Рішення № 123418822, 25.11.2024, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6421/24

№ 2/183/3107/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року Товариство с обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 6100745 від 04.08.2023 року у розмірі 20750 гривень, та за кредитним договором № 76514999 від 01 серпня 2023 року у розмірі 40000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 04 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , в електронній формі, був укладений договір про споживчий кредит № 6100745, за яким відповідачу на підставі платіжного доручення були перераховані кредитні кошти в сумі 5000,00 гривень, а він в свою чергу, зобов`язався у строк, визначений договором, повинен був повернути зазначену суму й сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Однак, у супереч умов кредитного договору, відповідачем була допущена заборгованість, у розмірі 20750 грн., з яких:

- 5000 грн. тіло кредиту;

- 14800 грн. відсотки за користування кредитом;

- 950 грн. заборгованість за комісією.

Право вимоги за вказаним кредитним договором відчужені до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за договором факторингу № 28112023 від 28 листопада 2023 року.

Крім того, 01 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 76514999, у відповідності до якого позичальнику передано в кредит грошові кошти у розмірі 10000 гривень.

Позивач наполягає на тому, що цей договір укладено у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, згідно Закону України «Про електронну комерцію».

14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до якого позивач набув право вимоги, в тому числі до відповідача у розмірі 40000 гривень, з яких сума заборгованості становить 10000 грн., проценти 30000 гривень.

Зазначену суму заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з відповідача, а також покласти на нього судові витрати.

Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі (а.с. 57).

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання повторно не з`явився, був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши подані докази, з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04 серпня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , в електронній формі, був укладений договір про споживчий кредит № 6100745, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику у строкове платне користування грошові кошти в розмірі 5000,00 гривень. Кредит надається на строк 103 дні, пільговий період складає 13 днів. Загальні витрати позичальника у пільговий період складають 2250 гривень, загальні витрати за кредитом за весь строк кредитування складають 15750 грн. Реальна річна процентна ставка у пільговий період становить 3393940 відсотків річних, за весь строк кредитування 15394 відсотків річних.

Комісія за надання кредиту становить 950 гривень, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти (а.с. 8-13).

Варто звернути увагу, що договір про споживчий кредит, поданий позивачем містить дані про його підписання ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, в той час, як додатки до договору, а саме заява про видачу кредиту, графік погашення кредиту та паспорт споживчого кредиту не містять даних про їх підписання у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 14,15).

Позивач наполягає на тому, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за вищевказаним договором не виконував, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість у розмірі 20750 гривень грн., з яких:

- 5000,00 грн. тіло кредиту;

- 14800 грн. відсотки за користування кредитом;

- 950,00 грн. комісійна винагорода.

У якості єдиного доказу на підтвердження розміру заборгованості заявленої до стягнення, позивачем надано розрахунок, проведений ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» за період з 28.11.2023 року по 30.04.2024 року, вже після закінчення строку дії договору, в якому повністю відсутня будь-яка інформація стосовно порядку нарахування суми заборгованості, періоду утворення заборгованості, відсоткової ставки тощо (а.с. 20).

28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28112023, у відповідності до умов якого фактор відступив клієнту права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором (а.с. 16-18).

Однак, серед наданих позивачем документів, не вбачається жодного який би свідчив про перехід права вимоги до ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» саме за кредитним договором відповідача, оскільки поданий договір містить прочерки в загальній сумі прав вимоги, а до договору не надано доказів сплати клієнтом ціни продажу.

До правовідносин, що виникли між сторонами за цим договором суд вважає за необхідне застосовувати наступні норми права.

Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 610, 629 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням вимог, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Суд, беручи до уваги позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/564/18, звертає увагу на те, що доказами які підтверджують наявність заборгованості та підтверджують її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Виписка по рахунку може бути належним доказом наведених у позові обставин, яка досліджується судом у сукупності з іншими доказами.

Представником позивача на підтвердження позовних вимог до позову додано лише розрахунки заборгованості за кредитним договором № 6100745 від 04.08.2023 року, виконані станом на 30.04.2024 року, без виписки про рух коштів по рахунку, тобто жодних доказів, які б свідчили про розмір заборгованості допущеної позичальником станом на момент закінчення дії кредитного договору, а також про додержання кредитором порядку нарахування відсотків за користування кредитними коштами, встановленими договором й узгоджених позивачем.

Крім того, позивачем не надано жодного підтвердження про перерахування коштів боржнику кредитором на рахунок, визначений договором.

Сам по собі наданий розрахунок заборгованості, який виконувався працівником позивача, не може слугувати доказом виникнення та існування між первісним кредитором та відповідачем кредитних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, правонаступництва).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, у договорі факторингу № 28112023 від 28 листопада 2023 року вказано, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти і передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Реєстр вимог означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором. Однак серед матеріалів справи зазначений реєстр відсутній, а відтак встановити підстави, з яких у ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» виникло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором не є можливим.

Далі, суду надано копію договору позики на умовах повернення позики в кінці строку позики № 76514999 від 01.08.2023 року, у відповідності до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося передати ОСОБА_1 позику у розмірі 10000 гривень. Строк дії позики 30 днів, процентна ставка становить 2,5% (а.с. 27-30).

Ще до укладення зазначеного кредитного договору, а саме 14 червня 2021 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «1Безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу, у відповідності до якого фактор, тобто позивач по справі, зобов`язується передати в розпорядження Клієнта грошові кошти, а останній відступає факторові право вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників (а.с. 31-32).

До цього договору позивачем надано декілька додаткових угод, які не містять ідентифікуючих даних щодо ціни продажу та реєстрів боржників, а також витяг з реєстру боржників, сформований 17.05.2024 року представником позивача, який містить дані відповідача та суму заборгованості за кредитним договором № 76514999 (а.с. 36).

На підтвердження заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунок заборгованості ОСОБА_1 в період з 25.01.2024 року по 30.04.2024 року у розмірі 40000 гривень, яка складається з суми основного боргу у розмірі 10000 гривень та процентів у розмірі 30000 гривень (а.с. 37).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм електронним підписом.

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги і в цій частині не підлягають задоволенню.

Позивачем не доведено набуття права вимоги до відповідача за кредитним договором № 76514999 від 01.08.2023 року, а також, наданий представником позивача розрахунок заборгованості за кредитним договором не підтверджений жодними первинними документами, що оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Збирати такі докази з власної ініціативи суд не має права з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та верховенства права.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76-82, 89, 141, 212, 263, 265, 274, 280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 001032;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сорока О.В.