Постанова № 12333138, 28.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010 № 11/129(6/62)

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від прокуратури - Морозов В.Ю.- старший прокурор відділу Прокуратури м. Києва, посв. № 227 від 08.07.2010,

від позивача - Пахомов Ю.О.- представник, дов. № 169-08/10юр від 02.08.2010;

від відповідачів - 1. Приходько О.В.- представник, дов. № 14/5376 від 04.11.2008;

2. Семенівська Н.Л.- представник, дов. № 29/1-9/2013 від 19.05.2010;

3. не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокуратури Чернігівської області та апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008

у справі № 11/129(6/62) ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив"

до Чернігівської митниці

Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України

Державного казначейства України

за участю прокуратури Прокуратури Чернігівської області

про стягнення 1 155 507,77 грн. шкоди

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2009 № 01-23/1/2, розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 № 01-23/1/10, від 26.06.2009 № 01-23/1/5, від 10.07.2009 № 01-23/1/4 склад колегії суддів змінювався.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України розгляд апеляційної скарги 08.01.2009, 30.06.2009, 14.07.2009, 17.08.2010, 14.09.2010 відкладався на 10.02.2009, 14.07.2009, 28.07.2009, 14.09.2010, 28.09.2010, відповідно.

Згідно зі ст.ст. 79, 99 ГПК України 10.02.2009, 28.07.2009 апеляційне провадження у справі № 11/129(6/62) зупинялось, а 09.06.2009 та 16.07.2010 поновлювалось.

На підставі ст.ст. 69, 99 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги продовжено.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008 у справі № 11/129 (6/62) позов задоволено частково, з Державного бюджету на користь позивача підлягає стягненню 1 155 507,77 грн. матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями Чернігівської митниці; в частині стягнення 115 000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката у позові відмовлено; підлягає стягненню з першого відповідача на користь позивача 11 555,08 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Рішення мотивовано ст. 56 Конституції України, нормами ч.2 ст. 12 Митного кодексу України, ст.ст. 1166, 1173 ЦК України та тими обставинами, що матеріалами справи підтверджено сплату позивачем залізниці та Фірмі "SWS Handelsgesellschaft mbH" загальної сума коштів у розмірі 1 155 507,77 грн., тобто, наявність матеріальної шкоди у вказаному розмірі; відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони; встановлення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.07.07 у справі № 6/62 протиправної поведінки (незаконні дії) Чернігівської митниці у заподіюванні цієї шкоди; наявність причинного звязку між цією матеріальною шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; тим, що оскільки кошти за надання юридичних послуг позивачем сплачено субєкту підприємницької діяльності, а не особі, яка є адвокатом у розумінні ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", то такі кошти не підлягають відшкодуванню на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Прокурор в апеляційному поданні просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008 у справі № 11/129 (6/62) скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Підстави апеляційного подання обгрунтовуються наступними доводами.

В апеляційному поданні стверджується про те, що судом не перевірено розрахунку позовних вимог, хоча із наявних у справі відомості плати за користування вагонами (контейнерами), накопичувальної картки неможливо встановити період, підстави нарахування плат; судом не надано оцінки змісту контракту № 5/2006-Н від 26.12.2005, аналіз якого показує, що були всі підстави для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну доставку вантажу та залишення позивачем претензії іноземної фірми без задоволення; судом не було враховано те, що позивачем не вжито всіх заходів попередження матеріальних збитків; та не надано належної оцінки тому, що у листі ЦМУЛДЕР від 28.08.06 № 29/1-12.1/5937 (а.с. 5, т.2.) у стверджувальній формі вказано, що зразок товару продукту "нафта сира" відповідає пункту г-1 додатковій примітці 1, групи 27 УКТ ЗЕД та класифікується у товарній позиції 2710", що відповідає терміну "важкі дистиляти" і це позбавляло можливості відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці визначити іншу товарну позицію; тільки 25.10.2007 експертом ЦМУЛДЕРа був наданий висновок, відповідно до якого вантаж відноситься до нафти Семенівського родовища і не є "важкими дистилятами"; судом не дана оцінка тому, що Чернігівською митницею 29.08.2006 був складений протокол про порушення митних правил № 0482/10200/06 відносно притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи ОСОБА_1 за ст. 352 МК України, приймалось рішення щодо вилучення вантажу у розумінні ст. 377 МК України як безпосереднього предмету правопорушення, скоєного фізичною особою ОСОБА_1, а не позивачем, жодних дій, рішень по відношенню до позивача митницею не приймалось, був затриманий лише вантаж, а не вагони (цистерни), але ні позивач, ні ОСОБА_1 не вживали заходів щодо звільнення цистерн (вагонів) від вантажу.

Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008 у справі № 11/129 (6/62) скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення і неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При наявності підстав, стягнути кошти з державного органу (Чернігівської митниці), діями якого завдано шкоду.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що судом не досліджено ланцюг дій позивача стосовно попередження виникнення шкоди та не встановлено обґрунтованості сплати позивачем зазначеної суми.

Посилаючись на умови п.п. 8.1, 8.4, 9.1, 11.8 контракту від 26.12.2005 № 5/2006-Н, укладеного між позивачем та іноземним покупцем, заявник стверджує, що позивач міг запобігти предявленню претензії, проте ним не надано суду доказів вжиття таких заходів.

Заявник посилається на те, що позивачем задоволено претензію без перевірки правильності розрахунку сум, у якому вказано прострочку 91 день, замість 92 дні.

Посилаючись на ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 48, 78 Бюджетного кодексу України, Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005, заявник стверджує про відсутність підстав для залучення казначейських органів в якості одного із відповідачів у справі та, посилаючись на ст. 4, п.8 ст. 7, п.4 ст. 22, ст. 23, п.2 ст. 25 Бюджетного кодексу України, ст. 1172 ЦК України, Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", ст. 2 Закону України "Про джерела фінансування органів державної влади", стверджує про відсутність передбачених нормативно-правовими актами підстав покладення відповідальності на казначейські органи за шкоду, завдану посадовими особами інших державних органів.

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу погоджується із апеляційним поданням та зазначає, зокрема, що судом не були задоволені клопотання першого відповідача, заявлені з метою зясування фактичних обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи; при винесенні рішення судом не було вжито всіх заходів щодо попередження матеріальних збитків, а саме: не вжито заходів стосовно вирішення питання щодо звільнення залізничних цистерн від вантажу, не повідомлено іноземну фірму про всі обставини, які перешкоджали належному виконанню зобовязань, не надіслано постанови суду в якості доказу відсутності вини позивача у затриманні вантажу, із запізненням доставлено листи митниці та постанову до залізничної станції Мостиська-2 Львівської залізниці та начальника Мостиської митниці, тому вантаж відправлено лише 28.11.2006, сплачено суму коштів, що вказано в позовній заяві, у більшому розмірі, ніж зазначено в залізничних відомостях, позивач мав вивантажити даний вантаж, звільнивши вагони.

У додаткових поясненнях від 28.07.2009 до відзиву перший відповідач вказує на те, що у звязку зі скасуванням судових рішень, що стали підставою для задоволення господарського позову про стягнення 1 155 507,77 грн., підлягає скасуванню і рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008.

Позивач у письмових поясненнях посилається, зокрема, на такі обставини: підтвердження суми 358 250,66 грн. відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) № 2811195, накопичувальною карткою № 2811896 зборів за роботи та штрафи, повязані з перевезенням вантажів (вантажобагажу), у яких суми вказані без врахування ПДВ 20%, що підтверджується відповіддю станції Мостиська-2 на запит позивача № 248 від 24.11.2006; перерахування коштів у розмірі 684 672,48 грн. за платіжним дорученням № 6273 від 28.11.2006 на розрахунковий рахунок ТехПД-1 у складі суми 694 401,84 грн.; позивачем 18.12.2006 було надіслано лист № 412-12/06 стороні за контрактом № 5/2006-Н від 26.12.2005 з пропозицією зменшення або відмови від вимог, описаних в претензії № 06/04 від 11.12.2006, однак у відповіді від 27.12.2006 № 10/06 в пропозиції щодо зменшення або відмови від вимог було відмовлено.

Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду позивачем надані документи.

Розглянувши апеляційне подання та апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, позивача, першого та другого відповідачів, враховуючи доводи відзиву, письмових пояснень сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем подано до суду першої інстанції позов про стягнення з Державного бюджету України коштів в сумі 1 155 507,77 грн. та судових витрат.

Підставами позову у позовній заяві від 19.01.2007 зазначено ст. 22 ЦК України, понесення позивачем матеріальних збитків в результаті незаконних дій першого відповідача, встановлених у постанові Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 у справі № 6/256а.

Позивачем у порядку ст. 22 ГПК України подана заява про уточнення позовних вимог від 06.11.2008, у якій позовні вимоги змінено на вимоги про стягнення матеріальної шкоди, яка заподіяна незаконними діями Чернігівської митниці, в сумі 1 155 507,77 грн., та вказано про стягнення судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, помилково, вказуючи на положення ст. 35 ГПК України, посилається на факти, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 19.07.07 у справі № 6/62, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 у справі № 6/62 постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 та рішення Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2007 у справі № 6/62 скасовано.

Отже, відсутні підстави посилатись на згадане рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, нарахована позивачем майнова шкода у розмірі 1 155 507,77 грн. складається із наступних сум: 684 672,48 грн., сплачених залізниці, у звязку із простоюванням 10-ти залізничних цистерн за накладними №№ 591677, 591678, протягом періоду з 11 год. 00 хв. 24.08.2006 по 10 год. 45 хв. 29.11.2006, спричиненим вилученням вантажу Мостиською митницею на підставі протоколу про порушення митних правил № 0482/10200/06 від 29.08.2006, складеного Чернігівською митницею, та 470 835,29 грн. матеріальних витрат, спричинених сплатою покупцеві за контрактом № 5/2006-Н від 26.12.2005 згідно із предявленою останнім претензією про сплату 55 887,86 дол. США різниці вартості товару та 36 099,15 дол. США штрафу.

26.12.2005 між позивачем та Фірмою "SWS Handelsgesellschaft mbH" Федеративна Республіка Німеччина (далі інофірма) укладено контракт № 5/2006-Н, згідно із п.п. 1.1, 1.2 якого позивач, за договором продавець, зобовязався поставити та передати у власність товар, а інофірма, за договором покупець, прийняти та оплатити його; товаром за даним контрактом є нафта сира для нафтопереробних заводів.

Згідно із вантажно-митною декларацією № 102040000/6/030610, рахунком-фактурою (інвойс) № 6/2006 від 15.08.2006, на виконання контракту № 5/2006-Н позивачем відвантажено нафту сиру у кількості 582,044т за залізничними накладними №№ 591677, 591678 у 10-ти цистернах.

Відповідно до акту загальної форми № 573 від 24.08.2006 станції Мостиська-2 зазначені 10 вагонів не прийняті до митного оформлення.

Позивача повідомлено Чернігівською митницею листом від 31.08.2006 № 09-31/3191 про вилучення 01.09.2006 Мостиською митницею вантажу важкі дистиляти вагою 582 044 кг у 10-ти залізничних цистернах.

Згідно із актом загальної форми № 595 від 28.11.2006 станції Мостиська-П вантаж випущено 28.11.06 о 10 год. 45 хв. відповідно до постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.11.06 у справі про ПМП № 0482/10200/06 та у звязку з повернення повного комплекту перевізних документів.

Відповідно до протоколу Чернігівської митниці про порушення митних правил № 0482/10200/06 від 29.08.2006, 15.08.06 позивач подав до митного контролю документи, що містять неправдиві дані відносно найменування вантажу, тому що продукт не містить у своєму складі легких фракцій, тобто не відповідає пункту 5.1 ГОСТу 9963-76 "Нафта. Рівень підготовки для переробних підприємств. Технічні умови"; дії позивача мають ознаки порушення митних правил, передбаченого Митним кодексом України.

Згідно із протоколом про вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 0482/10200/06 від 05.09.2006 Мостиської митниці, на підставі ст.ст. 375, 377 Митного кодексу України вилучено нафту сиру, наливом у залізничних цистернах №№ 74211152, 7220015, 74925124, 7423030, 74022344, 74237249, 72814213, 72772487, 74205188, 75079236 та документи.

Відповідно до висновку експерта Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 25.10.2006, зразки нафтопродукту, із вищезазначених залізничних цистерн, за хімічним і фракційним складом ідентичні зразкам нафти, вилученій на Семенівському родовищі.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 у справі № 6/256а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" до Чернігівської митниці визнано нечинним протокол про порушення митних правил № 0482/10200/06 від 29.08.2006, за яким притягнуто до відповідальності Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив; визнано незаконними дії Чернігівської митниці щодо вилучення співробітниками Мостиської митниці предмета правопорушення вантажу "Важкі дистиляти" вагою 582 044 кг, розміщеного у залізничних цистернах, що знаходяться в зоні діяльності Мостиської митниці на підставі протоколу про порушення митних правил № 0482/10200/06 від 29.08.2006; Чернігівській митниці не вчиняти перешкод щодо переміщення через митний кордон України 582,044 тонн нафти, яку ТОВ Прилуцький нафтоналив" продав Фірмі згідно із контрактом № 5/2006-Н від 26.12.2005.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі № 6/256а постанова господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 у справі № 6/256а залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2008 постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 у справі № 6/256а в частині визнання нечинним протоколу про порушення правил № 0482/10200/06 від 29.09.2006 скасовано, провадження у цій частині закрито а у частині визнання незаконними дій Чернігівської митниці щодо вилучення співробітниками Мостиської митниці предмету правопорушення вантажу "Важкі дистиляти" вагою 582 044 кг, розміщеного у залізничних цистернах, що знаходяться в зоні діяльності Мостиської митниці та зобовязанні Чернігівської митниці не чинити перешкоди щодо переміщення через митний кордон України 5823,044 тонн нафти залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 10.03.2009 ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.09.2008, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 та постанову Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2006 у частині визнання незаконними дій Чернігівської митниці щодо вилучення співробітниками Мостиської митниці предмету правопорушення вантажу "Важкі дистиляти" вагою 582 044 кг, розміщеного у залізничних цистернах, що знаходяться в зоні діяльності Мостиської митниці та зобовязанні Чернігівської митниці не чинити перешкоди щодо переміщення через митний кордон 582 044 кг нафти скасовано, а провадження у справі в цій частині закрити.

Постанова Верховного Суду України від 10.03.2009 мотивована тим, що відповідно до п.3 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень; як вбачається зі справи матеріали провадження про порушення митних правил, розпочатої відносно директора ТОВ "Прилуцький нафтоналив" ОСОБА_1, постановою якого від 17 листопада 2006 року провадження по справі закрито за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, одночасно судом вирішено питання про повернення вилученого за протоколом вантажу.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17.11.2006 за поданням Чернігівської митниці провадження по справі про притягнення директора ТОВ "Прилуцький нафтоналив" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 352 МК України закрито за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення; постановлено Чернігівській митниці повернути Директору ТОВ "Прилуцький нафтоналив" ОСОБА_1 вилучений за протоколом вантаж "нафта сира" в кількості 582 044 кг митною вартістю 1 321 019,55 грн., що знаходиться на відповідальному зберіганні станції Мостиська, 2, в особі заступника начальника станції Федечка С.Н.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 31.05.2007 у справі № 33-87/2007 постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.11.2006 про закриття провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 352 МК України скасовано, а справу направлено на новий розгляд в той же суд, в іншому складі.

Постановою Новозаводського районного суду від 17.07.2007 провадження по справі про притягнення директора ТОВ "Прилуцький нафтоналив" ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ст. 352 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення; постановлено Чернігівській митниці повернути директору ТОВ "Прилуцький нафтоналив" ОСОБА_1 вилучений за протоколом вантаж "нафта сира" в кількості 582 044 кг, митною вартістю 1321019,55 грн., що знаходиться на відповідальному зберіганні станції Мостиська 2, в особі заступника начальника станції Федечка С.М.

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 31.07.2009 у справі № 33-216/2009 закрито провадження в справі за поданням заступника прокурора Чернігівської області Грищенка В. на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17 липня 2007 року щодо ОСОБА_1

Також у зазначеній постанові від 31.03.2009 вказано, що постанову місцевого суду від 17.07.2007 постановою Апеляційного суду Чернігівської області залишено без змін.

Таким чином, 10 цистерн із вантажем позивача безпідставно були затримані митницею, внаслідок чого простояли на станції Мостиська-2 протягом періоду з 11 год. 00 хв. 24.08.2006 до 10 год. 45 хв. 28.11.2006, що відображено в актах загальної форми №№ 573, 595.

Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, затримки вагонів (контейнерів), повязаної з митним оформленням вантажу, а також через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних. санітарних та інших правил.

Згідно із відомістю плати за користування вагонами № 2811195, накопичувальної картки № 2811896 залізницею нараховано позивачу суми зборів та плат за користування вагонами, маневрову роботу, зберігання - суми 358 250,66 грн. та 212 309,74 грн., відповідно. Дані суми вказані без врахування без ПДВ, із врахуванням якого, загальна сума становить 684 672,48 грн.

Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085, в редакції на час затримки вагонів, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки; у випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, який списується з особового рахунку платника.

У відповіді станції Мостиська-2 на запит позивача у листі від 24.11.2006 № 248, наведено детальний розрахунок суми платежів за затримку 10-ти цистерн.

Позивачем сума 684 672,48 грн. сплачена залізниці за платіжним дорученням від 28.11.2006 № 6273, у складі суми 694 401,84 грн., що також відображено у витязі із особового рахунку в ТехПД-1 за 03.12.2006 та податкових накладних від 30.11.2006.

Згідно із п.4.3 контракту № 5/2006-Н датою доставки товару вважається дата перетину Українсько-Польського кордону на переході ст. Мостиська-Медика.

Відповідно до п.9.1 контракту № 5/2006-Н за прострочку поставки партії товару з вини продавця, п.4.5 даного контракту, більше 20 календарних днів, продавець виплачує покупцю штраф у розмірі 0,15% вартості партії товару за кожний день прострочки, але не більше 20% від вартості.

Інофірмою була предявлена позивачу претензія від 11.12.2006 № 06/04 з вимогами сплатити 55 887,86 дол. США різниці вартості товару, оскільки товар мав бути поставлений у термін до 31.08.2006, виходячи із отримання заявки покупця (лист № б/н від 11.08.2006), а фактично доставлений 30.11.2006, та 36 099,15 дол. США штрафу за прострочення доставки вантажу на 92 дні.

Позивачем було надіслано відповідачу лист від 18.12.2006 за № 412-12/06 з проханням, зважаючи на описані у ньому обставини, повязані із затриманням вантажу, зменшити вимоги претензії від 11.12.2006 № 04/06 або зовсім від них відмовитись.

У листі від 27.12.2006 № 10/06 інофірмою повідомлено позивачу про ненадання згоди на зазначену пропозицію через понесення втрат у звязку зі зниженням ціни на нафту.

Згідно із повідомленнями акціонерного товариства "Каліон Банк Україна" про здійснені операції на рахунку позивача 17.01.2007 та витягу із рахунку станом на 17.01.2007, позивачем сплачено за купівлю іноземної валюти, 1% відрахування з купівлі валюти до Пенсійного фонду України та комісійні банку в сумах, вказаних позивачем у позовній заяві.

Про перерахування коштів також установою банку надана довідка від 06.07.2007 № OPR/СС/572 та про одержання коштів надано реєстр № 179685 від 18.01.2007.

Однак, із твердженням у претензії інофірми про термін прострочення доставки вантажу 92 дні немає підстав погодитись, оскільки фактично прострочка мала місце 91 календарний день.

Із доводами апеляційного подання та апеляційної скарги, частково немає підстав погодитись, зважаючи на викладене та наступні обставини.

Як вбачається із відомості плати за користування вагонами (контейнерами) № 2811195 та накопичувальної картки № 2811896, ці документи підписані працівниками станції Мостиська-2 Паук, Реванович, скріплені відтиском печатки станції та підписані представником позивача Яковенко. Позивачем надано копію доручення № 6 від 24.11.2006 на право підпису документів Яковенко М.І. Крім того інші документи, наявні у справі, свідчать про простій вказаних вагонів та у зазначений час, зокрема, лист заступника начальника станції Мостиська-2 на запит позивача за № 248.

Згідно із п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 866/5087 за зберігання на місцях загального користування вантажів, завантажених у вагони (контейнери) які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Зважаючи на те, що вантаж знаходився на станції Мостиська-2 з 24.08.2006 по 28.11.2006, що становить 97 діб, то в накопичувальній картці № 2811896 обґрунтовано вказано термін зберігання, за який нарахована плата - 95 діб.

Оскільки розрахунок, як вказано у претензії інофірми та зазначено у контракті, штрафу, складено відповідно до умов договору, то кількість днів прострочення постачання товару, зазначене у розрахунку інофірми, може не співпадати з кількістю днів фактичного знаходження вантажу на станції Мостиська-2.

Разом із тим слід зазначити, що оскільки позивачем 23.11.2006, для надання залізниці, було одержано від першого відповідача лист від 23.11.2006 № 09/5461 про видачу представнику позивача спірного вантажу та оригінал постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.11.2006, то позивач повинен був надати їх залізниці не пізніше 24.11.2006, у звязку з чим, з урахуванням здійснення необхідних маневрових та інших робіт, оформлення документів, транспортування спірного вантажу могло бути продовжено 25.11.2006, а не 28.11.2006.

Отже, простоювання вагонів протягом 3-х діб відбулось з вини позивача або залізниці, тому відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат, спричинених простоюванням вагонів та зберіганням вантажу протягом 3-х діб у справі № 11/129 (6/62), що становить суму 21 867,84 грн.

Щодо звільнення цистерн від вантажу, на час простоювання, то слід зазначити про такі обставини.

У письмовому поясненні від 22.09.2010 позивач вказує на неможливість вивантаження вантажу з цистерн, враховуючи норми ст. 377 МК України, а також відсутністю на станції затримки нафтосховища, крім цього вказано, що нафта Семенівського родовища дуже тягуча та густа і щоб її злити необхідне спеціальне обладнання для підігріву, яке є тільки на наливах нафти.

Оскільки митні процедури вчинялись щодо вантажу, який згідно із митними та супровідними документами відвантажувався позивачем на виконання контракту з інофірмою, а щодо ОСОБА_1 вчинялись дії, повязані із вказаним відвантаженням, як до директора позивача, то відсутні підстави для висновку, що вчинені митницею дії не стосуються позивача.

Щодо твердження першого відповідача, що був затриманий вантаж, а не цистерни, у звязку з чим позивач мав вивантажити даний вантаж, звільнивши цистерни, то із матеріалів справи такої можливості не вбачається та перший відповідач не наводить даних про те, що витрати по вивантаженню, перевезенню, завантаженню, платі за оренду ємкостей для зберігання нафти та повторному перевезенню та завантаженню нафти для подальшого перевезення, навіть за наявності вільних ємкостей для зберігання нафти, були б меншими від зберігання нафти у цистернах.

У письмовому поясненні від 22.09.2010 позивач вказує на вжиття ним такого заходу по уникненню витрат по простою, як сплата коштів за проведення експертизи, у звязку із тим, що митниця тривалий час не могла знайти кошти на її фінансування. На підтвердження цієї обставини надано до матеріалів справи платіжне доручення від 06.10.2006 за № 6037 та витяг із особового рахунку.

Згідно із п.4.5 контракту № 5/2006-Н від 26.12.2005 після одержання заявки та вказаних документів продавець зобовязаний поставити товар протягом 20 днів.

Інофірмою було надіслано позивачу заявку від 11.08.2006 на відвантаження нафти в серпні згідно із контрактом № 5/2006-Н від 26.12.05 у кількості 1 000+-5% за реквізитами зазначеного у заявці одержувача: Рафінерія нафти ОСОБА_2, АДРЕСА_1 та надана інструкція по заповненню накладних СМГС на перевезення нафти.

Позивачем надані копії накладних СМГС про відправлення на адресу згаданого одержувача вантажу в цистернах №№ 75079236, 74211152, 72220015, 74925124, 74253030, 74022344, 74237249, 72814213, 72776487, 74205188.

Згідно із актом приймання-передання сирої нафти від 30.11.2006 позивачем згідно із договором № 5/2006-Н від 26.12.05 передано у власність покупця на станції Медика, Республіка Польща, згадані 10 цистерн з нафтою для подальшої доставки на Рафінерію ОСОБА_2

Сторони за контрактом № 5/2006-Н у додатку № 3 від 11.04.06 погодили умову про зміну редакції пунктів 6.1, 6.2 на нову редакції, відповідно до якої ціна на нафту на умовах DAF щомісячно, починаючи з 11.04. по 31.12.2006, визначається по формулі, яка погоджена у цьому пункті, також наведено погоджений порядок перерахунку барелей в тонни.

Згідно із погодженим сторонами за контрактом № 5/2006-Н розрахунком ціни нафти на серпень 2006р, визначеної по формулі згідно із додатком № 3 від 11.04.06, ціна тонни нафти при щільності 0,903 становить 450,01 дол. США.

Відповідно до повідомлення Каліон Банк Україна, 22.08.2006 інофірмою сплачено за поставку нафти у серпні 2006р.

Як вбачається із погодженого сторонами контракту № 5/2006-Н розрахунку ціни на нафту на листопад 2006р. на умовах DAF кордон України, визначений по формулі згідно з додатком № 3 від 11.04.06, ціна тонни нафти щільності 0,903 становить 354,99 грн.

Отже, вимога покупця за контрактом № 5/2006-Н у предявленій позивачу претензії від 11.12.2006 № 06/04 про сплату позивачем різниці у вартості товару в розмірі 55 887,86 дол. США є вимогою про сплату збитків у звязку з простроченням поставки позивачем нафти.

Крім того, у згаданій претензії предявлені вимоги про сплату штрафу в розмірі 36 099,15 дол. США за прострочення поставки товару з 31.08.2006 по 30.11.2006.

Згідно із п.11.8 контракту № 5/2006-Н від 26.12.2005 даний контракт регулюється нормами матеріального права України та Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем здійснено всі заходи по виконанню заявки інофірми від 11.08.2006 за контрактом № 5/2006-Н від 26.12.2005, однак, прострочка постачання нафти сталась через вилучення цього товару митним органом, у звязку з чим наявності вини позивача у порушенні зобовязання за контрактом № 5/2006-Н не вбачається.

В п.п. 8.1, 8.2 контракту № 5/2006-Н сторони погодили умови про те, що при настанні обставин повної або часткової неможливості виконання будь-якої зі сторін зобовязань по даному контракту, у тому числі заборони на експорт та імпорт або інших, не залежних від сторін обставин, які виникли після укладення даного контракту, строк виконання зобовязань відкладається співрозмірно часу, протягом якого будуть діяти такі обставини; належним доказом наявності вказаних вище обставин та їх тривалості будуть довідки, що видаються відповідно Торгово-промисловими палатами країн продавця та покупця.

Отже, за умовами контракту позивач мав можливість вжити заходів щодо свого звільнення від відповідальності за прострочення постачання товару.

Надісланий позивачем лист від 05.09.2006 на адресу Фірми "СВС Хендельсгезельшафт мбХ", у якому повідомлено про неможливість виконати умови контракту № 5/2006-Н через затримку партії товару Чернігівською митницею, у звязку з підозрою того, що нафта сира, відправлена позивачем, є мазутом, немає підстав визнати достатніми заходами, зважаючи на умову пункту 8.2 контракту № 5/2006-Н.

Згідно з ч.3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобовязання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобовязання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 232 ГК України якщо за невиконання або неналежне виконання зобовязання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Отже, твердження позивача у позовній заяві про обґрунтованість претензії № 06/04 від 11.12.2006 є передчасним.

Спір не вирішувався в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України у місті Києві згідно із пунктом 10.2 контракту № 5/2006-Н.

Враховуючи викладене, є підстави для висновку, що позивачем на власний розсуд добровільно задоволено вимоги претензії від 11.12.2006 № 06/04 Фірми "СВС Хандельсгезельшафт мбХ", тому у цій частині немає підстав для відшкодування позивачеві його витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем матеріалами справи підтверджено спричинення йому збитків, у звязку з вилученням митним органом товару, у процесі виконання позивачем контракту № 5/2006-Н, уникнути або зменшити які позивач не міг, у розмірі 662 804,64 грн. (684 672,48 21 867,84) та наявність причинно-наслідкового звязку між діями митного органу і понесеними витратами.

Із висновками суду першої інстанції, частково, немає підстав погодитись, як із такими, що не грунтуються на обставинах справи.

Твердження скаржника щодо стягнення відшкодування безпосередньо з першого відповідача не відповідає положенню ст. 1173 ЦК України.

Апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем кошти у розмірі 115 000,00 грн. перераховані за платіжним дорученням від 12.01.2007 № 6526 згідно із договором № Адв-1/2006 про надання правової допомоги від 03.01.2007 субєкту підприємницької діяльності, а не особі, яка є адвокатом у розумінні ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" від 19.12.1992 № 2887-ХП зі змінами, то такі витрати не підлягають відшкодуванню на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

З огляду на викладене, апеляційні подання та скарга підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційне подання Прокуратури Чернігівської області та апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства України у Чернігівській області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.11.2008 у справі № 11/129(6/62) змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (17500, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5 кв. 24, р/р 26007038228831 у Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код 31798031) 662 804,64 грн. матеріальної шкоди, заподіяної незаконними діями Чернігівської митниці.

Стягнути з Чернігівської митниці (14017, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 6, р/р 37343210200026 в УК м. Києва, МФО 820019, код 14253288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуцький нафтоналив" (17500, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5 кв. 24, р/р 26007038228831 у Міжрайонному відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код 31798031) 6 628,05 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита, 67,69 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду Чернігівської області.

4. Справу № 11/129(6/62) повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді

30.09.10 (відправлено)