Постанова № 12334608, 05.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2010 р. справа № 2а-20116/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріГончар О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш»

доДержавного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації»

про визнання незаконними та скасування Постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізації продукції № 336-В від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізацію партії продукції № 336-П від 27 липня 2010 року, припису про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-У від 27 липня 2010 року.

за участю:

від позивача: Деменкова Є. С. (за дов. № 84 від 06 вересня 2010 року)

Шевченко М.Я.

від відповідача: Мороз І.В. (за дов. № 13748835 від 30 грудня 2009 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш» звернувся до Донецького оружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконними та скасування постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізації продукції № 336-В від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізацію партії продукції № 336-П від 27 липня 2010 року, припису про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-У від 27 липня 2010 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, при прийнятті постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року відповідачем не було прийнято до уваги відсутність факту реалізації продукції, чим було порушено статтю 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» № 30-93 від 08 квітня 1993 року, якою визначено, що обєктом нарахування штрафних санкцій є вартість реалізованої продукції. Позивач зауважував на тому, що при прийнятті припису про заборону реалізації продукції № 336-В від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізацію партії продукції № 336-П від 27 липня 2010 року та припису про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-у від 27 липня 2010 року відповідачем не були враховані положення пункту 3.6. ДСТУ 1.3:2004, якими до випадків, в яких продукція може виготовлюватися за відсутності технічних умов віднесено виготовлення одиничної продукції. Позивач наполягав на неправомірності посилань відповідача на порушення позивачем вимог пункту 4.13 ГОСТ 2. 601:2006, так як зазначеним пунктом визначений лише перелік інформації, яка обовязково зазначається в експлуатаційних документах, але не встановлено обовязковості розробки виробником експлуатаційної документації при виготовлені одиничної продукції (товару). Крім цього, позивач зауважував на допущенні відповідачем встановленого порядку проведення перевірок.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення. В наданих запереченнях від 30 вересня 2010 року відповідач зазначав, що при проведенні перевірки з додержання стандартів, норм та правил посадовими особами Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» були встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш» пункту 3.6. ДСТУ 1.3:2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов», що виразилися у виробництві продукції за відсутності технічних умов та технологічної документації. Крім цього, в процесі перевірки шнеку завантаження зав. № 207 у кількості 1 шт. вартістю 19200,00 грн. було встановлено невідповідність зазначеного шнеку, виготовленого 06 липня 2010 року, вимогам нормативних документів та креслень за наступними показниками: невідповідність геометричних розмірів, відсутністю експлуатаційного документу, відсутністю даних у кресленні, відсутності технічних умов та технологічної документації на виготовлення, не здійснення контролю технологічного обладнання на технологічну точність. Крім цього, на зазначену продукцію в позивача відсутня експлуатаційна документація, через що, на думку відповідача, позивачем було порушено вимоги ДСТУ 1.3:2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та призначення технічних умов», ГОСТ 2.601:2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи».

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 34215385, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 625509, статутом, довідкою управління статистики у м. Артемівську № 0220-265, копії яких наявні в матеріалах справи (арк. справи 11-27).

16 липня 2010 року державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил був складений акт №336 від 16 липня 2010 року (арк. справи 31, 32). Відповідно до цього Акту, провести перевірку продукції, яку виготовляє підприємство не має можливості через відсутність на складі товариства продукції, прийнятої ВТК або особами, що працюють в умовах самоконтролю. На підставі пункту 6.6. Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 321 від 03 червня 2002 року, в Акті перевірки державним інспектором був зроблений запис про заборону реалізації продукції без пред'явлення її для контролю ДП «Донецькстандартметрологія».

Листом № 48 від 21 липня 2010 року (арк. справи 33) позивач повідомив відповідача про прийняття на склад товариства готової продукції - шнеку завантаження у кількості 1 шт., у звязку із чим просив направити державного інспектора для проведення перевірки готової продукції у найкоротші строки.

27 липня 2010 року на підставі посвідчення № 336 від 02 липня 2010 року державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням нестандартів, норм та правил, було проведено перевірку додержання вимог стандартів, норм і правил, за наслідками якої був складений Акт № 336 від 27 липня 2010 року (арк. справи 38-45). У розділі 2 Акту перевірки № 336 від 27 липня 2009 року зазначено, що для перевірки на відповідність вимогам ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов», ГОСТ 2.601:2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документ» був відібраний шнек завантаження зав. № 027 вартістю 19200,00 грн., виготовлений 16 липня 2010 року (додаток № 1). За наслідками перевірки стану нормативної, конструкторської та технологічної документації, згідно яких випускається продукція, було встановлено виробництво зазначеного шнеку на підставі усної домовленості, виробництво шнеку за відсутності технічних умов та технологічної документації на виробництво, нездійснення перевірки технологічного обладнання на технологічну точність. При зовнішньому контролі, вимірюванні та випробуванні шнеку завантаження було виявлено невідповідність шнеку нормативній та конструкторській документації за геометричними розмірами, відсутністю у кресленні його номеру, позначення, вимог матеріалів та стандарту на них, зварювальних швів, літерності, маси, виконавців, чим порушуються вимоги стандартів ЕСКД (ГОСТ 2.103, 2:105), відсутністю експлуатаційної документації, що не відповідає вимогам пункту 4.13 ГОСТ 2.601:2006; відсутністю креслень збірних одиниць шнеку.

На підставі викладених в акті перевірки висновків, 27 липня 2010 року державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил був винесений припис про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-у від 27 липня 2010 року (арк. справи 46), яким позивачу було запропоновано усунути виявлені при проведенні перевірки порушення нормативних документів та причини, що їх викликали.

27 липня 2010 року державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил був винесений Припис № 336-П (арк. справи 47), яким позивачу було заборонено реалізацію партії продукції, а саме шнеку у кількості 1 шт. за заводським номером 027 вартістю 19200,00 грн.

28 липня 2010 року Заступником головного державного інспектора Донецької області з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм та правил був винесений Припис № 336 В від (арк. справи 48), яким позивачу було заборонено реалізацію продукції шнеку завантаження.

Постановою № 336-Ш від 28 липня 2010 року (арк. справи 49) до позивача було застосовано суму штрафу у розмірі 4800,00 грн. на підставі пункту 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм та правил та відповідальність за їх порушення». № 30-93 від 08 квітня 1993 року.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За вказівкою статті 2 цього закону його дія поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Правові основи державного нагляду за додержанням стандартів норм та правил субєктами підприємницької діяльності, їх відповідальність за порушення стандартів, норм та правил визначені Декретом Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» № 30-93 від 08 квітня 1993 року (далі Декрет КМУ № 30-93).

Частиною 1 статті 2 Декрету КМУ № 30-93 визначено, що державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції (далі - стандарти, норми і правила), здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноважені органи.

Об'єктами державного нагляду, окрім іншого, є продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, - на відповідність стандартам, нормам і правилам.

Згідно статті 4 Декрету КМУ № 30-93 державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду у формі перевірки додержання стандартів, норм і правил, крім будівельних стандартів, норм і правил, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних і ветеринарних норм і правил, при розробленні, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, в тому числі оптовими торговельними організаціями, за винятком реалізації товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок з вибірковим або суцільним контролем.

Таким чином, відповідач у справі є субєктом здійснення державного контролю у сфері нагляду за дотриманням стандартів, норм та правил.

До прав службових осіб у сфері державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, частиною 2 статті 6 Декрету КМУ № 30-93 віднесені, зокрема, право на відбір зразків продукції у підприємців (у тому числі в оптових торговельних організацій) для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам, надання обов'язкових для виконання підприємцями приписів про усунення порушень стандартів, норм і правил; заборони передачу замовникові і застосування (у виробництво) конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів; інформувати відповідні спеціально уповноважені органи державного нагляду, якщо ця документація не відповідає вимогам стандартів, норм і правил з питань безпеки; забороняти виробництво, випуск (у тому числі із ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, в тому числі імпортної, та її окремих партій із порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, підставами винесення службовими особами відповідача приписів № 336у від 27 липня 2010 року, № 336-п від 27 липня 2010 року, №336-в від 28 липня 2007 року стали викладені в Акті перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил № 336 від 27 липня 2010 року висновки про порушення позивачем вимог ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов» та ГОСТ 2.601:2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи», що виявилися у відсутності технічних умов на виробництво шнеку завантаження зав. № 027 вартістю 19200,00 грн. та відсутності експлуатаційної документації.

Відповідно до частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" № 46-93 від 10 травня 1993 року (далі Декрет КМУ № 46-93) нормативні документи зі стандартизації поділяються на: державні стандарти України, галузеві стандарти, стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємства. Відповідно до частини 2 статті 5 Декрету КМУ № 46-93 вимоги в стандартах можуть бути обовязковими та рекомендованими.

Згідно частини 3 статті 5 цього ж Декрету обовязкові вимоги стандартів підлягають безумовному виконанню всіма підприємствами, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо це передбачено чинними актами законодавства; ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції; виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Відповідно до частини 2 статті 5 Декрету КМУ № 46-93 до обовязкових вимог належать:

- вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоровя і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища і вимоги до методів випробувань цих показників;

- вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

- метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

- положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.

З огляду на те, що положеннями ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов» та ГОСТ 2.601:2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи» визначені вимоги дотримання яких має забезпечити безпеку продукції для життя та здоровя громадян та безпеку праці, вимоги цих нормативних документів є обовязковими для застосування всіма субєктами господарювання.

Згідно розділу 1 ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладання, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов» зазначений стандарт установлює правила побудови, викладання та оформлення, погодження, прийняття та позначання технічних умов на продукцію (вироби, матеріали, речовини тощо), процеси, послуг та змін до технічних умов. Згідно пункту 3.1. цього стандарту технічними умовами є документ, яким встановлені вимоги, яким має відповідати продукція, процеси та послуги. Пунктом 3.3. цього стандарту передбачено, що технічні умови розробляються на один конкретний вид продукції або на декілька однорідних видів продукції.

При цьому, згідно пункту 3.6. цього стандарту, за згодою замовника продукцію чи послугу можна виготовити без розроблення технічних умов згідно із технічним завданням (контрактом, протоколом, договором, конструкторською документацією тощо) для одиничної та дрібносерійної продукції, яку складають на місці виготовляння. Тобто, будь-який інший документ, в якому визначені основні технічні характеристики одиничної продукції, що має бути виготовленою, ототожнюється технічним умовам.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, шнек завантаження (одинична продукція) був виготовлений позивачем на підставі договору купівлі-продажу № 93 від 10 червня 2010 року, укладеного між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Лафарж Гіпс», копія якого наявна в матеріалах справи. Відповідно до пункту 2.3. цього договору, якість товару, що постачається продавцем має відповідати кресленню продавця. Кресленням на шнек завантаження, копія якого наявна в матеріалах справи, в масштабі 1: 5 визначені основні розміри продукції шнека завантаження. Проте, зазначене креслення не містить вимог щодо матеріалу, з якого має бути виготовлений шнек, що позбавляє суд можливості дійти висновку, що зазначене креслення визначає основні вимоги, яким має відповідати одинична продукція - шнек завантаження, що є передумовою для встановлення відсутності обовязку в позивача на виготовлення технічних умов на зазначену продукцію.

ГОСТ 2.601-2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи» є міжнародним державним стандартом, прийнятим міждержавною радою по стандартизації, метрології та сертифікації (протокол № 23 від 28 лютого 2006 року), до складу якої входить Держпотребстандарт України. Зазначеним стандартом визначені види, комплектність та загальні вимоги до виконання експлуатаційних документів. Експлуатаційні документи призначені для експлуатації виробів, ознайомлення з їх конструкцією, вивчення правил експлуатації (використання по призначенню, технічного обслуговування, поточного ремонту, зберігання та транспортування), відображення інших відомостей, повязаних із використанням та утилізацією виробу.

Пунктом 4.13 ГОСТ 2.601-2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи» встановлений перелік інформації, що має міститися в експлуатаційних документах. Згідно пункту 5.1.1. до експлуатаційних документів віднесені текстові, графічні та мультимедійні конструкторські документи, які окремо чи у сукупності надають можливість ознайомлення з виробом та визначають правила його експлуатації. Види експлуатаційних документів визначені пунктом 5.1.2. ГОСТ 2.601-2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи» із застосуванням умовних позначок щодо обовязковості їх виготовлення. До обовязкових документів віднесені формуляр, паспорт, етикетка та відомість експлуатаційних документів. Згідно примітки до цього пункту в залежності від призначення виробу, умов експлуатації та обсягу відомостей в обовязковому порядку складають або формуляр, або паспорт або етикетку, або включають один з цих документів до обєднаного експлуатаційного документу. Згідно пункту 5.2.7. ГОСТ 2.601-2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи» у якості експлуатаційних документів або в їх складі для виробів одиничного виробництва допускається використання конструкторських документів, передбачених ГОСТ 2.102, перелік яких узгоджується із замовником.

Згідно пункту 1.2. ГОСТ 2.102-68 до конструкторських документів віднесено, зокрема, креслення загального виду, яким є документ, який визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин та пояснюючий принцип роботи виробу. Наявне в матеріалах справи креслення не визначає взаємодію складових частин шнеку завантаження, не пояснює принцип роботи, що є підставою для дійдення судом висновку про неможливість використання цього креслення як експлуатаційного документу.

Наведене вище свідчить про допущення позивачем порушень вимог ДСТУ 1.3:2004 «Правила побудови, викладення, оформлення, погодження, прийняття та позначення технічних умов» та ГОСТ 2.601:2006 «ЕСКД. Експлуатаційні документи», що виявилися у відсутності технічних умов на виробництво шнеку завантаження зав. № 027 вартістю 19200,00 грн. та відсутності експлуатаційної документації та є обовязковими до виконання.

Відповідно до пункту 7.2. Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України N 321 від 3 червня 2002 року державні інспектори на підставі акту перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил видають суб'єкту підприємницької діяльності приписи про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил та про заборону реалізації окремих партій продукції (у тому числі імпортної) з порушенням стандартів, норм і правил крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції.

Згідно пункту 7.3. цієї Інструкції головні державні інспектори області, міста та їхні заступники на підставі акта перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил видають суб'єкту підприємницької діяльності приписи про заборону реалізації продукції за випуск (у тому числі з ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, у тому числі імпортної, з порушенням стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом наявності порушень позивачем вимог стандартів, норм і правил суд дійшов висновку про правомірність винесення посадовими особами відповідача припису про заборону реалізації продукції № 336-В від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізацію партії продукції № 336-П від 27 липня 2010 року та припису про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-У від 27 липня 2010 року та відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині.

Щодо вимог про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 8 Декрету КМУ № 30-93 передбачено, що у разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) у вигляді реалізації продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції. При цьому, обєктом обчислення сум штрафної санкції є вартість реалізованої продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм та правил.

Як було пояснено представником відповідача в судовому засіданні, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало надання позивачем довідки, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 147) про обсяг реалізованої продукції. Відповідно до зазначеної довідки, позивачем було заповнено графу «Вартість одиниці продукції в цінах її реалізації, грн.. (з ПДВ) у рядку «липень 2010 року» зазначено «19200,00 грн.». Водночас, колонка «вартість реалізованої продукції» не заповнювалася позивачем. Таким чином, в зазначеній довідці відсутні відомості про реалізацію позивач шнеку завантаження на загальну суму 19200,00 грн.

Відповідно до наданої до судового засідання довідки позивача, станом на 25 жовтня 2010 року шнек завантаження знаходиться на складі готової продукції та обліковується за рахунком 26 «готова продукція» за ціною 16000,00 грн. без ПДВ. Доказом відсутності факту реалізації шнеку завантаження на момент перевірки є відомості, викладені в Акті перевірки додержання вимог, стандартів, норм і правил № 336 від 27 липня 2010 року, згідно яких при проведенні перевірки посадовими особами відповідача перевірявся шнек завантаження зав. № 027. Тобто, при проведенні перевірки перевіряючими не встановлювався факт реалізації шнеку завантаження зав. № 027.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, та, відповідно, обґрунтованості заявлених позивачем вимог в частині скасування постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення» № 30-93 від 08 квітня 1993 року, Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" № 46-93 від 10 травня 1993 року, Інструкції про порядок здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, затвердженої Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України N 321 від 3 червня 2002 року та керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш» до Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про визнання незаконними та скасування постанови про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізації продукції № 336-В від 28 липня 2010 року, припису про заборону реалізацію партії продукції № 336-П від 27 липня 2010 року, припису про усунення порушень додержання стандартів, норм і правил № 336-У від 27 липня 2010 року задовольнити частково.

Скасувати постанову Державного підприємства «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про накладення штрафу № 336-Ш від 28 липня 2010 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівський машинобудівний завод «Проммаш» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Кірова, 15, код ЄДРПОУ 34215385) судові витрати з судового збору у сумі 1 грн. 70коп. (одна гривня сімдесят копійок).

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 листопада 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.