Рішення № 12335555, 01.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2010 р. Справа № 65/242-10

вх. № 7482/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Юрченко І.М. (дов. № 31/10 від 09.06.2010 р.)

відповідача - Воробйова Д.А. (дов. № 524/17 від 08.04.2010 р.)

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, м. Харків

про стягнення 5 101 571,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірня компанія "Газ України" Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", звернувся з позовом про стягнення з відповідача, Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, суму боргу у розмірі 5 101 571,12 грн., де: 4 023 041,43 грн. - основний борг за поставлений природний газ, 389 872,39 грн. - пеня, 499 714,07 грн. – інфляційні нарахування, 188 943,23 грн. - три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки, з відшкодуванням судових витрат. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконаннням відповідачем умов договору.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечує, але зазначає, що борг виник не з його вини та просить суд, з урахуванням уточненого клопотання, про відстрочку виконання рішення до 01.05.2010 р., а також подав уточнене клопотання про звільнення від відповідальності щодо стягнення 389 872,39 грн. – пені, оскільки несвоєчасне виконання зобов’язань сталося за винятковими, не залежними від відповідача, обставинами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва з 12.10.2010 р. по 18.10.2010 р. та з 18.10.2010 р. до 01.11.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

30 січня 2009 року між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації був укладений договір на постачання природного газу за № 06/09-155 БО-31 (Договір), за умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу протягом січня-квітня 2009 року природний газ, а останній зобов’язувався прийняти та оплатити поставлений природний газ.

ДК «Газ України» свої зобов'язання згідно даного договору виконала, передавши відповідачу протягом січня-квітня 2009 року природний газ на загальну суму 8 564 041,43 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу (а.с. 18-27).

Відповідно до вимог п. 6.1 Договору, остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, за поставлений природний газ розрахувався у розмірі 4 541 000,00 грн.

В порядку ч.1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подання позову частково сплатив основну заборгованість за Договором в сумі 50 398,74 грн., надавши в підтвердження оригінал меморіального ордеру № 141638_001 від 15.10.2010 р.; в сумі 120422,71 грн., що підтверджується банківською випискою від 14.10.2010 р.; в сумі 234424,32 грн., що підтверджується оригіналами меморіальних ордерів № 375043_001 від 21.10.2010 р., на суму 6948,87, № 413281_001 від 22.10.2010 р. на суму 1620,90 грн., № 498578_001 від 26.10.2010 р. на суму 6320,82 грн., № 592382_001 від 28.10.2010 р. на суму 2802,60 грн., № 631443_001 від 29.10.2010 р. на суму 45909,68 грн.; всього на суму 234424,32 грн.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 234 424,32 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суму заборгованості за поставлений природний газ в сумі 3788617,11 грн. не погашено, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат за період з березня 2009 р. по березень 2010 р., що становить 499 714,07 грн. та 3% річних, нараховані за період з 11.03.2009 р. по 13.08.2010 р., що складають 188 943,23 грн. обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 258, 549-551 ЦК України та п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач повинен сплатити на користь ДК "Газ України" пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені з 13.02.2010 р. по 13.08.2010 р., що складає 389 872,39 грн., який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про звільнення КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації від відповідальності щодо стягнення 389872,39 грн. пені.

Представник позивача проти клопотання заперечує.

У відповідності з ч. 3 ст. 219 ГК України суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності, якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов’язання.

Матеріали справи не містять доказів таких правопорушень з боку позивача. Тому клопотання відповідача про звільнення КП теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації від відповідальності щодо стягнення 389872,39 грн. пені задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 3 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Судом встановлено, що несвоєчасне виконання зобов’язань сталося за винятковими, не залежними від відповідача, обставинами. Заборгованість за Договором виникла з причини різниці в тарифах на газ, що постачався позивачем та тарифами на теплову енергію, що вироблялася та транспортувалася та постачалася відповідачем бюджетним організаціям, тобто невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам на газ. Борг держави перед підприємством з різниці в тарифах за договорами № 06/09-1409 ТЕ-31 від 23.09.2009р. та № 06/09-155 БО-31 від 30.01.09р. (який є предметом спору) складає 10.241.529,00 грн. Основний прибуток у Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації - це оплата юридичними та фізичними особами послуг з теплопостачання, а станом на 01.09.10 р. загальний борг споживачів перед КПТМ складає більш 20 млн. грн.

Застосування санкцій, у розмірах нарахованих позивачем у позовній заяві, є надмірно великим порівняно зі збитками кредитора.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

З урахуванням майнового стану сторін, добровільного усунення винною стороною порушення та того, що газ, постачання якого було здійснене, призначений для забезпечення потреб населення, яке має значну заборгованість за спожитий природний газ та його транспортування, а розмір пені надмірно перевищує розмір збитків кредитора, тим більше що позивачем не надано доказів настання негативних наслідків від прострочення виконання відповідачем зобов’язання, що свідчить про невідповідність розміру пені наслідкам порушення, у відповідності до статті 233 ГК України і п. 3 статті 83 ГПК України, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 194936,20 грн. пені.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документів, які б підтверджував сплату заборгованості у повному обсязі, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 3788617,11 грн., пені у сумі 194936,20 грн., суми інфляційних процесів у розмірі 499 714,07 грн. та три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 188 943,23 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України відповідач звернувся до суду з клопотанням про надання відстрочки виконання рішення строком до 01 травня 2011 року.

Своє клопотання боржник обґрунтовує тим, що одноразова виплата суми боргу фактично ще більше доведе підприємство до істотного погіршення фінансового стану та зробить неможливим виконання рішення суду, а примусове його виконання лише паралізує роботу підприємства на початку опалювального періоду.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про надання відстрочки виконання рішення, враховуючи викладені відповідачем обставини, які свідчать про неможливість на цей час виконати рішення суду, приймаючи до уваги те, що відповідач заборгованість добровільно частково сплачує, суд вважає за можливе його задовольнити та відстрочити виконання рішення суду строком до 01 травня 2011 року.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає за необхідне витрати по сплаті державного мита у сумі 23353,85 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216,14 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 193, 198, 258, 525, 526, 549-551, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 198, ч. 3 ст. 219, ст.ст.224, 231, 233, ГК України, керуючись ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84, 121 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про звільнення від відповідальності щодо стягнення пені відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж Харківського району Харківської районної державної адміністрації, (62416, Харківська область, Харківський район, смт Пісочин, вул. Крупської, 15, р/р № 260075316 у ВАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 33561415) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденко,1, у тому числі р.№ 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк", м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 3788617,11 грн. - основного боргу, 194936,20 грн. - пені, 499 714,07 грн. – інфляційних, 188 943,23 грн. - три відсотки річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 23353,85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задовольнити.

Надати відстрочку виконання рішення суду до 01 травня 2011 року.

В частині стягнення 234424,32 грн. основної заборгованості провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення підписано 02 листопада 2010 року.