Ухвала суду № 123388031, 29.11.2024, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1151/24

Провадження № 2/353/514/24

У Х В А Л А

29 листопада 2024 рокум.Тлумач

Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,-

в с т а н о в и в :

28.11.2024 року адвокат Працевитий Г.О., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, в порушення вищевказаної норми, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: у позовній заяві відсутній чіткий зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача, з зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду з даним позовом представник позивача до позовної заяви, в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, не додав документ про сплату судового збору, водночас зазначив про звільнення від його сплати на підставі ст. 22 Закону України Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Відтак позивач, вважаючи себе споживачем, у позовній заяві не зазначив про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Однак як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним кредитного договору № 1274-9822 від 29.09.2023 року з тих підстав, що позивачем цей договір не укладався, а тому будь-які відносини за цим договором не виникли. З врахуванням такої думки позивача, він не став споживачем в розумрінні Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі зазначеного, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки позивач не навів підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а позиція представника позивача є суб`єктивним баченням та трактуванням Закону з метою ухилення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Таким чином Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Позивач не звільнений від сплати судового збору за позовними вимогами немайнового характеру, оскільки вони не відносяться до вимог, пов`язаних з захистом прав споживачів, та позивач в даному випадку не є споживачем у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином вимоги позивача за своєю природою є цивільно-правовими та не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

За поданнядо судупозовної заявимайнового характеру,як поданафізичною особоюсплачується судовийзбір урозмірі 1відсоток цінипозову,але неменше 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібта небільше 5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що визначенопідпунктом 1пункту 1частини 2ст.4Закону України«Про судовийзбір».Також уданому випадкупозовна заяваподана в в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», а тому для пониження відповідного розміру ставки судового збору застосовується коефіцієнт 0,8 (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, виходячи з наведеного вище, а також з норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», позивач за подання до суду даної позовної заяви має сплатити суму судового збору в розмірі 968,96 грн. на р/р Тлумацького районного суду Івано-Франківської області UA608999980313141206000009572, одержувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тлумач/22030101, ЄДРПОУ одержувача 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів бюджету 22030101.

Однак позивач та його представник, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не додали документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а правова норма, на яку вони посилаються як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору, не стосується цієї категорії справ.

Відтак приходжу до висновку про необхідність усунення позивачем недоліків, які має позовна заява, а саме: позивачу необхідно додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином позовна заява не відповідає вимогам передбаченим цивільно процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху з наданням позивачу та його представнику строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«УКР КРЕДИТФІНАНС» прозахист правспоживачів тавизнання недійснимкредитного договору- залишити без руху.

Надати позивачу та його представнику, з часу вручення копії ухвали, десятиденний строк, для усунення недоліків.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА