Рішення № 12333058, 19.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

19.11.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 телефон 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2010р. справа №14/149

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”,

вул.Комсомольська,55-б, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Льонок», вул.Перемоги,18, смт.Куликівка, 16300

Про стягнення 24 691грн. 19коп.

                                                   Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Березинець О.В. юрисконсульт, довіреність №7 від 31.12.2010р.

Від відповідача: Коваленко В.В. представник довіреність від 01.02.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12007,49грн. за надані послуги за період січень - вересень 2010р. згідно договору №9-0035 від 01.07.04р., 11953,60грн. пені за період з 02.02.10р. по 16.07.10р., 539,09грн. три проценти річних за період з 02.02.10р. по 25.10.10р. та 191,01грн. витрат від інфляції за лютий, березень, серпень, вересень 2010р.

          Представником позивача подано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців Серія АЕ №443302, згідно якої станом на 15.11.2010р. в реєстрі значиться Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Льонок», ідентифікаційний код 31328545, місцезнаходження вул.Перемоги,18, смт.Куликівка.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позов від 17.11.10р., в якому зазначив, що відповідачем було направлено позивачу лист щодо розірвання договору №9-0035 шляхом укладання відповідної додаткової угоди, та згідно листа №1659 від 11.08.10р. позивач погодився частково задовольнити пропозиції СТОВ «Льонок», одночасно повідомивши, що магазин за адресою по вул.Щорса,112 смт. Куликівка це частина однієї будівлі, а тому відключення технічно не можливо. Відповідач вважаючи відмову в припиненні теплопостачання нав’язуванням послуги непотрібної контрагенту подав скаргу до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і станом на 17.11.10р. будь-яких відомостей щодо розгляду скарги не надходило. У відзиві на позов відповідач наводить свій розрахунок боргу, втрат від інфляції, трьох процентів річних, посилаючись на акт від 10.10.09р. №23, який був складений представником СТОВ «Льонок»та Куликівської дільниці ВАТ «Облтеплокомуненерго»про відключення об’єкту відповідача по вул.Шевченка,1 (площею 104,5кв.м) від опалення у зв’язку із наявністю заборгованості. Крім того, відповідач зазначив, що статтею 233 ГКУ передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, а розмір пені може бути застосований з розрахунку відповідно до ст.231 ГКУ ч.6 і ч.2 ст.343 ГКУ, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, і за розрахунком відповідача пеня має бути зменшена до 454,45грн.

В судовому засіданні представник відповідача погодився з наведеним позивачем розрахунком заборгованості за послуги з теплопостачання, посилаючись на те, що відповідачем при підготовці відзиву не були враховані зміни тарифів на послуги з опалення та дію закону України щодо відповідальності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги. Представник відповідача просив суд зменшити розмір пені заявленої позивачем до стягнення, посилаючись на тяжкій фінансовий стан підприємства, який підтверджується наявністю заборгованості з оплати за тепло, не завданням збитків позивачу, наявністю спору щодо відключення об’єкту відповідача від теплоспоживання.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.07.2004 року між сторонами було укладено договір №9-0035 на постачання теплової енергії та додаток №1 и додаток №3. 20.10.04р. сторонами підписна Додаткові угоди №1 та №2 до договору на постачання теплової енергії №9-0035 від 01.07.04р. Крім того, сторонами підписані додаткові угоди від 01.10.2005р., від 01.01.2006р., від 05.11.2007р., від 04.04.2009р.

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) виробник (позивач по справі) бере на себе зобов’язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію у вигляді опалення, а споживач (відповідач по справі) зобов’язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбаченим цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об’єктів перерахованих у додатку №1, який є невід’ємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Додатком № 1 до договору (з наступними змінами та доповненнями) сторонами було визначено, що опалювальні об’єкти знаходиться в смт.Куликівка, вул.Щорса,112, м-н «Льонок», опалювальна площа –139,4кв.м., вул.Шевченка,1, м-н «Ветеран», опалювальна площа 104,5кв.м. Додатком № 3 до договору (з наступними змінами та доповненнями) визначена сторонами річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання.

Згідно п.1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 01.01.06р.) тарифи на послуги на момент укладання додаткової угоди від 01.01.06р. становлять за опалення 135,20грн./1Гкал або 3,42грн./м.кв. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов’язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Згідно п.1.3 договору (в редакції додаткової угоди від 05.11.07р.) розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладання додаткової угоди від 05.11.07р. до договору становить 2041,44грн., у тому числі за опалення 2041,44грн. (за 243,9кв.м). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

Додатковою угодою від 04.04.09р. до договору доповнено п 1.3 наступним реченням: розмір щомісячної плати по цьому договору змінюється без укладання додаткових угод за умови зміни, в установленому законодавством порядку, тарифів/двоставкових тарифів.

Тарифи на послуги теплопостачання встановлені рішеннями Куликівської селищної ради від 18.09.09р. «Про встановлення та затвердження тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго», відповідно до якого для інших споживачів на послуги з централізованого опалення встановлені двоставкові тарифи у розмірі 451,38грн./Гкал, 14,40 грн/кв.м опалювальної площі в опалювальний період, абонентська плата за послуги з централізованого опалення (сплачуються всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку) встановлена у розмірі –2,30грн./кв.м опалювальної площі щомісячно протягом року.

