Рішення № 12333758, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/46209.11.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

ДоКомунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7"

Простягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - 57 564,28 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.2010 року

від відповідача Серьогін С.Ю. –дов. б/н від 01.01.2010р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ та СУТЬ СПОРУ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7"(далі - відповідач) 57 564,28 грн. заборгованості, у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1412218 від 01.12.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2010 року на підставі п. 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" з доданими до неї документами повернено позивачу без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 року ухвалу Господарського суду м. Києва № 05-5-13/7577 від 12.07.2010 року скасовано. Матеріали позовної заяви Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року справу № 05-5-13/7577 було передано на розгляд судді Курдельчук І.Д.

Ухвалою від 21.09.2010 року порушено провадження у справі № 13/462 та призначено до розгляду на 02.11.2010 року.

В судове засідання, призначене на 02.11.2010 року, з’явилися представники позивач та відповідача, але вимоги ухвали про порушення провадження у справі виконали частково. Ухвалою суду від 02.11.2010 року розгляд справи відкладено на 09.11.2010 року.

09.11.2010 року в судове засідання з’явилися представники сторін, надали витребувані судом документи.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

В судовому засіданні відповідач надав належним чином засвідчені копії платіжних доручень, які підтверджують часткове погашення заборгованості відповідача перед позивачем. Крім того відповідач повідомив, що визнає позовні вимоги частково, а саме в сумі 23582,43 грн.

В судовому засіданні 09.11.2010 року відповідач заявив клопотання про розстрочку виконання рішення судом на 18 місяців. Судом було розглянуто заявлене відповідачем клопотання та відмовлено у задоволені через його необґрунтованість.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" (надалі - споживач) 01.12.2009 року було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1412218 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов’язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Відповідно до п.3 додатка № 4 до договору оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.12.2010 року по 01.06.2010 року виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.06.2010 року складає 51130,68 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за Договором теплової енергії на суму 51130,68 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 51130,68 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним Договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1412218 від 01.12.2009 року у сумі 51130,68 грн.

До прийняття рішення у справі відповідач надав докази, а позивач підтвердив, оплату боргу у сумі 30000,00 грн. (копії платіжних доручень № 520 від 25.10.2010 року на суму 20000,00 грн. та № 525 від 26.10.2010 року на суму 10000,00 грн. долучені до матеріалів справи).

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 30000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п1-1ч.1 ст.80 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 21130,68 грн.

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3981,84 грн. пені, 582,71 грн. 3% річних та 1869,05 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 7 додатку № 4 до Договору сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством. Як вбачається з долученого до позовної заяви розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Здійснивши перерахунок пені, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 3981,84 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1869,05 грн. інфляційних втрат та 582,71 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов Договору.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 1869,05 грн. інфляційних втрат та 582,71 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.Провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7"основного боргу в розмірі 30000,00 грн. припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 7" (03164, м. Київ, вул.. Підлісна, буд. 3, код ЄДРПОУ 36114019) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) в особі структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 26187764) 21130 (двадцять одна тисяча сто тридцять),68 грн. основного боргу, 3981 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят одна),84 грн. пені, 582 (п’ятсот вісімдесят дві),71 грн. 3% річних, 1869 (одна тисяча вісімсот шістдесят дев’ять),05 грн. інфляційних втрат, 575 (п’ятсот сімдесят п’ять),64 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 15.11.2010