Ухвала суду № 12333329, 11.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/262а Головуючий у 1-й інстанції: Бобров Ю. М.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" листопада 2010 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенко Я.М., Чаку Є. В.,

при секретарі Волковій Я. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості, за апеляційною скаргою Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 184959,05 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що у лютому 2007 року до Ніжинської ОДПІ було подано податкову декларацію з ПДВ за січень 2007 року, якою був заявлений до відшкодування з Державного бюджету податок на додану вартість на суму 445965,00 грн., з яких фактично відшкодовано 261005,95 грн.

Позивач просить стягнути з Державного бюджету України на його користь залишок невідшкодованої заборгованості по ПДВ в сумі 184959,05 грн. та відшкодувати судові витрати.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто бюджетну заборгованість по відшкодуванню ПДВ.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В засідання зявилися представники позивача та апелянта. Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення першої інстанції без змін. Представник Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області не зявився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Законом № 168, не встановлено обовязок покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не був сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями, сама по собі несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2007 року ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” було подано до Ніжинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2007 року, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ в сумі 445965,00 грн.

За результатами перевірки ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого до відшкодування на розрахунковий рахунок по податковій декларації за січень 2007 року, складено Акт від 13.04.2007 року № 545/23-00373942.

На підставі даних податкового та бухгалтерського обліку, за результатами перевірки, бюджетному відшкодуванню підлягає сума 445965,00 грн.

Залишок невідшкодованої суми ПДВ по декларації за січень 2007 року становить 184959,05 грн., оскільки не виявилось можливим провести зустрічні перевірки з питань взаєморозрахунків ВАТ „Ніжинський жиркомбінат” з наступними постачальниками: СПД ОСОБА_2, ПП „Пальміра”, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_4, ВАТ „Миронівський хлібопродукт”, ТОВ „Техноцентр”, ЗАТ „Укргаз Енерго”, ПП „Зерно транс -плюс”, ВАТ „Чернігівгаз”, ТОВ „Бурова компанія ”Рудіс”, ДК „Укргазвидобування”.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із мінами і доповненнями, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Покупець товару не сплачує при придбанні товару податок до бюджету, він його сплачує у складі ціни за товар.

Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Законом України «Про податок на додану вартість», зокрема, ст. 7 не передбачено обовязкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету.

У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настає лише для нього.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як вбачається з вищевикладеного, сама по собі можлива несплата податку першим продавцем з усього ланцюгу продавців не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Позивач не може нести відповідальність за всі підприємства в ланцюгу в процесі здійснення господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові органи не можуть зменшувати суму бюджетного відшкодування ПДВ при можливій несплаті цього податку контрагентом позивача.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам і постановив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову, в звязку з чим рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський жиркомбінат»до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 21 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 11 листопада 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

Є. В. Чаку

Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2010 року.