Згідно Акту №23 від 10.10.09р., який складений представниками позивача та відповідача, проведено відключення опалення на об’єкті по вул.Шевченко,1 (м-н «Ветеран») у зв’язку з боргами за опалення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору №9-0035 від 01.07.04р. (з наступними змінами та доповненнями) поставив відповідачу теплову енергію за період з січня 2010р. по вересень 2010р. на загальну суму 12007,49грн., що підтверджується відповідними рахунками №9-0035 від 31.01.10р. на суму 2568,32грн., №9-0035 від 28.02.10р. на суму 2568,32грн., №9-0035 від 31.03.10р. на суму 2568,32грн., №9-0035 від 30.04.10р. на суму 1497,73грн., №9-0035 від 31.05.10р. на суму 560,96грн., №9-0035 від 30.06.10р. на суму 560,96грн., №9-0035 від 31.07.10р. на суму 560,96грн., №9-0035 від 31.08.10р. на суму 560,96грн., №9-0035 від 30.09.10р. на суму 560,96грн. (а.с.19-27).

Так, згідно п.6.1. договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) розрахунки за надані послуги споживач здійснює щомісячно у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами договору. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Відповідно до 6.4. договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) розрахунки відповідача з позивачем за надані послуги здійснюються щомісячно згідно з показаннями приладів обліку або, при відсутності приладів обліку, розрахунковим методом у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами договору. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

Відповідно до п.6.5. договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим у відповідності та з урахуванням всіх платежів/ставок та порядку оплати, що передбачені затвердженим тарифом та згідно з умовами договору.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 12007,49грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Часткові заперечення відповідача проти позову суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.3.2.21 договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) споживач теплової енергії зобов’язується щомісячно в терміни передбачені договором здійснювати розрахунки за надані послуги у відповідності до всіх платежів/ставок та порядку оплати, передбачених затвердженим в установленому порядку тарифом та згідно з умовами договору.

Як свідчать виставлені позивачем рахунки на оплату наданих послуг (а.с.19-27), позивач здійснював нарахування оплати послуг за опалення по об’єкту площею 139кв.м (вул.Щорса,112 смт.Куликівка, м-н «Льонок») та абонентської плати по об’єктам площею 243,9кв.м (вул.Щорса,112 смт.Куликівка, м-н «Льонок»та вул..Шевченко,1, м-н «Ветеран»). Таким чином позивачем не виставлялися рахунки на оплату вартості опалення по об’єкту, який розташований в смт. Куликівка, вул.Шевченко,1, м-н «Ветеран»(який був відключений від опалення згідно Акту від 10.10.09р.)

Відповідно до п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди від 01.01.06р.) він діє до 10.10.06р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Листом №15 від 30.07.10р. відповідач просив позивача розглянути питання щодо припинення договору №9-0035 від 01.07.04р. на постачання теплової енергії та опалення за взаємною згодою, провести відповідні переговори та звірки щодо виконання сторонами зобов’язань за вказаним договором та укласти додаткову угоду про розірвання вказаного договору. У листі №1659 від 11.08.10р. позивача зазначив, що договір повністю не може бути розірваним, оскільки магазин «Льонок»по вул.Щорса,112 в смт.Куликівка (139,4кв.м) –це частина однієї будівлі і має спільну систему опалення з приміщеннями інших споживачів, магазин «Ветеран»по вул.Шевченка,1 смт.Куликівка (104,5кв.м) має окрему запірну арматуру і може бути виключений з договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач звернувся до Чернігівського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України зі скаргою від 11.10.2010р. у зв’язку з відмовою позивача розірвати договір №9-0035 та припинити теплопостачання до об’єкту відповідача - магазин «Льонок»по вул.Щорса,112 в смт.Куликівка (139,4кв.м).

На день розгляду справи сторонами не надано доказів припинення дії договору №9-0035 від 01.07.04р., а тому він є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, борг в сумі 12007,49грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 539,09грн. три проценти річних за період з 02.02.10р. по 25.10.10р. та 191,01грн. витрат від інфляції за лютий, березень, серпень, вересень 2010р..

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

За умовами п.7.3.3 договору відповідач зобов’язався сплачувати борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в частині стягнення інфляції в сумі 191,01грн., в частині стягнення 3% річних в сумі 539,09грн.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У ст.1 Закону України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій»встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У пункті 7.3.3. договору (в редакції додаткової угоди від 04.04.09р.) сторони встановили, що споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію сплачуючи пеню в розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача 11953,60грн. пені за період з 02.02.10р. по 16.07.10р. Дослідивши наведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що нарахування пені проведено в межах шести місяців від дня коли зобов’язання по оплаті послуг з теплопостачання мало бути виконано відповідачем, тобто з дотриманням приписів ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи обставини справи, наявність спору між сторонами щодо припинення теплопостачання до об’єкту відповідача –магазин «Льонок»по вул.Щорса,112 в смт.Куликівка (139,4кв.м), надмірно великі штрафні санкції порівняно із збитками позивача, а також інфляційні втрати в сумі 191,01грн. та три відсотки річних в сумі 539,00грн., які суд визнав обґрунтованими до стягнення, частково компенсують збитки позивача у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 20%, а тому пеня підлягає стягненню в сумі 9562,88грн. В решті стягнення пені відмовити.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання своєчасно не виконав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 12007,49грн., в частині стягнення пені в сумі 9562,88грн., в частині стягнення 3% річних сумі 539,00грн., в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 191,01грн. В решті позову відмовити.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань по оплаті наданих позивачем послуг з теплопостачання та відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 246,91грн. та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 543, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій», ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Льонок»(вул.Перемоги,18, смт.Куликівка, р/р 26001507010001 ВАТ АБ «Приватінвест»МФО 353489, код 31328545) на користь Відкритого акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»(вул.Комсомольська,55/б, м. Чернігів, р/р 26004300000976 в ВАТ банк «Демарк»м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 12007грн. 49коп. боргу, 9562грн.88коп. пені, 539грн.00коп. три проценти річних, 191грн.01коп. втрат від інфляції, 246грн.91коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                         Н.Ю. Книш

          Повне рішення підписано 19.11.2010р.