Рішення № 123370656, 26.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Справа № 160/27840/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О. за участі секретаря судового засіданняВолок А.О. за участі: представника позивача представника відповідача Гусак Ю.В., Болтушекно А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

18 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» в особі представника Гусак Юлії Вікторівни, через систему "Електронний Суд" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниціз вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А», код ЄДРПОУ 44005631) про коригування митної вартості товарів від 13.08.2024 р. №UA500500/2024/000416/1;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-«А» код ЄДРПОУ 44005631) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2024 р. №UA500500/2024/000851.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" з метою митного оформлення товарів подало до Одеської митниці електронну митну декларацію № 24UA500500027909U1 від 12.08.2024, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), коносамент, транспортні перевізні документи та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

05.11.2024 через систему "Електронний Суд" відповідачем надано до суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити та зазначив, що під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

Ухвалою суду від 06.11.2024 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

07.11.2024 через систему "Електронний Суд" до суду представником позивача подано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві та зазначив, що відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування. Також зазначає, що для митного оформлення позивачем були подані всі запитувані документи, а також додатково надано інші документи, що підтверджують митну вартість.

11.11.2024 через систему "Електронний Суд" представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти тверджень позивача та просив відмовити в позові. Крім того, зазначив, що твердження Позивача не відповідає дійсності та є безпідставним, так як Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000416/1 від 13.08.2024 складено посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України; щодо своєї форми - Рішення повністю відповідає Наказу №598 від 24.05.2012 Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», в графі 33 Рішення детально розписані фактичні обставини справи, наведено належні пояснення щодо розбіжностей в наданих ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» до митного оформлення документах.

В судовому засіданні 26.11.2024 представник позивача вимоги позову підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи наведені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на доводи наведені у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" та компанією Donggual Sunmol Battery Co.Ltd (Китай) укладено контракт №3402-DS/CN на поставку продукції, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставити Покупцю товар під торгівельною маркою, право на використання якої належить Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті.

Згідно п. 2.1., 2.2. контракту №3402-DS/CN найменування, кількість та ціна товару, який постачається за цим контрактом, зазначаються у специфікаціях до цього контракту, які підписуються обома Сторонами на кожну поставку товару та є невід`ємною частиною цього контракту. Зміна ціни товару після підписання обома Сторонами відповідної специфікації можлива лише за взаємною згодою обох Сторін.

Загальна остаточна сума цього контракту дорівнює загальній ціні товару згідно з усіма специфікаціями, які будуть підписані Сторонами протягом строку дії цього контракту. Вартість одиниці товару зазначається у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами.

Відповідно до п.2.3. контракту №3402-DS/CN ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Guangdong, Китай, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати, у редакції 2010 р. (надалі «Правила Інкотермс - 2010р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Пунктами 3.1, 3.1.1 контракту визначено, що якщо у специфікації до цього контракту не зазначені інші умови, оплата товару за цим контрактом здійснюється Покупцем в ДОЛАРАХ США (код валюти 840) у формі банківського переказу на рахунок Продавця у наступному порядку: 100% від суми, зазначеної в Специфікації до даного контракту, Покупець сплачує протягом 7 (семи) календарних днів від дати митного оформлення товару в Україні.

До вказаного контракту сторонами погоджено специфікацію №44 від 18.05.2024 на поставку товару:

- Батарейки AA R06 у ПВХ плівці по 4 шт. - 147600 наб.;

- Батарейки AAA R03 у ПВХ плівці по 4 шт. - 121500 наб.;

- Батарейки лужні AA LR06 у блістері по 6 шт. - 19584 наб.;

- Батарейки лужні AAA LR03 у блістері 6 шт. - 61200 наб.;

- Батарейка лужна AA LR06 у блістері 1 шт. - 32400 шт.;

- Батарейка лужна AAA LR03 у блістері 1 шт. 76800 шт.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію №24UA500500027909U1 від 12.08.2024 з наданими на підтвердження митної вартості товару документами:

-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності №3402-DS/CN від 31.12.2019;

-специфікація №44 від 18.05.2024;

-рахунок-фактура (інвойс) №2024SM0034 від 18.05.2024;

-автотранспортна накладна №7162 від 06.08.2024;

-рахунок №2491 від 12.08.2024;

-рахунок №2492 від 12.08.2024;

-заява про страхування на окреме перевезення вантажу №19493 від 02.07.2024

Додатково разом з митною декларацією надавалися наступні документи:

- пакувальний лист №2024SM0034 від 18.05.2024;

- декларація про походження товару №2024SM0034 від 18.05.2024;

- сертифікат якості б/н від 18.05.2024.

У митій декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товару виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару повідомленням, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення.

У відповідь на повідомлення Одеської митниці, позивач листом від 12.08.2024 №1208-2 надав пояснення щодо зауважень, які виникли до поданих документів, а також:

- копію прайс-листа б/н від 05.09.2023;

- копію митної декларації країни відправлення №531620240161132802 від 18.05.2024;

- копію договору на організацію перевезень автомобільним транспортом між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та ТОВ «ФОРСТРАНС Україна» №1508-58/21FTU від 15.08.2021;

- копію договору перевезення вантажу № ft 010123 від 01.01.2023 між ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, Позивач протягом 80 днів з дня випуску Товару надав Відповідачу разом із заявою вих. №М-2024-8544/2 від 25.09.2024:

- копію виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 13.09.2024);

- копію swift від 16.08.2024, що підтверджує оплату товару;

- експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-991/4 від 18.09.2024;

- копію митної декларації країни відправлення №531620240161132802 від 18.05.2024;

- прайс-лист виробника товару б/н від 05.09.2023 (копія);

- банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення №574776, №574785 від 29.08.2024;

- акти надання послуг №2461, №2462 від 12.08.2024 від ТОВ "ФЕЙРЛОДЖІКС" до Договору транспортного експедирування № 88186 від 09.04.2019 (копії);

- копію платіжного поручення в іноземній валюті №3500 від 15.08.2024.

Проте, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000416/1 від 13.08.2024, яким до товарів застосовано резервний метод визначення митної вартості. В результаті коригування сума переплати митних платежів склала 373991,35 грн.

Обставини прийняття вказаного рішення:

1) відповідно до умов п.п.5.2 та 5.5 зовнішньоекономічного контракту від 27.12.2019 №3024-CZ/CN-1, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в CMR від 06.08.2024 №7162 зазначено, що перевізником є «PE STARCHEUS NADIIA», але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.08.2024 №2491 та від 12.08.2024, №2492, видані ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС»;

3) згідно з умовами п 2.3 зовнішньоекономічного контракту від 31.12.2019 №3402-DS/CN Продавець зобов`язаний передати з товаром Покупцю засвідчену ним копію митної декларації країни відправника, однак до митного оформлення вона не надавалася;

4) згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ №19493 від 02.07.2024 не відповідає вищезазначеним умовам.

Також відповідачем було складено Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/000851.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України №689 від 11.09.2015 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (пункт 8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що 31.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" та компанією Donggual Sunmol Battery Co.Ltd (Китай) укладено контракт №3402-DS/CN на поставку продукції, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується на умовах, визначених у цьому контракті, виготовити та поставити Покупцю товар під торгівельною маркою, право на використання якої належить Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах, визначених у цьому контракті.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем було подано відповідачу митну декларацію №24UA500500027909U1 від 12.08.2024 з наданими на підтвердження митної вартості товару документами:

-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності №3402-DS/CN від 31.12.2019;

-специфікація №44 від 18.05.2024;

-рахунок-фактура (інвойс) №2024SM0034 від 18.05.2024;

-автотранспортна накладна №7162 від 06.08.2024;

-рахунок №2491 від 12.08.2024;

-рахунок №2492 від 12.08.2024;

-заява про страхування на окреме перевезення вантажу №19493 від 02.07.2024

- пакувальний лист №2024SM0034 від 18.05.2024;

- декларація про походження товару №2024SM0034 від 18.05.2024;

- сертифікат якості б/н від 18.05.2024.

Щодо зауважень відповідача стосовно ненадання позивачем копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас у відповідь на повідомлення митного органу Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", листом від 12.08.2024 №1208-2 надано: копію прайс-листа б/н від 05.09.2023; копію митної декларації країни відправлення №531620240161132802 від 18.05.2024; копію договору на організацію перевезень автомобільним транспортом між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та ТОВ «ФОРСТРАНС Україна» №1508-58/21FTU від 15.08.2021; копію договору перевезення вантажу № ft 010123 від 01.01.2023 між ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 .

Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про надання копії митної декларації країни відправлення.

Верховний Суд в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

За встановлених обставин справи та норм матеріального права, суд зробив висновок, що зазначені відповідачем підстави для проведення коригування заявленої митної вартості товарів жодним чином не перешкоджали митному органу перевірити митну вартість імпортованого товару на підставі наданих позивачем документів.

Щодо твердження відповідача, проте що відповідно до умов п.п.5.2 та 5.5 зовнішньоекономічного контракту від 27.12.2019 №3024-CZ/CN-1, задекларований товар повинен бути упакований і маркований та відповідно до пп.в) п.1 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару суд зазначає наступне.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що витрати на упаковку товару стають складовою митної вартості лише тоді, коли вони не включалися до ціни товару і були понесені покупцем.

Проте пунктом 2.3. контракту №3402-DS/CN визначено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB Guangdong, Китай, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати, у редакції 2010 р. (надалі «Правила Інкотермс - 2010р.») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Таким чином, зазначення у контракті про те, що вартість упаковки/пакування/маркування входить до ціни товару є достатнім доказом включення вартості упаковки/пакування/маркування до митної вартості товару як її складової.

Судом враховується висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17: «Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару - вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив з огляду на те, що відповідно до умов Контракту пакування товару здійснюється за рахунок продавця, а вартість упаковки входить до ціни товару».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.03.2018 у справі № 815/3142/17, в якому зазначено: «у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару».

Отже твердження відповідача про те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень була відсутність у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) інформації щодо вартості упаковки та пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням як складової частини митної вартості товарів, є необґрунтованими.

Стосовно того, що відмітки в CMR від 06.08.2024 №7162 вказують на те, що перевізником є «PE STARCHEUS NADIIA», але рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг від 12.08.2024 №2491 та від 12.08.2024, №2492, видані ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» - суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось листом від 12.08.2024 №1208-2 позивач повідомляв відповідача, що рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг було видано ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС», згідно договору транспортного експедирування № 88190 від 09.04.2019р. Відповідно до п. 2.1.1. експедитор зобов`язаний здійснити підбір перевізників та заключити від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів.

Також до митного оформлення позивачем було надано копію договору на організацію перевезень автомобільним транспортом між ТОВ «ФЕЙРЛОДЖІКС» та ТОВ «ФОРСТРАНС Україна» №1508-58/21FTU від 15.08.2021 та копію договору перевезення вантажу № ft 010123 від 01.01.2023 між ТОВ «ФОРСТРАНС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, положення пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару до кордону України.

Щодо зауважень відповідача стосовно того, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий документ № 19493 від 02.07.2024 не відповідає вищезазначеним умовам, суд зазначає наступне.

Специфікацією №44 від 18.05.2024 до Контракту № 3402-DS/CN від 31.12.2019 передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FОВ-YANTIAH, SHENZHEN, China.

Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 року передбачено, що існують тільки два терміни, пов`язані із страхуванням, це терміни CIF і CIP. Відповідно до них продавець зобов`язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Таким чином, витрати позивача на страхування у розмірі 914,72 грн. підтверджуються заявою на страхування окремого перевезення вантажу №19493 від 02.07.2024 та декларацією митної вартості, згідно якої вищевказана сума витрат на страхування товару включена до митної вартості товару.

Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (сертифікат дилера) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

На підставі встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішенням від 13.08.2024 №UA500500/2024/000416/1 та складено Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000851.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення прийнято відповідачем протиправно, отже є такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 6911,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №496973 від 15.10.2024.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6911,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 143, 243, 246, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (просп. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49031; ІК в ЄДРПОУ 30487219) до Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н,65078; ІК в ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.08.2024 р. № UA500500/2024/000416/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2024 р. №UA500500/2024/000851.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, буд. 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н,65078; ІК в ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (просп. Олександра Поля, буд. 40, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49031; ІК в ЄДРПОУ 30487219) понесені позивачем судові витрати в сумі 6 911,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28 листопада 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков