Постанова № 123352639, 25.11.2024, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/1323/24

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 листопада 2024 року смт Ємільчине

Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №130222 від 16 вересня 2024 року, зі змісту якого вбачається, що:

- 16 вересня 2024 року в смт. Ємільчине, вул. 1 Травня, 133, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volrswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою алкотестера драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5Правил дорожнього руху України.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП, - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Бондар В.А. зазначили, що працівники поліції за відсутності будь-яких законних підстав зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він погодився пройти такий огляд у лікарні, однак біля лікарні з`ясував, що забув свій телефон в автомобілі, тому просив працівників поліції завезти його до автомобіля. Потребу у телефоні ОСОБА_1 пояснив тим, що йому було потрібно вирішити питання з особою, яка перебувала в той час в його транспортному засобі, здійснити телефонний дзвінок адвокату та провести свою відеофіксацію проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому, ОСОБА_1 стверджує, що не відмовлявся пройти огляд і готовий був його пройти пізніше лише за наявності свого телефону.

Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представник зазначили, що надані працівниками поліції відеозаписи складаються з часткових фрагментів, а не безперервного запису, на деяких фрагментах відсутній звук, дата та час. У наданому Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Ємільчинська лікарня» від 16.09.2024, відсутній запис про повідомлення ОСОБА_1 змісту висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, зміст висновку йому не повідомляли. Не надано йому також другий примірник такого висновку. Записи у висновку нерозбірливі, їх неможливо прочитати, неправильно зазначено по батькові. Тобто, факт відмови не зафіксовано у законний спосіб.

Тому, ОСОБА_1 просить суд закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень статті 252 КУпАП, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 245КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно із п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Порядку поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, передбачена відповідальність за ч.1ст.130 КУпАП.

Згідно з диспозицією ч.1ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає, як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5ПДР України, а його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у їх взаємозв`язку, а саме:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР №130222 від 16 вересня 2024 року, відповідно до якого 16 вересня 2024 року о 00 год. 18 хв. в смт. Ємільчине, вул. 1 Травня, 133, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volrswagen Touran, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою алкотестера драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5Правил дорожнього руху України.

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП;

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (від підпису відмовився);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 вересня 2024 року о 00 год. 18 хв., згідно з яким ОСОБА_1 направлявся на огляд у Комунальне некомерційне підприємство «Ємільчинська лікарня». Огляд у мед закладі не проводився, оскільки водій відмовився від його проходження;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.09.2024 (від освідчення ОСОБА_1 відмовився);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим такий огляд не проводився;

- довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП не притягувався, посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- долученими до матеріалів справи відеозаписами із відеореєстратора патрульного автомобіля та нагрудної камери поліцейського, записаними на CD-R диск, з яких вбачається, що 16.09.2024 працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм даного автомобіля, працівниками поліції було встановлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), тому водієві було запропоновано пройти тест на факт вживання алкоголю за допомогою приладу Drager та у медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду на місці та згодом у медичному закладі.

Відтак, судом установлено, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду за допомогою приладу Drager Alkotest та в медичному закладі свідчить про невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.2.5ПДР України.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи щодо безпідставної зупинки транспортного засобу поліцейськими, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VІІІ під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 8Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» на території Житомирської області з 00:00 години до 05:00 години ранку вводиться комендантська година.

Під комендантською годиною слід розуміти заборону перебування у вказаний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Крім того, здійснюється перевірка документів у громадян, а в необхідних випадках проведення особистого огляду, огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажів.

Відповідно до зазначеної норми, працівники поліції мали всі підстави в час дії комендантської години для зупинення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , для перевірки в нього документів. При цьому факт керування транспортним засобом в комендантську годину ОСОБА_1 не заперечує.

Крім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Щодо посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його представника на той факт, що працівники поліції безпідставно запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Як вже зазначалось, відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Зазначеними нормами встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З огляду на викладене, вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського.

Поліцейськими під час спілкування з водієм було встановлено різкий запах алкоголю з порожнини рота, про що зазначено в протоколі та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тому було запропоновано пройти огляд за допомогою Drager Alcotest 6810.

При досліджені судом відеозапису, наявному в справі, вбачається, що ОСОБА_1 пропонується пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Драгер», після чого він відмовляється, а надалі пропонується проїхати до медичного закладу з метою проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відразу ж погодився.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що у лікарні він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а хотів його пройти лише після того, як забере телефон з автомобіля.

Відповідно до відеозаписів, доданих до матеріалів про адміністративне правопорушення, вбачається, що після того, як ОСОБА_1 разом з поліцейськими приїхав до КНП «Ємільчинська лікарня» він неодноразово зазначав, що не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак пройде його пізніше, коли поліцейські довезуть його до автомобіля, щоб забрати телефон, який він там забув.

