Рішення № 123357475, 28.11.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6268/24

Провадження № 2/202/3736/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши усудовому засіданнів залісуду м.Дніпро цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Українські фінансовіоперації»,треті особи:приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуОстапенко ЄвгенМихайлович,приватний виконавецьвиконавчого округуДніпропетровської областіКуземченко АндрійСергійович про визнання виконавчого листа нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого листа нотаріусу таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з постанови про відкриття виконавчого провадження позивач дізнався, що на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 28074, що з нього на користь відповідача стягнуто заборгованість у розмірі 13971,55 гривень.

Даний виконавчий напис позивач вважає незаконним та таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне. Так, жодних кредитних договорів з відповідачем позивач не укладав й не має грошових зобов`язань перед ним. При цьому, законодавством не передбачено вчинення виконавчих написів на заборгованість за кредитними договорами. Окрім того, під час вчинення виконавчого напису нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості, відсутні відомості про надання нотаріусу належним чином завірених копії документів на підтвердження безспірності заборгованості. Також позивач вказує, що жодних повідомлень про наявність заборгованості та вимог про її погашення він не отримував. На його думку, виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості.

Враховуючи викладене, позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса, вчинений 05.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем та зареєстрований в реєстрі за № 28074, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на суму 13971,55 гривен; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на правничу (правову) допомогу адвоката в сумі 12000,00 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 року, для розгляду цивільної справи № 202/6268/24, визначено суддю Кіблицьку Д.А.

Ухвалою суддіІндустріального районногосуду м.Дніпропетровська Кіблицької Д.А. від 16 травня 2024 року прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи № 202/6268/24 надійшли в провадження судді Мачуського О.М.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Мачуського О.М. від 18 вересня 2024 року прийнято цивільну справу до спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Мерешко М.Л. в судове засіданні не з`явились, натомість в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі сторони позивача.

Представник відповідача ТОВ «Українські фінансові операції» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надано, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань до суду не подавали.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 05 травня 2021 року зареєстровано в реєстрі за № 28074, виконавчий напис, відповідно до якого звернуто стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованість в розмірі 13971,55 гривень.

За заявою представника ТОВ «Українські фінансові операції», приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. постановою від 09 липня 2021 року відкрив виконавче провадження № 66048297 з примусового виконання даного виконавчого напису.

Постановами приватного виконавця від 08.05.2024 року накладено арешт на кошти боржника, від 23.07.2021 року звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 ..

Згідно зістаттею 18 ЦК України, а також статтями87,88 Закону України «Про нотаріат»вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1 та 2постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України(в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 05.05.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 05 травня 2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно позивач має невиконані зобов`язання перед відповідачем, та чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі та чи не сплив строк давності для вчинення виконавчого напису за вимогами. Також судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів на спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у наявності правовідносин між сторонами, безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.06.2018 року по справі № 826/20084, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.12та ст.81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено без дотримання вимог чинного законодавства України, що регулює вчинення нотаріальних написів.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не було встановлено факту безспірності заборгованості та не отримано всіх передбачених законом для цього підтверджуючих документів, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» про визнання виконавчого листа нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем були понесені витрати на оплату судового збору в загальному розмірі 1816,80 гривень, з яких: за подання позовної заяви 1211,20 гривень; за подання заяви про забезпечення позову 605,60 гривень.

Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 12000,00 гривень, однак, на час розгляду справ, доказів понесення ОСОБА_1 даних витрат, суду не надано.

Відповідно дост.141ЦПК Українисудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,у разізадоволення позовупокладаються на відповідача.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1816,80 гривень.

Керуючись ст.ст.2-13,76-83,141,258,259,263-268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.15,16,18 ЦК України,Законом України «Про нотаріат», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович про визнання виконавчого листа нотаріусу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, що вчинений 05 травня 2021 року та зареєстрований в реєстрі за № 28074, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, заборгованості в загальному розмірі 13971,55 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 313, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1816,80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський