Постанова № 12334496, 11.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2010 р. справа № 2а-23072/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 50 хв

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мозгової Н. А.

при секретарі Сметана М.В.

представника позивача Сулімової С.О.

представника відповідача Посметної М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн., -

В С Т А Н О В И В:

.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 62876,00грн.

11.11.2010р. позивачем надані до суду уточнення позовних вимог, в яких позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість», а саме п. 1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.3, 7.7.4 п.7.7 ст.7 обумовлено, що бюджетному відшкодуванню у звязку із зайвою сплатою податку на додану вартість підлягає сума, що зчислена, як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, яка у свою чергу, залежить від правильності визначення цих сум. Оскільки, вказаний Закон не зобовязує покупця сплачувати до бюджету ПДВ у випадку, коли цей податок не сплачений продавцем товару, не передбачає відповідальності платника податку по зобов"язаннях інших платників податків, у тому числі підприємств, з якими він не мав господарських правовідносин, не ставить у залежність право на податковий кредит та відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок, то податковим органом неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у звязку з непідтвердженням факту сплати податку на додану вартість кінцевим виробником.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Харцизьку, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

Позивачем в порушення п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у травні 2010р. включена сума податку на додану вартість, яка не підтверджена перевіркою до виробника, в результаті чого, завищено податковий кредит за травень 2010р. та бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок за червень 2010р. у сумі 30776,00грн.

В силу п.1.8 ст.1 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Тобто, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару. Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. Під час проведення перевірки позивачем не доведений факт надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період у сумі 30776,00грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Армлит - Донбасс” є юридичною особою, зареєстроване 19.09.2001 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за номером 31649644, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.

Позивачем 20.07.2010 року до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку подана податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року (вхідний номер 16566), відповідно до якої заявлено до відшкодування 117177,00 грн.

Податковим органом проведена виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.05.2010р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складений акт від 17.09.2010 року за № 2368/23-3/31649644, відповідно до висновків якого встановлено порушення п.1.8 ст.1, п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1, п.7.4 ст.7, п.п. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст.7, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме: підприємством завищена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з податку на додану вартість за червень 2010р. на суму 30776,00грн.

В ході проведення даної перевірки податковою інспекцією були відпрацьовані наступні ланцюги постачання основних постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс»:

У травні 2010року позивачем придбано "чавун" у Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліметстрой". Згідно довідки зустрічної перевірки від 09.08.2010р. за №13750/7/23-311-2 Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції встановлено, що підприємство не є виробником товару та ним не задекларовано податкове зобов'язання за травень 2010р. Постачальником товару є Товариство з обмеженою відповідальністю "Квінтекс", перевірити діяльність якого у податкового органу не має можливості, у зв'язку з тим, що воно не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про неможливість проведення перевірки від 27.08.2010р. за №11723/23-411/36513228.

У травні 2010р. позивачем придбано "феросиліцій, феромарганець" у Товариства з обмеженою відповідальністю "КФ "Сервіс-Комплект" перевірити діяльність якого у податкового органу не має можливості, у зв'язку з тим, що воно не знаходиться за юридичною адресою, що підтверджується актом про неможливість проведення перевірки від 11.08.2010р. за №2928/23-3/36102732.

У травні 2010р. позивачем було отримано послуги з постачання природного газу у Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейська газова компанія". Постачальником природного газу є Товариство з обмеженою відповідальністю "Алімар". Згідно бази даних податкового органу Товариство з обмеженою відповідальністю "Алімар" має стан платника "Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням" та ним не задекларовано податкове зобов'язання за травень 2010р.

Оскільки податкові зобовязання по контрагентам позивача за результатами зустрічних перевірок не підтверджені, факт надмірної сплати до Державного бюджету податку на додану вартість не встановлений, то відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн., яке виникло на підставі податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Пунктом 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 ст. 7. зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 7.7.1. цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання щодо від"ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків, і цей факт не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм діючого податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податків залежить лише від їх сплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено, що у позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Даний факт також встановлений податковим органом в ході проведення перевірки і не спростовується в ході розгляду справи.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить в залежність можливість включення до податкового кредиту сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), від їх фактичної сплати до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг). У зв"язку з чим, посилання відповідача на відсутність у позивача права на податковий кредит у звязку із непідтвердженням перерахуванням до бюджету сум податку на додану вартість по ланцюгу придбання є необгрунтованим.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не доведена.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 9, 10, 11 94, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000042330/0 від 24.09.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30776,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Армлит-Донбасс» (86700, м. Харцизьк, вул. Огарьова, 67, код ЄДРПОУ 31649644) судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 11 листопада 2010 року в присутності представників сторін.

Повний текст постанови у відповідності з вимогами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлений та підписаний 16.11.2010 року.

.

Суддя Мозговая Н. А.