Ухвала суду № 123345005, 27.11.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13421/22

1-кп/295/325/24

УХВАЛА

27.11.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12022060400001934 від 23.09.2022 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.115 КК України,

встановив:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів, оскільки відсутні підстави для зміни обраного запобіжного заходу, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, на теперішній час не змінилися, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала щодо вказаного клопотання прокурора. ОСОБА_4 зазначив, що умислу вчиняти у нього не було. Захисник вказав про те, що обвинувачений має власне житло не буде ні на кого впливати. Просили змінити обраний запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.09.2022 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався, останній раз ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 03.10.2024 до 01.12.2024 (включно).

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого останній обвинувачується, що ОСОБА_4 раніше судимий, офіційно не працює, неодружений, проживає одиноко, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв`язків, за віком не є особою похилого віку, ризики, передбаченіст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу як тримання під вартою, які існують та дають достатні підстави вважати, що останній може переховуватись від суду, впливати на свідка ОСОБА_6 та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому необхідно продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, без визначення розміру застави, згідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

За таких обставин, суд не може покласти в основу свого рішення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, а тому відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 184, 331 КПК України,

постановив:

Продовжити ОСОБА_4 дію запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюна строкдо 25.01.2024 (включно).

В клопотанні сторони захисту про зміну ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою на інший запобіжний захід - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Суддя