Постанова № 12334586, 15.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 р. справа № 2а-23535/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шальєвої В.А.

при секретаріДєєвій С.В.

за участю представника позивача Ангеліна І.І.

представника відповідача Таранова Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел” звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ „Вітел” № 975/15-0 від 16.09.2010 р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006501540/0 від 24.09.2010 р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 224 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 22,40 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними з наступних підстав.

Декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 р. позивачем було узгоджено податкове зобовязання з цього податку в розмірі 224 грн. Платіжним дорученням № 715 від 14.09.2010 р. позивач сплатив узгоджену суму податкового зобовязання в розмірі 224 грн., які податковий орган перерахував на погашення податкового боргу в розмірі 14142985,50 грн., а не в погашення узгодженої суми податкового зобовязання.

Позивач вказує, що податковий орган в порушення вимог Закону України „Про систему оподаткування” самостійно змінив призначення платежу.

Позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0006501540/0 від 24.09.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що безспірним на даний час є факт наявності у позивача податкового боргу, а тому податковий орган у відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” мав право здійснити перерозподіл сплаченої позивачем суми у погашення податкового боргу попереднього податкового періоду. Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю „Вітел” зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Горлівської міської ради 14.08.1997 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України під № 25101446, перебуває на податковому обліку в Горлівської ОДПІ.

Відповідач Горлівська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що Горлівською ОДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ „Вітел”, за результатами якої був складений акт № 975/15-0 від 16.09.2010 р., в якому податковим органом встановлені порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасної сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 14142985,50 грн.

Горлівською ОДПІ 24.09.2010 р. на підставі зазначеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006501540/0, яким до ТОВ „Вітел” за затримку на 8 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 224 грн. застосовані штрафні санкції в розмірі 10% в сумі 22,40 грн.

Суд вважає зазначене рішення податкового органу протиправним з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.09.2010 р. ТОВ „Вітел” подало до Горлівської ОДПІ декларацією з податку на додану вартість за серпень 2010 р., якою платником податку узгоджено суму податкового зобовязання з цього податку за серпень 2010 р. в розмірі 224 грн. Платіжним дорученням № 715 від 14.09.2010 р. позивач сплатив узгоджену суму податкового зобовязання в розмірі 224 грн. В зазначеному платіжному дорученні позивачем вказане призначення платежу податок на додану вартість за серпень 2010 р., строк перерахування 14.09.2010 р.

З акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету від 16.09.2010 р. вбачається, що суму 224 грн., сплачену позивачем 14.09.2010 р. як узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за серпень 2010 р., податковий орган направив на погашення податкового боргу в розмірі 14142985,50 грн. з граничним строком сплати 06.09.2010 р., зазначаючи про затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання на 8 днів.

Підстави для застосування до платника податків штрафних санкцій передбачені ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 якої, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Таким чином, умовою застосування штрафної санкції у відповідності до приведеної норми Закону є наявність несвоєчасно оплаченого узгодженого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст.5 вказаного Закону передбачає узгодження податкового зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом. При цьому законодавець зазначає, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог цього Закону сплачена сума самостійно узгодженого податкового зобовязання за наданою податковому органу податковою декларацією з податку на додану вартість від 14.09.2010 р. в розмірі 224 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 715 від 14.09.2010 р. на суму 224 гр., в якому зазначено призначення платежу податок на додану вартість за серпень 2010 р.

Таким чином, сума податкового зобовязання, яка виникла за поданою позивачем податковою декларацією, була сплачена без порушення строків сплати.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що платником податку несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за судовими рішення в справі № 2-а-6506/10/0570 в розмірі 14142985 грн., а тому податковий орган спрямував кошти зі сплати зазначеного вище податкового зобовязання на погашення податкового боргу за зазначеними судовими рішеннями.

Разом з тим, платник податків самостійно не проводив погашення податкового боргу, а сплачував поточні податкові зобовязання. Відповідач використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував позивачу штрафні санкції.

Такі дії відповідача, на думку суду, не відповідають вимогам податкового законодавства.

Згідно пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки платник податків ТОВ „Вітел” не сплачував податковий борг, а самостійно сплачував узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за поточний податковий період (серпень 2010 р.), тому у податкового органу не було передбачених пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” правових підстав для застосування штрафних санкцій.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

Суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач помилково вказує, що податковим повідомленням-рішенням № 0006501540/0 від 24.09.2010 р., яке є предметом даного спору, визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 224 грн. та нараховані штрафні санкції в розмірі 22,40 грн. З оскаржуваного рішення випливає, що цим рішенням позивачу не визначалась сума податкового зобовязання, а тільки були застосовані штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення № 0006501540/0, прийняте Горлівською обєднаною державною податковою інспекцією 24.09.2010 р., про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” штрафних санкцій в розмірі 22,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітел” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шальєва В.А.