Постанова № 12335225, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року           10:55           № 2а-2557/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого –судді Степанюка А.Г., при секретарі судового засідання Шейко К.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»

до                     Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві

про                     скасування припису №103 від 18.09.2009р. та рішення №89 від 18.09.2009р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про застосування економічних санкцій та припис про виконання законних вимог, на думку Позивача, прийняті Відповідачем з перевищенням повноважень та є неправомірним. На підтвердження своєї позиції зазначає, що розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №642, за порушення якого до Позивача застосовано санкції, втратило чинність на підставі розпорядження КМДА від 30.07.2007 року №978.

Звертає увагу суду на порушення Інспекцією порядку та строків проведення перевірки, при цьому посилається на приписи ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення», Постанови КМУ від 21.05.2009 року №502 та інші нормативні акти.

Відповідач у письмовому запереченні повідомив, що проти позову заперечує та вважає вимоги Позивача необґрунтованими. Зазначає, що постанова КМУ від 21.05.2009 року №502 не спричинила внесення змін до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»та «Про ціни і ціноутворення», а тому проведення перевірки є правомірним та таким, що відповідає приписам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія»згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №817391 зареєстроване в Оболонській районній у місті Києві державній адміністрації 09.04.2003 року, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи №32380022.

Згідно Довідки з ЄДРПОУ серії АБ №187601, видами діяльності Позивача за КВЕД є: управління нерухомим майном; інші монтажні роботи; здавання в оренду власного нерухомого майна; ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування; будівництво будівель; прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності.

Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві на виконання наказу Відповідача від 24.06.2009 року № 133-п та відповідно до п. 4.1.6 Плану роботи на ІІ квартал 2009 року, ст.13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», постанови КМУ від 13.12.2000 року №1819, на підставі посвідчення №376 від 24.06.2009 року проведено планову перевірку ТОВ «Експлуатаційна компанія»з приводу дотримання останнім порядку формування, встановлення та застосування тарифів на житлово-комунальні послуги. Вказана перевірка була розпочата з 25.06.2009 року по 01.07.2009 року та з 10.09.2009 року по 11.09.2009 року. Про призупинення перевірки Відповідачем повідомлено Позивача листом від 01.07.2009 року №152-07/4-1531. Листом від 10.09.2009 року №152-07/4-2208 Інспекція повідомила ТОВ «Експлуатаційна компанія»про відновлення перевірки з 10.09.2009 року.

В ході перевірки Відповідачем встановлено, що «… підприємством порушено вимоги розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №642 п.1, а також п. 12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005р. №630 –не проведення перерахунку за фактично надані послуги з опалення. Вказані дії є порушенням державної дисципліни цін, - включення у вартість продукції та послуг ціни (тарифи), на які регулюються фактично не виконаних, або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт), згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, за цінами, затвердженої спільним наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від 03.12.01 №298/519, сума додатково отриманої виручки за опалювальний період 2008-2009рр. складає 9486,83 грн.». Вказані порушення зафіксовані в акті від 11.09.2009року №197, на підставі якого Відповідачем 18.09.2009 року винесено припис №103 про виконання законних вимог щодо усунення порушень держаної дисципліни цін (далі –оскаржуваний припис) та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №89 (далі –оскаржуване рішення). Вказаним рішенням Позивача зобов’язано сплатити штраф в сумі 18973,66 грн. та необґрунтовано одержану виручку в розмірі 9486,83грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваними рішенням та приписом, звернувся до суду про його скасування.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приписи ч.2 ст.19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007р. № 877-V (далі –Закон про держнагляд). Приписи вказаного закону визначають, зокрема, порядок, підстави, умови та строки проведення перевірок суб’єктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про держнагляд планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Приписи ч. 5 наведеної статті визначають, що строк здійснення планового заходу не може перевищувати п’ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п’яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. Як було встановлено, перевірка проводилася з 25.06.2009р. по 01.07.2009р. та з 10.09.2009р. по 11.09.2009р., тобто, вона тривала 7 робочих днів, що є менше максимальних 15 робочих днів, визначених Законом про держнагляд. Таким чином, Відповідач не вийшов за межі встановлених чинним законодавством строків проведення планових перевірок.

