Рішення № 12335428, 17.11.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2010 р. Справа № 16/172/10

За позовом: Приватного підприємства «Трансавто Плюс»(юридична адреса: 02096, м.Київ, вул. Бориспільська,30; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова,4)

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 57230, АДРЕСА_1; поштова адреса: 54042, АДРЕСА_2)

Про: стягнення 13791,00 грн.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Носов О.О. директор

Від відповідача:

В засіданні приймає участь:

Приватне підприємство «Трансавто Плюс»звернулось до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 13791,00 грн. заборгованості.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не зявився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не оспорив. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами за їх відсутністю.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд встановив:

23.01.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізоформ»(далі - Клієнт) та Приватним підприємством «Трансавто-Плюс» (далі - Позивач) було укладено договір транспортного експедирування № 23/1/1 (далі - Договір № 23/1/1).

У зв'язку з вищезазначеним, 12 жовтня 2009 р. між Позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір №12/10/2.

Згідно з предметом Договору № 12/10/2 даний договір встановлює порядок взаємовідносин між Позивачем та Відповідачем при наданні комплексу транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів по Україні, країнам СНД, Європи та Азії.

Позивач виступає від свого імені або від імені Клієнта, з яким укладені відповідні договори або працює по окремим договорам, заявкам. Відповідач здійснює перевезення вантажів від свого імені, як власним транспортом, так і з залученим транспортом третіх осіб.

12.10.2009 між Позивачем та Відповідачем було підписано Заявку № 1 до Договору №12/10/2 від 12.10.2009. Відповідно до вищевказаної заявки Відповідач зобов'язувався перевести з м. Києва до с. Миколаївське, Миколаївської області на виробничий комплекс Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»(м. Миколаїв) (далі - Одержувач вантажу), миючі засоби: Dіvоstаг (2400 кг.); Dгу Тесh 1 (20 л.); VG 10750 Suma Таb D4 Tab (300 таб.) на загальну суму 28 527,05 грн.

Кількість і вартість відправленого вантажу підтверджуються видатковими накладними №5471 від 09.10.2009 р. та № 5506 від 12.10.2009 р..

При прийманні продукції (товару) Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора», яку доставив Відповідач на автомашині № ВЕ 69-85АК за вищевказаними видатковим накладними в порядку централізованих перевезень вантажів, встановлено нестачу Dіvоstаг (1100 кг.) на суму 12 034,00 грн. та Dгу Тесh 1 (17 л.) (артикул VG 1660) на суму 1 757,00 грн., про що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сандора»був складений Акт прийому сировини №216 від 13.10.2009 р..

Факт нестачі засвідчений приймально-здавальним актом, складеним за участі осіб: завідуючого складом МТС ПК №1 ОСОБА_3, водія ОСОБА_4 майстру купажного цеху ОСОБА_5, начальника варти ОСОБА_6

Отже, Одержувачем вантажу виявлена нестача товарів на загальну суму 13791,00 грн..

Заявлену претензію № 12 від 08.04.2010 р. про оплату вартості вантажу, якого не вистачає, відповідач залишив без відповіді.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 2 статті 925 Цивільного кодексу України, позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник (Відповідач) відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Таким чином, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити Приватному підприємству «Трансавто-Плюс»суму невистачаючого вантажу в розмірі 13 791,00 грн..

За таких обставин, позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 57230, АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Трансавто Плюс»(юридична адреса: 02096, м. Київ, вул. Бориспільська,30; код ЄДРПОУ 34182711) 13791,00 грн. заборгованості, 137,91 грн. держмита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д.Фролов