Ухвала суду № 123411302, 28.11.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1711/24

Номер провадження 6/585/125/24

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря - Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою, в якій просить: розстрочити виконання рішення від 23 травня 2024 року Роменського міськрайонного суду Сумської області про стягнення з неї, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь АТ Акцент-Банк заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2021 року у розмірі 19669 грн. 32 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень), загалом 22697 (двадцять дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень 32 копійки у розмірі 20 відсотків відрахувань із заробітної плати, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щомісяця. Свої вимоги мотивує тим, що 23 травня 2024 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, розглянувши у спрощеному провадженні, без виклику сторін у судове засідання, враховуючи, що відповідач не надав суду заперечень, щодо незгоди із наданим кредитом та розміром нарахованої заборгованості по кредиту, доказів про відсутність заборгованості у розмірі вказаному в розрахунку, суду не надано, вирішив позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до неї ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити. Стягнути з неї ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства Акцент-Банк заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2021 року у розмірі 19669 грн. 32 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки). Стягнути з мене, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь АТ Акцент-Банк витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. З урахуванням того, що вона 25 лютого 2022 року терміново виїхала з села Гаврилівка, Роменського району Сумської області до міста Львова і дотепер проживає по АДРЕСА_1 і працює продавцем в мережі магазинів Рукавичка поряд з місцем проживання по АДРЕСА_2 , вона не отримувала ні ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області про відкриття провадження у справі, ні свій примірник позовної заяви з доданими до неї доказами (додатками). Таким чином вона ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про подання позову ОСОБА_2 , який діє в інтересах АТ Акцент-Банк до неї, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з якою вона не погоджується, проте, процесуальні строки для її оскарження пропущені з вищенаведених причин. Крім того, вона мешкає в орендованій квартирі, отримує мінімальну заробітну плату і не має можливості добровільно виконати рішення суду та сплатити одним платежем спірну заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.02.2021 року у розмірі 19669 грн. 32 коп. та витрати Акціонерного товариства Акцент-Банк по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн., а також виконавчий збір 10% від суми заборгованості, у разі подання стягувачем заяви про стягнення з неї заборгованості в примусовому порядку. У неї відсутнє майно за рахунок продажу якого, вона змогла б погасити заборгованість, має одну єдину розрахункову банківську картку для отримання заробітної плати. В одночас, статтею 48 Закону України Про виконаче провадження передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову, яку вона не отримувала і про її винесення її не повідомлено, що порушує її права, як сторони виконавчого провадження. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Проте, згідно статті 68 Закону України Про виконавче провадження 1. Стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. 2. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Крім того, за статтею 69 Закону України Про виконавче провадження, відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, 1. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. Статтею 70 Закону України Про виконавче провадження визначено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановлено 1. Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 2. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Крім того, за частиною 1 статті 435 Цивільного процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи замінити спосіб або порядок його виконання.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день і час розгляду справи повідомлені, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляд справи до суду не надійшло. Заявниця надала суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської обл. від 23.05.2024 року позовні вимоги ОСОБА_2 , який діє в інтересах АТ «Акцент Банк», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Акціонерного товариства Акцент-Банк заборгованість за кредитним договором № б/н від 22.02.2021 року у розмірі 19669 грн. 32 коп. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки). Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь АТ Акцент-Банк витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. (а.с.125-129).

З Договору оренди вбачається, що ОСОБА_1 є орендарем квартири в АДРЕСА_1 , площею 66 кв.м., яку орендує у орендодавця ОСОБА_3 . Орендна плата за об`єкт становить 17000,00 грн. Об`єкт оренди передано в оренду для проживання п`яти осіб, термін оренди 36 місяців. Договір оренди вступив в силу 01.07.2022 року (а.с.139-140).

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування наданих Пенсійним фондом України ОСОБА_1 отримує дохід з 2005 року та в 2023 році її дохід склав 37268,64 грн. в 2024 році її дохід становив 181987,07 грн. (а.с.141-143).

Статтею 13Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ч.1 ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.435 ЦПК Україниза заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, розстрочка це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Згідно з ч. 5ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

При цьому розстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Так, в обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду заявник зазначила, що мешкає в орендованій квартирі та отримує мінімальну заробітну плату і не має можливості добровільно виконати рішення суду.

У пункті 10постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003№ 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконачого провадження»роз`яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435ЦПК України і ст.33Закону України«Про виконавчепровадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Згідно з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст.76-83ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи та надані заявницею суду докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Таке переконання суду склалося внаслідок того, що при зверненні до суду, заявниця не визначила яким чином вона вважає правильним розстрочити виплату стягнених судом коштів, тобто не вказала суми періодичного платежу та не визначила термін, протягом якого будуть проводитися виплати на погашення заборгованості. Формулювання вказане заявницею: 20 відсотків відрахувань із заробітної плати, що залишається після утримання платків та зборів щомісячно, суд не може взяти до уваги як правильний розмір, оскільки не відомо про яку саме суму виплат йде мова, і у випадку якщо розмір таких відрахувань буде менше 1639 грн., така розстрочка не може бути застосована судом, так як виплати триватимуть значно більше 12 місяців з часу винесення рішення.

Виходячи з засад змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд не вбачає можливості самостійно формулювати зміст резолютивної частини такого рішення, тим більше самостійно визначати строк на який слід розстрочити сплату боргу та суми щомісячних виплат.

Також дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що обставини на які посилається заявниця ОСОБА_1 , не можна розцінювати як такі, що є особливими або винятковими, та відповідно до приписів ст.435 ЦПК Україниунеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення.

Також, суд звертає увагу, що з довідки Пенсійного фонду України вбачається, що заявниця за 2024 рік отримала дохід в сумі 181987,07 грн., що спростовує її твердження про низький рівень доходу та отримання мінімальної заробітної плати. Крім цього заявницею суду не було надано доказів відсутності іншого доходу, зокрема орендної плати чи інш.

При цьому суд вважає, що матеріальний стан не оцінюється виключно поточними доходами чи витратами, оскільки до характеристики матеріального стану належать також наявність у заявника на праві власності нерухомого та цінного рухомого майна, за рахунок якого можна виконати рішення суду, банківських заощаджень тощо.

З урахуванням викладених обставин суд доходить висновку, що заявниця не довела наявність виняткових обставин, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи роблять його виконання неможливим, а відтак відсутні підстави для розстрочення виконання рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23.05.2024 року.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що заява не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 76, 81, 83, 89, ст. 258-261, 263-265, 354, 435 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду -відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О. Шульга