Проте, приписами чинного законодавства не передбачено право Інспекції призупиняти проведення перевірки. Однак, суд зазначає, що дії Відповідача щодо призупинення перевірки не є предметом оскарження Позивача, а тому відсутні підстави для надання правової оцінки таким діям Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві.

Крім того, статтею 7 Закону про держнагляд, визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, зокрема, дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Приписи абз. 3 п. 5 ст. 7 вказаного закону передбачають право суб’єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею. Як було встановлено, Позивач своїм правом не допускати посадових осіб Відповідача до проведення перевірки не скористався.

Оцінюючи твердження Позивача про необґрунтованість посилання Відповідача на приписи розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №642 у зв’язку з втратою ним чинності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»(далі –Закон про ціни) в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Приписи ст.ст. 8-9 вказаного закону визначають, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги (в тому числі на електроенергію і природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги громадського транспорту і зв'язку встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України. Отже, положення зазначеного закону відносять тарифи на житлово-комунальні послуги до державних фіксованих і регульованих. Аналогічну норму містить п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Як було встановлено, в акті перевірки від 11.09.2009 року Відповідач зафіксував порушення Позивачем, зокрема, п. 1 розпорядження КМДА від 30.05.2007 року №642. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМДА від 30.07.2007 року №978. З матеріалів справи вбачається, що 18.09.09 р. на засіданні комісії з розгляду та вирішення спірних питань за матеріалами перевірок Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві поставлене питання про повідомлення ТОВ «Експлуатаційна компанія»про помилкове посилання Відповідача на розпорядження КМДА від 30.05.2007р. № 642 замість розпорядження КМДА від 30.07.2007р. №978. Також на засіданні було одноголосно прийняте рішення «… про застосування економічних санкцій та припису про усунення правопорушень ТОВ «Експлуатаційна компанія» враховуючи порушення п. 12 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої та гарячої води і водовідведення»та п. 1 розпорядження КМДА від 30.07.2007р. №978 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води». Зазначене рішення Інспекції зафіксовано у протоколі засідання комісії від 18.09.2009 року №6. Таким чином, Відповідач виправив помилку щодо зазначення порушеного Позивачем розпорядження КМДА.

В ході аналізу розпоряджень КМДА від 30.05.2007р. №642 та від 30.07.2007р. №978 судом встановлено, що розмір тарифів є однаковим. Фактично, Позивач, порушуючи приписи розпорядження КМДА від 30.05.2007 року, не дотримувався і нормативів, визначених розпорядженням КМДА від 30.07.07 року. Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зміна Відповідачем посилання на нормативний акт КМДА, який порушено, не є підставою для скасування оскаржуваних рішення та припису.

Суд критично оцінює посилання Позивача на постанову Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року»від 21.05.2009 року №502, яка передбачає, зокрема, тимчасове припинення проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Так, згідно Закону про держнагляд контролюючі органи, зокрема, Державна інспекція з контролю за цінами, мають право проводити планові та позапланові перевірки. Прийняття Кабінетом Міністрів України вказаної постанови не зумовило внесення змін, або призупинення дії Закону про держнагляд. Таким чином, у Відповідача було наявне право на проведення планової перевірки Позивача, оскільки закон має вищу юридичну силу по відношенню до постанови КМУ, яка є підзаконним нормативним актом.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами в м. Києві, затвердженого наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 29.07.2009 року №81, Держінспекція цін в м. Києві у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та Держінспекції, а також цим Положенням. З вищенаведеного вбачається обов’язок Відповідача при реалізації своїх повноважень дотримуватися приписів, зокрема, законів України. Враховуючи, що чинним законодавством не передбачена можливість призупинення дії положень закону актами Кабінету Міністрів України, суд приходить до висновку про правомірність проведення Відповідачем планової перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приписом ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, оцінюючи доводи Відповідача, прийшов до висновку, що останнім доведено правомірність своїх дій та винесених рішень.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                         А. Степанюк

Дата складення постанови в повному обсязі –18.10.2010 року