При цьому, своє прохання ОСОБА_1 у лікарні обгрунтовував тим, що йому потрібно вирішити свої проблеми, зокрема завезти особу, яка сидить в автомобілі, додому. Крім того, ОСОБА_1 турбувався про безпеку цієї людини з огляду на пізній час. ОСОБА_1 неодноразово повторював протягом всієї тривалості розмови у лікарні з поліцейськими та лікарем (близько 40 хвилин), що він «не відмовляється пройти огляд», «пройде його через півгодини, годину», «буде проходити огляд лише після того, як буде його телефон», «пройде огляд, як вирішить свої питання», «пройде огляд, як завезе додому знайому».

Відповідно до відеозаписів лікар тричі запитував ОСОБА_1 : «Ви відмовляєтесь?», «Ви будете проходити медичне освідування?», «Ви проходити будете..?». На що ОСОБА_1 уникає прямої відповіді, вказуючи, що не відмовляється, а пройде огляд пізніше.

Посилання ОСОБА_1 на те, що спочатку він відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, але згодом все ж таки погодився, що зафіксовано на відповідних відеозаписах, є безпідставними, з огляду на те, що з відтвореного судом відеозапису вбачається, що на неодноразову пропозицію і працівника поліції, і лікаря пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, він так і не пройшов його.

Далі працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 , що в разі відмови від проходження огляду буде складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. При цьому, від правопорушника не надійшло жодної заяви, що йому не зрозумілі вимоги працівника поліції.

Вже в подальшому, коли працівником поліції зачитані ОСОБА_1 права, він вимагає завезти його до автомобіля для того, щоб забрати телефон, який йому потрібен для здійснення відеофіксації і дзвінка адвокату.

Тому суд критично відноситься до зазначених у запереченні вимог щодо порушення його права на захист та не зрозумілості його притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 скористатися їх телефонами, привезти з автомобіля його телефон.

Суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як спробу затягнути проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, який відповідно до п. 7 Порядку проводиться в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

При цьому поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала обстановці, а його дії лише вказували на те, що він не бажав проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння та всіляко ухилявся від цього, а тому його дії були правильно розцінені працівниками поліції, як відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Така поведінка ОСОБА_1 свідчить про спробу уникнення відповідальності.

Щодо посилання на безперервність відеозапису, суд зазначає наступне.

Суд вказує, що такі посилання ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки вказані відеозаписи містять фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення, відтак доводи про його не безперервність не впливають на висновки суду.

Надання суду відеозапису з початку та до закінчення несення служби працівниками поліції не вбачається необхідним, так як законодавець регламентує запис скоєння правопорушення, а не запис несення служби.

Зазначені відеозаписи відображають із достатньою повнотою стан водія, його поведінку та те, що співробітники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення діяли згідно до вимог чинного законодавства та у відповідності до процедури проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду.

Доданий до матеріалів справи диск/електронний носій із відеозаписом адміністративного правопорушення є джерелом доказом в розумінні вимог ч.1 ст. 251 КУпАП. Отже, виходячи з вищевикладеного, суд визнає відеозапис, який приєднано до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 :

- достовірним, оскільки він узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення з урахуванням всіх обставин справи,

- допустимим, оскільки він отриманий та досліджений в законний спосіб,

- належним, оскільки він стосуються подій, що сталися 16.09.2024 та стосуються ОСОБА_1

Твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що на деяких відеозаписах відсутня дата та час, судом оцінюється критично, з огляду на те, що як за матеріалами справи, так і самим ОСОБА_1 визнається, що вказана подія мала місце 16.09.2024 і протокол було складено 16.09.2024.

До того ж, зазначений відеозапис не є єдиним джерелом доказів, який підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується саме сукупністю доказів, які містяться в матеріалах справи.

Безпідставними є твердження представника ОСОБА_1 про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначений реквізити технічного засобу, на який здійснювалася відеозйомка, а тому відеозапис не може вважатися належним доказом.

У статті 256КУпАП зазначені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказана стаття не передбачає, що у протоколі має бути зазначені марка, заводський та інвентарний номер технічного засобу, на який здійснювалася відеозйомка.

Матеріалами справи підтверджено, що у протоколі №ЕПР1 №130222 у графі 10 «Технічний засіб відеозапису» вказано «Портативний пристрій бодікамера», що відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

Інші доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не впливають на доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5Правил дорожньогоруху України та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його слід притягнути до відповідальності.

Суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Подібний правовий висновок щодо наявності обов`язку у водіїв транспортних засобів пройти огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, незалежно від підстав зупинки транспортного засобу, викладений у постанові ВС від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.

Відповідно до статті 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, те, що ОСОБА_1 умисно вчинив грубе порушення Правил дорожнього руху України, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, відсутність обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням його від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 130, 280, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф перерахувати на рахунок отримувача: UA408999980313030106000006757, отримувач ГУК у Житобл./ТГ смт. Ємільчине 21081100, код отримувача: 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100 призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції

Згідно з ч.1 ст.307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.308КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяТ. Г. Корсун