Рішення № 123414286, 19.11.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 947/22921/23

Провадження № 2/686/4272/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Козак О.В.,

при секретарі - Кошельник Ю.С.,

за участі: позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Районна адміністрація по Заводському районі Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Районна адміністрація по Заводському районі Запорізької міської ради про позбавлення батьківських прав. В обгрунтування своїх позовних позивач вказала, що 07.12.2018 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_4 . Після народження сина відповідач почав вести той спосіб життя, який не поєднується з наявністю малолітнього сина в сім`ї, не виявляв ніякої зацікавленості до сина, не цікавився його станом здоров`я, не допомагав їй у піклуванні за сином, ігнорував навіть загальні потреби сина. Вищезазначене призводило до систематичних сварок та скандалів. Негативне ставлення до своїх батьківських обов`язків та негативне ставлення до неї стало підґрунтям для розірвання шлюбу, яке було оформлено рішенням Київського районного суду м.Харкова від 01.09.2020 у справі №953/8316/20.

Ще до розірвання шлюбу, Відповідач покинув сім`ю та почав проживати окремо від неї та їхнього сина, не допомагав їй в утриманні сина, не здійснював його виховання, не брав участь у його житті, не цікавився ані фізичним, ані духовним здоров`ям, не супроводжував його розвиток. Відповідач фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації вона прийняла рішення переїхати з сином на постійне місце проживання до міста Запоріжжя. Син має проблеми зі здоров`ям, він перебуває на диспансерному обліку та має статус дитини, яка потребує домашнього догляду. Зазначене підтверджується довідкою №63/15 від 12.04.2022.

Протягом березня-квітня 2023 року виникла нагальна потреба у наданні сину амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги та лікуванні. Вчинення зазначених дій можливе лише за згодою обох батьків дитини. Тому вона завчасно звернулась до Відповідача із проханням надати такий дозвіл. Проте, Відповідач відмовив. Через це вона була вимушена звернутись до органу опіки та піклування районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради, де отримала Розпорядження голови цієї адміністрації №79р від 12.04.2023, яким їй була надана згода на проведення вищевикладених дій медичного характеру у відношенні її сина ОСОБА_4 .

Тобто, Відповідачем умисно допускалась бездіяльність, спрямована на завдання шкоди здоров`ю їх дитини.

Також потрібно зазначити, що їх син свого часу не мав зареєстрованого місця проживання. На реєстрацію місця проживання неповнолітньої дитини також потрібен був дозвіл Відповідача. Вона неодноразово зверталась до Відповідача із проханням надати такий дозвіл, проте Відповідач постійно відмовляв, зазначаючи, що це її проблеми, а не його. Зареєструвати місце проживання сина разом с собою вона змогла лише після того, як дізналась про розірвання шлюбу, тобто через 1 рік після цього розірвання.

Крім того, Відповідач наразі проходить військову службу у Збройних Силах України та має статус учасника бойових дій. Зазначений статус може дати визначені законодавством соціальні пільги та гарантії. Вона неодноразово зверталась до Відповідача із проханням надати копію його посвідчення учасника бойових дій. зазначаючи, що це потрібно в інтересах їхньої спільної дитини. Проте, в цьому проханні було відмовлено.

Поряд із цим, зважаючи на ракетні обстріли країни з боку російської федерації, у періоди збільшення інтенсивності таких обстрілів, вона приймала особисте рішення щодо виїзду разом із сином за кордон для гарантування його безпеки. Однак, за вимогами законодавства України, для виїзду разом з дитиною за кордон їй також потрібен дозвіл колишнього чоловіка. Позивачка неодноразово зверталась до нього із проханням надати такий дозвіл, однак він відмовляв їй. Зазначене також свідчить про байдуже ставлення до життя та безпеки їхнього спільного сина.

Вищенаведені обставини підтверджуються численними власноручно написаними заявами родичів, сусідів, друзів тощо, а також скріншотами переписки між ними.

