Постанова № 12334802, 16.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2010 р. № 2а-8447/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Подібки М.З.

представника позивача Подоляк О.Р., представника відповідача Руй Р.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ГПУ "Львівгазвидобування"

до Державна податкова інспекція у Миколаївському районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2010 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтобаз України»від імені якої діє філія Газо промислове управління «Львівгазвидобування»до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0006321511/0 від 31.12.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобовязання, оскільки зараховано сплату поточних платежів на погашення заборгованості попередніх періодів.

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує, зазначає, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Суд розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив та оцінив докази, які мають значення для справи в сукупності та встановив.

ДПІ у Миколаївському районі Львівської області проведено перевірку ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтобаз України»Філія ГПУ «Львівгазвидобування»з питань дотримання вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за результатами перевірки складено акт за № 728/150/25560533 від 21.12.2009 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у Миколаївському районі винесено податкове повідомленнярішення від 31.12.2009 року № 0006321511/0, яким визначено штрафні санкції відповідно в розмірі 20 % в сумі 806, 83 грн., за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання, а саме плата за видобуток, пошук та розвідку родовищ .

Як вбачається з акту перевірки, податковий борг виник з плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, природного газу (в тому числі супутнього при видобутку нафти), титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу за І квартал 2007 року в розмірі 4034, 16 грн., визначений в розрахунку № 7555 від 11.05.2007 року, частково сплачений 17.08.2007 року в сумі 4034, 15 грн. (протермінування 88 днів).

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Як передбачено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до п.п. „б” підп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно п. 5.1 ст. 5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Розрахунок плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, природного газу (в тому числі супутнього при видобутку нафти), титанової та титано-цирконієвої руди, підземних вод (термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу за І квартал 2007 року отриманий відповідачем 27.04.2007 року із зазначенням суми податкового зобовязання, яка підлягає сплаті до бюджету до 21.05.2007 року включно (а.с. 16).

З матеріалів спарви вбачається, що зазначена сума платіжним дорученням № 1332 від 21 травня 2010 року (а.с. 17) сплачена до державного бюджету. У платіжному дорученні вказано призначення платежу: податок за надра за 1-й квартал 2007 року.

Пунктом 7.7 статті 7 згаданого Закону передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог підп. 7.1.1 п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року за №679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підп. 16.5.2 п. 16.5 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобовязань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Не передбачено таких повноважень і згідно вимог Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбачено пунктом 7.7. статті 7 згаданого Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Позивачем податок за надра за І квартал 207 року сплачено в повному обсязі і у строки, передбачені чинним законодавством, що підтверджено платіжним дорученням за № 1332 від 21.05.2007 року на суму 49 440 грн. 21 коп., в якому вказано призначення платежу: «податок на надра за І квартал 2007 року». Проте органом державної податкової служби було самостійно змінено призначення цього платежу під час перерахування коштів до бюджету, що відображено в акті перевірки.

Орган державної податкової служби в порушення вимог наведених норм самостійно зарахував сплачені платником податку суми у рахунок податкового боргу, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податків у платіжних дорученнях, застосував до останнього відповідальність передбачену підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення належить скасувати.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 86, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Миколаївському районі Львівської області від 31.12.2009 року № 0006321511/0.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»НАК «Нафтобаз України»від імені якої діє філія Газопромислове управління «Львівгазвидобування»(вул. Рубчака, 27, м. Львів) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 19 листопада 2010 року

Суддя Качур Р.П.