Ухвала суду № 123397547, 29.11.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 308/10753/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2024 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.02.2021 у справі № 308/10753/16-ц (суддя Лемак О.В.) позов ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, до стягнення солідарно з відповідачів присуджено суму заборгованості за договором про іпотечний кредит №21/22-07 від 30.05.2007 в розмірі 6483,10 дол. США.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.12.2022 у даній справі (суддя Лемак О.В.) заочне рішення скасовано, справу призначено за правилами загального позовного провадження.

02 жовтня 2024 року від адвоката Ракущинця А.А. до суду надійшла заява про передачу справи за підсудністю, згідно з якою просить суд передати дану справу для продовження розгляду до справи Господарського суду Закарпатської області № 907/767/23 у зв`язку з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .

У зв`язку з відрахуванням головуючої судді Лемак О.В. зі штату суду з огляду на подання заяви про відставку (наказ Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2024 № 37/02-06) головуючим суддею з розгляду даної справи за наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено Світлик О.М.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_4 про передачу справи за підсудністю, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

30 травня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було укладено договір про іпотечний кредит №21/22-07, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 28500,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків не пізніше 29 травня 2027 року.

17.12.2012 між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) та публічним акціонерним товариством «Альфа Банк» (новий кредитор) було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Альфа Банк» набуло всіх прав вимоги по відступленим кредитним договорам включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій, в тому числі і за іпотечним договором від 30.05.2007 № 21/22-07.

Провадження у цивільній справі відкрито за позовною заявою ПАТ «Альфа-Банк».

Разом з тим, 12 серпня 2022 року Загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» ухвалено рішення про зміну юридичного найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до змісту ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Право юридичної особи на найменування охоплює також правомочність щодо його зміни, з якою пов`язані важливі правові наслідки.

З огляду на викладене, позивачем на сьогодні у даній складі є АТ «Сенс Банк».

Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно доПодаткового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

За змістом ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених участині другійцієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Системний аналіз положень законодавства про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.11.2023 відкрито провадження у справі № 907/767/23 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , де кредитор - АТ «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ - 23494714, 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100,

Тобто на спірні правовідносини розповсюджується дія ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, а спір належить до юрисдикції господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За приписами ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 у частині другій та третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21 квітня 2019 року, передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу № 2597-VIII, а до цього статтею 23 Закону № 2343-XII, та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство.

Таким чином, виходячи із правових висновків Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що з моменту порушення провадження у справі про неплатоспроможність відповідач ОСОБА_1 перебуває в особливому правовому режимі, тобто внаслідок змін у правовому статусі відповідача справа належить до виключної підсудності іншого суду господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. При цьому вимогами ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про передачу даної справи за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області.

Згідно зі ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 19, 31, 32, 260, 353-355 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,

В С Т А Н О В И В:

Цивільну справу № 308/10753/16-ц за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах провадження у справі № 907/767/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча О.М. Світлик