1 відмовився на відеозапис на нагрудний портативний відеореєстратор АМ1208, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно із пунктом 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Згідно з пунктом 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справУкраїни таМіністерства охорониздоров`яУкраїни №1452/735від 09листопада 2015року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (пункт 7 Інструкції).

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту статті 266КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Суддя встановив,що поліцейськимипротоколи проадміністративні правопорушеннясерії ААД№661502від 05березня 2024року та ААД№661524від 05березня 2024року відносно ОСОБА_1 складені за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені протоколискладено відповіднодо вимогІнструкції,посвідчені підписамипосадових осіб,які складалапротоколи поліцейськими -інспекторами секторуреагування патрульноїполіції відділенняполіції №1Житомирського РУПГУ НПв Житомирськійобласті Сікалюком О.В. та ОСОБА_2 . Вказані протоколи підписано ОСОБА_1 , якого було ознайомлено з правами, передбаченими статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП. Будь-яких зауважень з приводу обставин, викладених у протоколах, останній не зазначав.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_1 не звертався, їх дії при складанні протоколів не були визнані неправомірними.

Також як вбачається з наявних в матеріалах відеозаписів з бодікамери поліцейських, останніми роз`яснювалися ОСОБА_1 права та обов`язки передбачені статтею 63Конституції України та статтею 268КУпАП .

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

Положеннястатті 31 Закону України «Про Національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. При цьому, візуальне спостереження за дотриманнямправил дорожнього рухупрацівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Відеофіксація, яка здійснюється поліцейськими, може бути одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.

У відповідності до пункту 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція фіксації), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до пункту 5 розділу ІІ вказаної Інструкції фіксації, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до змісту статті статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 3 статті 35).

Переглянуті відеозаписи подій, які є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, дають підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 будучи особою, яка керує транспортним засобом, дійсно відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, з огляду на те, що події були зафіксовані поліцейськими за допомогою технічного засобу відеозапису, і відеозаписи з вказаної камери було долучено до протоколів про адміністративні правопорушення, суд вважає, що складання протоколів про адміністративні правопорушення відбулося з дотриманням вимог закону, тому вказані докази є належними та допустимими.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було задокументовано та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, зокрема, серії ББА № 313726 від 05 березня 2024 року, згідно якої встановлено, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, зокрема, водій перед початком руху не увімкнув світловий покажчик повороту та уводія не було при собі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тобто вчинення ним порушень, передбачених частиною 2 статті 122 та частиною 1 статті 126 КУпАП, а також серії ЕНА № 1594914 від 06 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 , згідно якої встановлено, що особу притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, зокрема, водій керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, тобто вчинення ним порушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у пункті 52 рішення ЄСПЛ від 05 лютого 2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим..

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9,33,245,252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази на підтвердження вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130КУпАП є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.

Досліджені та оцінені судом докази винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (пункт 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Відповідно до частини 1 статті 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Однак, згідно частини 2 цієї ж статті, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі статтею 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.

Враховуючи особу правопорушника, обставини вчинення правопорушень і їх наслідки, суд вважає необхідним накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130КУпАП увигляді штрафуу розміріоднієї тисячінеоподатковуваних мінімумівдоходів громадянз позбавленнямправа керуваннятранспортними засобамина строкодин рік,що буденеобхідним дляйого виправленнята достатнімдля виконаннязавдань КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя також стягує з його судовий збір у розмірі, визначеному частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 33-35, 36, 38, 40-1, 130 частиною 1, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за номерами 290/429/24 та 290/430/24 , присвоївши № 290/429/24.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на його адміністративне стягнення за частиною 1 статті 130 КУпАП відповідно до статті 36КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф стягнути на рахунок отримувача - ГУК у Житомир обл./Житомир обл./21081300, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA368999980313060149000006001, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно частини 2 статті 308КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок, який перерахувати на рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходівбюджету 22030106.

Постанова суддінабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Романівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.В.Ковальчук