Таким чином, ставлення Відповідача, вчинювані ним дії та допущена ним бездіяльність призводять до завдання шкоди інтересам його сина - ОСОБА_4 , свідчать про його байдужість до життя, здоров`я та безпеки дитими, а його фактична поведінка має всі ознаки ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків. А тому позбавлення Відповідача батьківських прав у відношенні ОСОБА_4 є необхідною та виваженою мірою для збереження найкращих інтересів дитини.

З врахуванням наведеного, позивач просить:позбавити батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з ОСОБА_3 судові витрати по справі на її користь.

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 04.03.2024р. справу № 947/22921/23 передано за підсудністю до Черкаського районного суду Черкаської області.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 10.04.2024р. справу № 947/22921/23 передано за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач позовні вимоги визнає в інтересах дитини, враховуючи, що є інший чоловік, який виявляє турботу про дитину. Відповідач самоусунувся від виховання дитини, перешкод для спілкування з боку матері не було.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилась, подала до суду висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі з 07.12.2018р., який було розірвано рішенням Київського районного суду м.Харкова від 01.09.2020 у справі №953/8316/20.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ..

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на диспансерному обліку та має потребу у домашньому догляді, щопідтверджується: довідкою КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" №63/15 від 12.04.2022 та листом від 22.03.2024р.

Через відсутність згоди батька ОСОБА_3 , розпорядженням голови районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради №79р від 12.04.2023, ОСОБА_1 була надана згода на проведення психіатричного огляду, надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги і лікування її малолітнього сина ОСОБА_4 , без згоди батька ОСОБА_3 .

Також згідно переписки позивача та відповідача, останній відмовив позивачці у наданні згоди на прописку дитини, надання копії посвідчення УБД для отримання пільг для дитини, та згоди на виїзд за кордон.

Згідно письмових пояснень вихователя групи №2 ясла-садочку №38 у м.Сєвєродонецьку ОСОБА_5 від 29.03.2023р., вона засвідчує, що за весь період відвідування дитячого садка, батька ОСОБА_6 вона не бачила, участі у вихованні він не приймав, дитиною не опікувався.

Також згідно письмових пояснень: сусідів ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вони жодного разу не бачили батька ОСОБА_9 ; родичів ОСОБА_1 - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , що після переїзду ОСОБА_1 з сином до м.Сєверодонецька, рідного батька ОСОБА_4 вони не бачили, він не цікавився та не опікувався дитиною.

Орган опіки та піклування районна адміністрація по Заводському району Запорізької міської ради надав висновок №1962/01-22/18.01-1307 від 19.09.2024 року про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 ; рішеннями Київського районного суду м.Харкова від 01.09.2020 у справі №953/8316/20; розпорядженням голови районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради №79р від 12.04.2023; копією переписки позивача та відповідача; довідкою КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №2" №63/15 від 12.04.2022 та листом від 22.03.2024р.; висновком Органу опіки та піклування районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради надав висновок №1962/01-22/18.01-1307 від 19.09.2024 року.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов`язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовки її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є крайньою мірою сімейно правового характеру, вона застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей. По змісту Закону ухилення повинно бути навмисним, коли особа повністю розуміє наслідки своєї винної поведінки.

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Враховуючи вищенаведене, дослідженні в судовому засіданні докази, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради №1962/01-22/18.01-1307 від 19.09.2024 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки він є достатньо обґрунтованим.

Зважаючи на зазначене, визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, який маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов`язки, навмисно ухилився від їх виконання у відношенні свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та слід позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1073,60 грн..

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.19,150,164,165 СК України, ст.ст.2,4,12,13,76,81,141,258,259,263-265 ЦПК України, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрованого: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , жительки: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн..

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_3 , жителька: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_2 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Районна адміністрація по Заводському району Запорізької міської ради (адреса: 69067, м.Запоріжжя, вул.Мирослава Симчича, 56).

Дата складання повного тексту рішення суду - 29.11.2024р.

Суддя: