Ухвала суду № 12335929, 16.09.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2-а-3733/09/1/0170

16.09.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Горошко Н.П. , Іщенко Г.М. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

без участі представників сторін,

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Трещова О.Р. ) від 04.06.09 у справі №2а-3733/09/1/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки " (вул. Промислова, 9,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

доСакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК (вул. Курортна 57,Саки,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96500)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2009 року позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Саки " задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК від 16.02.2009 року № 0000281502/0 на суму 98040,52 гривень.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.2009 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК .

Сторони в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Сакською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 4 лютого 2009 року проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за липень, серпень 2008 року по КРП “ВПВКГ м.Саки”. В результаті перервірки було складено акт від 04.02.2009 року № 138/15-02/03347678.

У звязку з порушенням граничного строку сплати погодженого податкового зобовязання відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000281502/0 від 16 лютого 2009 року на суму 98040,52 гривень (50 % від 196081,02 гривень).

Колегія суддів по суті справи встановила наступне.

Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки” відповідно до податкової декларації № 19582 від 19.08.2008 року визначило податкове зобовязання з податку на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 169263,00 гривень.

Згідно з платіжним дорученням, яке було досліджене судом першої інстанції, Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки” сплатило 01.09.2008 року податок на додану вартість за липень 2008 року в розмірі 169263,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 1267 від 01.09.2008 року з призначенням платежу “ПДВ за липень 2008 року”. На вказаному платіжному документі є відмітка обслуговуючого банку Філії “КРУ ЗАТ КБ “Приватбанк”про проведення платежу.

Таким чином, за липень 2008 року позивачем податкове зобовязання сплачено у повному обсязі.

Однак, відповідно до особового рахунку, сумою сплаченого позивачем податку на додану вартість за липень 2008 року були погашені суми податкового боргу, що виникли в попередніх періодах. Так, згідно з особовим рахунком позивача податковий борг попередніх періодів складав 1026511,25 гривень, який 01.09.2008 року було зменшено на суму 169263,00 гривень, у звязку з чим станом на 01.09.2008 року сума податкового боргу позивача за попередній період склала 964403,56 гривень.

Відповідно до акту перевірки та даних особового рахунку сума узгодженого зобовязання з ПДВ за липень 2008 року в розмірі 169262,00 гривень була погашена іншими платіжними дорученнями, а саме:

-сума у розмірі 8558,93 гривень за платіжним дорученням № 1861 від 17.12.2008 року з призначенням платежу “ПДВ за листопад 2008 року”;

-сума у розмірі 23399,09 гривень за платіжним дорученням № 1884 від 22.12.2008 року з призначенням платежу “ПДВ за листопад 2008 року”;

-сума у розмірі 78144,72 гривень за платіжним дорученням № 1886 від 24.12.2008 року з призначенням платежу “ПДВ за листопад 2008 року”;

-сума у розмірі 6049,67 гривень за платіжним дорученням № 19 від 09.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за грудень 2008 року”;

-сума у розмірі 34006,34 гривень за платіжним дорученням № 31 від 14.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ по адміністративній справі 2-а-429/08 від 24.12.2008 року”;

-сума у розмірі 5833,13 гривень за платіжним дорученням № 32 від 14.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ по адміністративній справі 2-а-429/08 від 24.12.2008 року”;

-сума у розмірі 4713,36 гривень за платіжним дорученням № 54 від 21.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за грудень 2008 року”;

-сума у розмірі 8557,76 гривень за платіжним дорученням № 87 від 26.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за грудень 2008 року”.

Крім того, судом встановлено, що Кримському республіканському підприємству “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки” податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року нараховані узгоджені податкові зобовязання з ПДВ в сумі 26818,00 гривень по терміну сплати 30.08.2008 року.

Згідно з платіжними дорученнями, що були досліджені судом першої інстанції, Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Саки” сплатило суму податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень платіжними дорученнями № 1215 від 20.08.2008 року на суму 20000,00 гривень з призначенням платежу “ПДВ за актом перевірки 1339 від 20.08.2008 року та рішенню 0000582301/0 від 20.08.2008 року” та № 1167 від 08.08.2008 року на суму 10000,00 гривень з призначенням платежу “ПДВ за актом перевірки та рішенню 00002301/0 від 08.08.2008 року”.

Таким чином, сума податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року позивачем сплачена у повному обсязі.

Однак, сума сплаченого позивачем податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року була направлена відповідачем на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах.

Відповідно до акту перевірки та даних особового рахунку суми податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року були погашені іншими платіжними дорученнями, а саме:

-сума у розмірі 894,02 гривень за платіжним дорученням № 87 від 26.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за грудень 2008 року”;

-сума у розмірі 25923,98 гривень за платіжним дорученням №92 від 27.01.2009 року з призначенням платежу “ПДВ за грудень 2008 року”.

Приймаючи до уваги, що відповідачем сума сплаченого позивачем податку на додану вартість за липень 2008 року, сума сплаченого позивачем податкового зобовязання за основним платежем у розмірі 26818,00 гривень за податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року були направлені на погашення сум податкового боргу, що виникли в попередніх періодах, у позивача виник штучний необґрунтований борг з ПДВ за липень 2008 року та за податковим повідомленнямрішенням (форма “Р”) № 0000582301/0 від 20.08.2008 року, у звязку з чим позивачеві за несвоєчасну сплату до бюджету сум податкового зобовязання нараховані штрафні санкції у розмірі 50 % узгодженої суми податкового зобовязання.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 вказаної статті передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Також суд першої інстанції цілком правомірно дійшов висновку, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Крім того, дійсно норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.06.09 у справі №2а-3733/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 вересня 2010 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Н.П.Горошко підпис Г.М. Іщенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко