Рішення № 12334009, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/24411.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Шаповалов А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД», м.Київ,

про: стягнення заборгованості у розмірі 58327,63 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Пархомчук Р.І. (за довір.№ б/н від 11.01.2010р.);

від Відповідача – Литвиненко Л.А. –(за довір. № б/н від 31.05.2010р.);

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД», м.Київ, (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 58 327,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Товарно-транспортну накладну № 40516 від 01.03.2006р., Товарно-транспортну накладну № 40517 від 01.03.2006р., Довіреність серії ЯЛШ № 059523 від 02.03.2006р., Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», Довідку № 3637/06 з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Позивача, копію ухвали від 27.02.2009р. по справі № 43/184 та інше.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 64,66,67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525,610,623,625 Цивільного кодексу України.

16.09.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності та відмову в задоволенні позовних вимог.

16.09.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого, Відповідач заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити в задоволенні позову та надав докази направлення відзиву Позивачу.

В судовому засіданні 17.09.2010р. від Позивача надійшли пояснення з приводу пропущення строку позовної давності та документи для залучення до матеріалів справи, а саме: копія Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2007р. у справі № 36/181, копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.07.2007р., копію акту опису та арешту майна від 23.10.2010р., копію Додатку до акта опису та арешту майна серія АВ № 050910, копію Додатку до акта опису та арешту майна серія АВ № 050909, копію Додатку до акта опису та арешту майна серія АА № 019421, копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2007р., копію заяви про дострокове припинення обов’язків ліквідатора ТОВ «Елегант-Фарм»від 17.03.2008р. № 016-186, копію Акту прийому-передачі фінансово-господарської, бухгалтерської документації, печаток, штампів, товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Елегант-Фарм»від 16.03.2009р., Акт прийому-передачі майна від 21.05.2009р.

08.10.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшли письмові пояснення по справі відповідно до яких Відповідач просив застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, Відповідачем були надані для залучення до матеріалів справи наступні документи: лист Позивача від 25.12.2007р. № 016-197 щодо сплати заборгованості з конвертом, копія банківської виписки, копію ухвали попереднього засідання від 23.08.2006р. у справі № 43/184.

В судовому засіданні 08.10.2010р. від Позивача надійшли для залучення до матеріалів справи копія рішення Господарського суду міста Києва у справі № 24/19 від 17.03.2010р., копія Постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2010р. у справі № 24/19, копію рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010р. у справі № 13/77, копію Постанови Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010р. у справі № 13/77, рішення Господарського суду Київської області у справі № 21/037-10 від 14.04.2010р. копію Постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.07.2010р. у справі № 21/037-10.

29.10.2010р. через канцелярію суду від Відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

Позивач у судове засідання 11.11.2010р з’явився, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 11.11.2010р. з’явився, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД» (Відповідач) було досягнуто згоди щодо виконання поставки товару. Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка медикаментів на загальну суму 58 327,63 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними з боку обох сторін, які містяться в матеріалах справи.

Постановою Господарського суду міста Києва від 14.09.2007р. у справі № 43/184 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Захарчука Віталія Степановича, якого Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 року замінено на арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода” розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов’язань і, тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою позивач взяв на себе зобов’язання продавця, а саме: поставляти відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка медикаментів на загальну суму 58 327,63 грн., що підтверджується Товарно-транспортною накладною № 40516 від 01.03.2006р., Товарно-транспортною накладною № 40517 від 01.03.2006р., підписаними з боку обох сторін.

Відповідно до товарно-транспортних накладних підписаних з боку Позивача та Відповідача, сторони встановили строк оплати товару, а саме: дата відстрочки платежу 1 день від дати отримання товару (дати накладної).

Таким чином за товарно-транспортною накладною № 40516 від 01.03.2006р., Відповідач мав оплатити поставлений товар 02.03.2006р., за товарно-транспортною накладною № 40517 від 01.03.2006р. Відповідач мав оплатити поставлений товар 02.03.2006р.

Таким чином, загальна сума заборгованості за отриманий товар склала 58 327,63 грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов’язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов’язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час боржник повинен виконати сплату боргу в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст..25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор пред’являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 58 327,63 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти Відповідача, які знаходяться на його рахунку, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов’язковою умовою застосування відповідних заходів судом, на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов’язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в даному випадку – на Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд не приймає до уваги заперечення Відповідача проти позовних вимог з огляду на наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

П. 27 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8-211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарських кодексів України" визначено, що: "Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, але якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Отже, якщо позивач звертається до суду з доводами про наявність поважних причин пропущення позовної давності та просить задовольнити позов, то таке звернення не можна вважати заявою про застосування строків позовної давності."

Враховуючи те, що Позивачем наведені поважні причини пропущення позовної давності, суд вважає, що порушене право Позивача підлягає захисту.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнбо-ЛТД», м.Київ, ідентифікаційний код 21525830 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженогю відповідальністю «Рейнбо-ЛТД», м.Київ, ідентифікаційний код 21525830 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича 58 327,63 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженогю відповідальністю «Рейнбо-ЛТД», м.Київ, ідентифікаційний код 21525830 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елегант-Фарм», м.Київ, ідентифікаційний код 32048022, в особі ліквідатора Дяченка Сергія Вікторовича державне мито в розмірі 583,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 11.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 16.11.2010р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева