Постанова № 12335274, 10.11.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2010 року <Час проголошення >№ 2а-14042/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Фесенка Д.О.,

представників відповідача Бевза В.І., Дідовій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва податкове повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р. на суму 71315,00 грн.

10.11.10 р. представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва податкове повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р. в частині 56835,00 грн.

Представник позивача зазначив, що оскаржує податкове повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р. в частині лише щодо податкового зобовязання відносно взаємовідносин з компанією нерезидентом LTD»(Ірландія).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що винагорода за право на продаж та розповсюдження програм мобільних телефонів, що сплачувалася ТОВ «Полігон Інтернейшн Україна»на користь LTD»за договором № б/н від 01.03.07 р. не є роялті.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на обставини викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представників відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що 15.09.10 р. працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Полігон Інтернейшн Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.07 по 31.03.10 р., валютного та іншого та іншого законодавства за період з 01.04.07 по 31.03.10 р. за результатами якої складено акт № 688/23-2/33400628 від 15.09.10 р.

В ході перевірки встановлено порушення п.13.1, 13.2 ст. 13 та п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України №470 від 06.05.01 р. «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування».

На підставі акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення № 0004272202/0 від 24.09.10 р.

Судом також встановлено, що між ТОВ «Полігон Інтернейшн Україна»та компанією нерезидентом LTD»(Ірландія) укладено договір № б/н від 01.03.07 р.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що предметом цього договору є надання позивачу права та розповсюдження програм мобільних телефонів по своїм каналам, включно, але не обмежуючись веб-порталами, мобільними порталами, а також традиційними обявами в інформаційних джерелах.

Відповідно до ст.420 ЦК України до обєктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать компютерні програми.

Згідно з ч.1 ст.418 ЦК України право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних обєктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Одним із майнових прав інтелектуальної власності п.2 ч.2 ст.424 ЦК України визначено виключне право субєкта права інтелектуальної власності дозволяти використання обєкта права інтелектуальної власності.

При цьому у ст. 419 ЦК України зазначено, що право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного, а перехід права на обєкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.

Відповідно до акту перевірки № 688/23-2/33400628 від 15.09.10 р. на виконання умов укладеного договору, згідно з наданими до перевірки виписками банку ТОВ «Полігон Інтернейшн Україна»з рахунку № 2600123524002, відкритому в АБ «Київська Русь», перераховані кошти в сумі 27573, 84 дол. США на рахунок LTD»(Ірландія).

Згідно пп. в п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України слід розуміти: роялті, фрахту та доходи від послуг типу «інжиніринг».

Пунктом 1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено «роялті»як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи компютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання обєктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими обєктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий обєкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обовязковим згідно із законодавством України.

Крім того, визначення поняття «роялті» міститься і у Постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності»№1185 від 03.10.2007 р. (роялті це ліцензійний платіж у вигляді сум, які сплачуються періодично, залежно від обсягів виробництва або реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) з використанням обєкта права інтелектуальної власності), у Постанові Правління Національного банку України «Про затвердження Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України»№255 від 18.06.2003 р. (роялті - платежі за використання нематеріальних активів банку (патентів, авторського права, програмних продуктів).

Системний правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у тому випадку, якщо підприємство володіє правом інтелектуальної власності на обєкт інтелектуальної власності, яке засвідчується відповідним чином, та реалізує своє майнове право інтелектуальної власності на такий обєкт інтелектуальної власності шляхом надання користувачу права на використання цього обєкта та при цьому не передбачено умови, які б надавали право користувачу обєкта інтелектуальної власності продавати, передавати або будь-яким іншим чином відчужувати зазначений обєкт, тобто користувач набуває право інтелектуальної власності на обєкт без набуття права власності на нього, то платежі відповідають поняттю «роялті», визначеному п.1.30 ст.1 Закону України «Про оподаткування підприємств».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ «Полігон Інтернейшн Україна».

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «Полігон Інтернейшн Україна»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 15.11.10 р.

Суддя Є.В. Аблов