Ухвала суду № 12333664, 10.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

УХВАЛА

10.11.2010Справа №2-24/5664-2009 За позовом Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 98500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

До відповідача 1. - Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,90, ідентифікаційний код 14360570)

До відповідача 2. Кримського регіонального управління Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкаю, 1, ідентифікаційний код 22261801)

про визнання недійсним договору.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача не зявився

Від відповідачів Волокітіна С.В. представник, довіреність № б/н від 01.09.2008р., паспорт ЕС 061645 від 08.08.1995р.

Обставини справи: Субєкт підприємницької діяльності Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" та Кримського регіонального управління Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсним Договору застави рухомого майна № 27-07 М від 21.08.2007р., укладеного між ним та відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в умовах укладеного договору позивач вбачає порушення його права та законного інтересу виконувати належним чином зобовязання за кредитним договором.

Так, позивач посилається на відсутність у Договорі застави рухомого майна № 27-07 М від 21.08.2007р., предмету договору, на підставі відсутності належної грошової оцінки заставленого майна, а також вказання на те, що майно, вказане у договорі, належить позивачеві на праві господарського відання.

Крім того, позивач не погоджується із зазначенням у пункті 3 Договору іншого способу забезпечення зобовязання, а також з положенням, що міститься у пункті 2 Договору, відповідно до якого позивач повинен виконати зобовязання не у встановлений у додатку № 1 до нього строк, а до 21.08.2010р.

16.11 2009р. від позивача до Господарського суду АР Крим через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (а.с.49).

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.10.2009р. відмовлено у прийнятті до розгляду заяви Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про надання тлумачення кредитного договору, укладеного між Субєктом підприємницької діяльності Фізичною особою - підприємцем Орловим Іваном Івановичем та Закритим акціонерним товариством "Комерційний банк "ПриватБанк" 21 серпня 2007 року на підставі змісту попередніх переговорів, практики відносин між сторонами та їх подальших намірів та подальшої поведінки, звичаїв ділового обороту, визнання даного договору частково недійсним у частині субєктного складу його учасників та строку виконання зобовязань у ньому під заставу неіснуючого майна та про зміну даного договору у зазначеній частині.

Дана ухвала була оскаржена Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

24.02.2009р. по справі була винесена Постанова Севастопольським Апеляційним господарським судом, якою апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишена без задоволення.

26.03.2010р. була подана касаційна скарга Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

27.07.2010р. Вищим Господарським судом України була винесена Постанова про залишення ухвали Господарського суду АР Крим від 13.01.2009р. та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.02.2010р. без змін, а касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 без задоволення.

Після повернення справи 2-24/5664-2009 до Господарського суду АР Крим вона була призначена до слухання у судовому засіданні з викликом сторін.

У судовому засіданні 10.11.2010р. брав участь повноважний представник відповідача, позивач або його представник у судове засідання не зявились, про час та місце засідання повідомлені належним чином.

З урахуванням відмови у прийнятті до розгляду заяви Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Як зазначається в пункті 5 Листа Вищого арбітражного суду України від 17.06.1993р. №01-8/683 „Про окремі недоліки у вирішенні господарських спорів” провадження у справі не може бути припинене з підстав, не передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Так, системний аналіз діючого законодавства та судової практики дозволяє дійти висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо, зокрема, спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Згідно позовної заяви позивачем вказаний Субєкт підприємницької діяльності Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, він просить визнати недійсним Договір застави рухомого майна № 27-07 М від 21.08.2007р.

Вказаний договір укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ЗАТ комерційним банком «ПриватБанк» в особі начальника відділення «Южнобережне» філіала «Кримське регіональне управління» ЗАТ комерційного банку «ПриватБанк». Більш того, предметом застави побутове майно, яке знаходиться у Заставодавця на праві господарського відання, зокрема пральна машина, телевізори електроутюг, газова плита та ін. (а.с. 14-18).

Як вбачається з договору застави, він укладений для забезпечення виконання зобовязань Позичальника ОСОБА_1, що випливають з кредитного договору від 21.08.2007р. № 27-07 М з повернення кредиту у сумі 64000 доларів США.

Дослідивши умови вказаного кредитного договору, судом встановлено, що кредит наданий на споживчі цілі (п. 1.5 договору), та договір укладений фізичною особою ОСОБА_1 (а.с. 19-26).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається що склад учасників спору не відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, не носять господарського характеру у розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, як вбачається з позовної заяви, у якості другого відповідача вказано Кримське регіональне управління Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкаю, 1, ідентифікаційний код 22261801), яке відповідно до Положення про філію «Кримське регіональне управління Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк"» не має статусу юридичної особи, а отже у даному випадку не може бути учасником судового процесу згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, провадження у справі за позовом Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідачів Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" та Кримського регіонального управління Закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання недійсним Договору застави рухомого майна № 27-07 М від 21.08.2007р., підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.

За такими обставинами, відповідно до положень ст.49 ГПК України, державне мито у розмірі 85,00 грн., сплачене згідно квитанції банку №48 від 13.10.2009р. за подання позовної заяви, підлягає поверненню СПД Орлову І.І. з Державного бюджету м.Сімферополя.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 47, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі припинити.

2.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь СПД ОСОБА_1, (98500, АДРЕСА_1; код за ЄДРПОУ - НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита, сплаченого банківською квитанцією від 13.10.2009р. №49.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.